- •Міністерство освіти і науки України
- •Міністерство освіти і науки україни Херсонський національний технічний університет Кафедра фізичної та неорганічної хімії
- •Мета та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Структура дисципліни
- •Тема 3. Нефелометрія та турбідиметрія. Теоретичні основи методів. Техніка виконання аналізу. Застосування, переваги та недоліки методів.
- •Графік самостійної роботи студентів
- •Варіанти домашніх індивідуальних завдань
- •Контроль виконання самостійної роботи студентами
- •Контроль знань студентів денної форми навчання
- •Модуль № 1
- •Розрахункові задачі
- •Навчальні тести
- •Питання контрольних завдань
- •Розрахункові задачі
- •Навчальні тести
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Навчальні тести до модулю №2
- •Завдання для індивідуальної роботи
Навчальні тести
з теми: "Оптичні методи аналізу"
(модуль № 1)
1) Математичний вираз основного закону фотометрії:
а) ; в);
б) ; r).
2) Пристрої для регулювання світлового потоку – це:
а) світлофільтр; в) діафрагма;
б) дифракційна решітка; г) фотоелемент.
3) Діапазон вимірів оптичної густини:
а) 0 – ∞; в) 0 – 14;
б) 396 – 760; г) 0 – 2-3.
4) Призми в оптичних приладах призначені для:
а) реєстрації інтенсивності світлового потоку;
б) регулювання світлового потоку;
в) монохроматизації світла;
г) дисперсії світла.
5) Пристрій, який не служить для реєстрації інтенсивності світлового потоку:
а) фоторезистор; в) оптичний клин;
б) фотоелемент; г) фотопластина.
6) Світлофільтри – це:
а) забарвлені стекла; в) силітові стрижні;
б) напівпровідникові пристрої; г) скляні ємності.
7) Розчин з точно відомою концентрацією називається:
а) холостий; в) еталонний;
б) дослідний; г) колоїдний.
8) Фотоелемент – це пристрій...
а) для регулювання світла;
б) для реєстрації світлового потоку;
в) джерело випромінювання;
г) для дисперсії світла .
9) Молярний коефіцієнт поглинання залежить від:
а) природи розчиненої речовини;
б) концентрації сторонніх речовин;
в) величини рН;
г) гідролізу речовини.
10) Вкажіть відповідність
Джерело випромінювання:Спектральний діапазон:
а) ртутно-кварцова лампа А) <400 нм
б) глобар Б) 400 - 760 нм
в) звичайна лампа накалювання. В) >760 нм.
а)аА бВ вБ ;б)аВ бА вБ ;в)аВ бБ вА;г)аА бБ вВ.
11) Пристрій для виділення світла певної довжини хвилі:
а) діафрагма; в) кювета;
б) фотоелемент; г) світлофільтр.
12) Вкажіть межі видимої області спектра (нм):
а) 0 – 14; в) 400 – 1200;
б) 200 – 1200; г) 400 – 760.
13) Температурне гасіння люмінесценції – це:
а) зменшення виходу світіння з підвищенням температури;
б) збільшення виходу світіння з підвищенням температури;
в) збільшення виходу світіння зі зменшенням температури;
г) зменшення виходу світіння зі зменшенням температури.
14) В автоматичних аналізаторах застосовується спосіб фотометричного розрахунку:
а) за калібрувальним графіком;
б) за коефіцієнтом перерахунку;
в) за умовними одиницями;
г) за стандартним розчином.
15) Одиниці виміру оптичної густини:
а) безрозмірна величина; в) люмен;
б) вольт; г) моль/л.
16) Щілини в оптичних приладах служать для:
а) реєстрації світла; в) дисперсії світла;
б) монохроматизації світла; г) регулювання світла.
17) Вкажіть залежність оптичної густини від концентрації речовини. Позначте осі.
Е
а
Vщ
18) В якому спектральному інтервалі в якості джерела випромінювання використовується звичайна лампа накалювання?
а) менше 400 нм; в) більше 760 нм;
б) 400-760 нм; г) немає відповіді.
19) Глобари – це
а) напівпровідникові пристрої; в)скляні ємності;
б) забарвлені стекла; г)силітові стрижні
20) Причини відхилення від закону Бугера-Ламберта-Бера:
а) велика концентрація розчиненої речовини;
б) мала концентрація розчиненої речовини;
в) природа розчиненої речовини;
г) температура.
21) Не являється пристроєм для реєстрації світлового потоку:
а) фотопластина; в) фотоелемент;
б) призма; г) фоторезистор.
22) Прилад для турбідиметричних вимірювань:
а) фотоколориметр; в) спектрофотометр;
б) рН-метр; г) люксметр.
23) Ділянку видимого світла в люмінесцентному аналізі виключають за допомогою:
а) дифракційних решіток; в) діафрагми;
б) увіолевого світлофільтра; г) оптичного клина.
24) Переваги фотометричних вимірювань:
а) аналізують тільки розведені розчини;
б) забезпечують серійні аналізи;
в) аналізують тільки концентровані розчини;
г) аналізують тільки колоїдні розчини.
25) Для методик зі стабільними умовами у фотометрії застосовують спосіб розрахунку:
а) за калібрувальним графіком;
б) за стандартним розчином;
в) за умовними одиницями;
г) за коефіцієнтом перерахунку.
26) Розчин, за яким роблять вимірювання оптичної густини у приладах називається:
а) дослідний; в) контрольний;
б) еталонний; г) робочий.
27) Теоретичне обґрунтування нефелометрії:
а) ; в);
б) ; г).
28) Лінійна залежність інтенсивності люмінесценції від концентрації не витримується при:
а) сталості квантового виходу;
б) сталості інтенсивності падаючого світла;
в) низькій концентрації;
г) високій концентрації.
29) Недоліки фотометричних вимірювань:
а) забезпечують масові серійні аналізи;
б) з часом знижується чутливість фотоелемента;
в) дозволяють працювати у широкому спектральному діапазоні;
г) забезпечують автоматизований контроль якості продукції.
30) Відмінність турбідиметричного аналізу від власне нефелометричного:
а) аналізує аніони, які утворюють важкорозчинні сполуки;
б) аналізує катіони, які утворюють важкорозчинні сполуки;
в) вимірює інтенсивність світла, який пройшов крізь розчин;
г) аналізує колоїдні розчини.
31) Полум’яний фотометр застосовують для визначення:
а) лужних та лужноземельних металів;
б) інертних газів;
в) металів платинової групи;
г) тугоплавких металів.
32) Квантовий вихід люмінесценції – це відношення:
а) випромінюваної енергії люмінесценції до енергії поглиненого світла;
б) інтенсивності світіння до інтенсивності опромінення;
в) частоти світіння до частоти світла, що опромінює;
г) довжини хвилі світіння до довжини хвилі світла, що опромінює.
33) Метод аналізу, який заснований на здатності деяких речовин під дією електромагнітних коливань випромінювати електромагнітні коливання, відмінні за довжиною хвилі:
а) турбідиметричний; в) люмінесцентний;
б) полум’яна фотометрія; г) фотометричний.
34) Квантометри – прилади, що використовуються у:
а) атомно-абсорбційній спектроскопії;
б) атомно-емісійному аналізі;
в) нефелометрії;
г) фотометрії.
35) Ефективність перетворення інтенсивності падаючого світла в інтенсивність люмінесценції характеризує:
а) коефіцієнт корисної дії; в) вихід за струмом;
б) час післясвітіння; г) квантовий вихід.
36) Джерело випромінювання у люмінесцентному аналізі:
а) лампа пустотілого катоду; в) глобар;
б) ртутно-кварцова лампа ; г) полум’я.
37) Для аналізу лужних металів в полум'яному фотометрі необхідна температура полум'я:
а) 100 – 650 0С; в) 1400 – 1500 0С;
б) 600 – 1600 0С; г) 2000 – 2500 0С.
38) Радіоактивність зразка з часом:
а) не змінюється;
б) коливається біля постійного значення;
в) зростає;
г) зменшується.
39) Найбільшу проникаючу здатність мають:
а) гамма-випромінювання; в) бета-частки;
б) потік протонів; г) альфа-частки.
40) Найменшу кількість речовини, що люмінесцирує, можна визначити, якщо:
а) низький квантовий вихід;
б) великий квантовий вихід;
в) велика довжина хвилі світла, що падає;
г) висока температура.
41) Як джерело зовнішнього опромінення менш небезпечні для людини:
а) рентгенівське випромінювання;
б) гамма-випромінювання;
в) альфа-частки;
г) бета-частки.
42) Полум’яна фотометрія – це варіант методу:
а) спектрально-емісійного; в) фотометричного;
б) спектрально-абсорбційного; г) люмінесцентного.
43) Рефрактометричний метод аналізу заснований на вимірюванні:
а) коефіцієнту дисперсії;
б) квантового виходу;
в) показника заломлення;
г) інтенсивності світіння.
44) Відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла у якому-небудь середовищі називають:
а) показник заломлення; в) коефіцієнт мутності;
б) коефіцієнт дисперсії; г) квантовий вихід.
45) Лічильник Гейгера-Мюлера не містить:
а) алюмінієвий корпус; в) інертний газ;
б) світлофільтр; г) нитковидний анод.
46) Лінійна залежність інтенсивності люмінесценції від концентрації не витримується при:
а) сталості інтенсивності падаючого світла;
б) сталості квантового виходу;
в) низькій концентрації;
г) високій температурі.
47) Речовини, які здатні обертати площину поляризації променя світла, називають:
а) речовинами, що опалесцирують;
б) оптично-активними;
в) хромофорами;
г) оптично-неактивними.
48) Який вузол не входить до складу мас-спектрометру:
а) йонізатор проби; в) реєстратор;
б) світлофільтр; г) магніт.
49) Поляриметричний метод аналізу найчастіше застосовується в промисловості:
а) металургійній; в) нафтопереробній;
б) цукровій; г) легкій.
50) Прилад для вимірювання показника заломлення:
а) фотометр; в) рефрактометр;
б) нефелометр; г) поляриметр.
51) Показник заломлення не залежить від:
а) довжини хвилі; в) температури;
б) концентрації; г) потенціалу.
52) Гасіння люмінесценції 1 роду не супроводжується зміною:
а) внутрімолекулярної взаємодії складових молекул;
б) спектрів поглинання;
в) тривалості післясвітіння;
г) спектрів люмінесценції.
53) Для визначення замаслювачів у тканинах застосовують метод:
а) турбідиметричний; в) фотометричний;
б) полум’яна фотометрія; г) люмінесцентний.
54) Оптична активність органічних речовин обумовлена наявністю:
а) бензольного кільця;
б) асиметричних атомів Карбону;
в) подвійного зв’язку;
г) потрійного зв’язку.
55) Випромінювання світла молекулами, збудженими за рахунок енергії хімічної реакції:
а) люмінесценція; в) хемілюмінесценція;
б) опалесценція; г) фосфоресценція.
56) Молярний коефіцієнт поглинання залежить від:
а) температури;
б) концентрації сторонніх речовин;
в) величини рН;
г) гідролізу речовини.
57) Вкажіть залежність оптичної густини від довжини хвилі. Позначте осі.
Е
а
Vщ
МОДУЛЬ № 2
включає матеріал лекцій з дисципліни за темами
1. Мас-спектрометрія. Прилади та техніка виконання аналізу.
2. Радіометричні методи аналізу: теоретичні основи, класифікація. Види випромінювання. Методи визначення інтенсивності та засоби реєстрації радіаційних випромінювань. Техніка безпеки при роботі з радіаційними речовинами. Прилади та техніка виконання аналізу.
3. Електрохімічні методи аналізу.
3.1.Кондуктометрія. Теоретичні основи методу. Пряма кондуктометрія та кондуктометричне титрування. Визначення моменту еквівалентності. Пристрої та техніка виконання аналізу.
3.2.Потенціометрія: пряма та потенціометричне титрування. Електроди: індикаторні, порівняння, йон-селективні. Техніка потенціометричного титрування: окисно-відновного, з утворенням комплексної сполуки, осаду. рН-метрія.
3.3.Кулонометрія: теоретичні основи методу. Кулонометричне титрування, техніка виконання аналізу.
3.4.Полярографія: теорія методу, електроднісистеми, якісний та кількісний аналіз.