3.2. Експериментальна частина

Матеріальне забезпечення: зразки готових тканин, лінійки, голки, текстильні лупи, технічні ваги, набір гир, товщиноміри, квадранти, торсійні ваги, розривні машини типу РТ-250М.

Нормативні документи:

ГОСТ 3810-72. Ткани и штучные изделия текстильные. Метод отбора образцов;

ГОСТ 3811-72. Ткани и штучные изделия текстильные. Методы определения линейных размеров и массы;

ГОСТ 3812-72. Ткани и штучные изделия текстильные. Методы определения плотности по основе и утку;

ГОСТ 3813-72. Ткани и штучные изделия текстильные. Методы определения разрывных характеристик при растяжении.

3.2.1. Порядок відбору тканин для аналізу та умови досліджень

Ознайомитися зі змістом чинних нормативних документів на тканини, якими регламентовані порядок відбору та умови лабораторного аналізу готових тканин.

Занести до звіту їх реєстраційні номери та повну назву, терміни і визначення.

Засвоїти стандартизовані умови лабораторного аналізу тканин, терміни і визначення, необхідні для практичної діяльності товарознавців.

Отримати у керівника занять зразок тканин як пробу для проведення загального аналізу.

3.2.2. Визначення масових та геометричних характеристик тканин

До масових характеристик тканин відносять: об'ємну масу (масу одиниці об'єму), масу 1 м² або поверхневу густину, масу 1 лінійного (погонного) метра тканини або лінійну густину, кондиційну масу 1 м² або кондиційну поверхневу густину.

Геометричні (розмірні) властивості тканин оцінюють показника­ми довжини, ширини та товщини.

Зразок тканини (пробу) розстелити на столі (якщо тканина пом'ята, її слід спочатку випрасувати), і лінійкою або метром вибірково в 3-5 місцях визначити довжину l (узпродовж пруга), у мм, і ширину b, у мм. За допомогою товщиноміра визначити в 7-10 місцях товщину тканини h, у мм.

Зразок тканини зважити на технічних вагах з точністю до 0,01 г і знайти його масу, в г.

Значення довжини, ширини, товщини та маси занести до табл. 3.1.

Таблиця 3.1

№ пор.	l, мм	b, мм	h, мм	g, г
1
2
3

Розрахувати об'ємну масу G_v, масу 1 м² або поверхневу густину G_s, масу 1 лінійного метра, або лінійну густину G_l, кондиційну масу 1 м², або кондиційну поверхневу густину G_sk та кондиційну масу за формулами (3.1) - (3.5):

, [мг/мм³] (3.1)

, [г/м²] (3.2)

, [г/м] (3.3)

, [г/м²] (3.4)

, (3.5)

де Wk – вологість кондиційна, %;

Wф – вологість фактична, %.

Значення вологості отримати у керівника занять. Отримані результати розрахунків занести до табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Масові характеристики тканини

Gv, мг/мм3	Gs, г/м2	Gl, г/м	Gsk, г/м2

3.2.3 Визначення напівциклових характеристик міцності тканин

Отримати у керівника занять зразок тканини (пробу) і, користуючись вказівками ГОСТ 3813-72, підготувати дослідні смужки: 3 – за основою і 4 – за утоком.

Ознайомитися з будовою та практичним використанням розрив­них машин типу РТ-250 і РТ-250М.

Визначити розривне навантаження Р_р у Н, і розривне подовження l_р у мм трьох основних і чотирьох утокових смужок досліджуваної тканини.

Отримані результати досліджень занести до табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Напівциклові характеристики міцності тканини

Номер досліду	Рр, Н		lр, мм		lа, мм		ε, %		Ррв сН/нит
	о	у	о	у	о	у	о	у	о	у
1
2
3
4
Сума значень
Середнє значення

Розрахувати значення абсолютного повного розривного подовження за формулою (3.6):

, (3.6)

де l_о ─ початкова (затискна) довжина досліджуваної смужки тканини, мм;

l_р ─ довжина смужки тканини перед її руйнуванням, мм.

Розрахувати відносне повне розривне подовження ε, % смужок тканини за формулою (3.7), %:

, (3.7)

Розрахувати відносне розривне навантаження Р_рв за формулою (3.8), сН/нит:

, (3.8)

де Щ ─ щільність тканини.

Результати розрахунків l_а, ε, Р_рв окремо за основою (о) та утоком (у) занести до табл. 3.3.