2.8.2 Статистична класифікація продукції по видах діяльності – сра

Це європейська версія СРС, застосовувана для тих самих цілей, що й СРС. СРА встановлює класифікацію продукції за видами діяльності для забезпечення порівнянності статистичних даних між національними рівнями й рівнем ЄС [8]. Однак якщо СРС – це класифікація, що просто рекомендується, то СРА юридично обов'язкова в ЄС. Одиницями класифікації є транспортабельні та нетранспортабельні товари й послуги. Веде класифікацію Євростат.

Хоча СРА – це європейська копія СРС, вона відрізняється більш глибокою деталізацією та структуруванням. З погляду європейського рівня центральна класифікація продукції повинна бути структурована відповідно до критерію економічного походження й базуватися на видах економічної діяльності, відбитих в NACE. На найнижчому ієрархічному рівні СРА має 2303 заголовки.

Оскільки елементи СРА базуються на елементах СРС, між СРА й HS існує такий же зв'язок, як між СРС ій HS. Так само як можливі національні версії NACE, можливі й національні версії СРА.

2.8.3 Гармонізована система опису та кодування товарів – hs

Система HS відіграє важливу роль у розвитку й перегляді міжнародної системи економічних класифікацій, оскільки вона є основою для центральних класифікацій продукції.

Так само як і багато країн світу, ЄС із 1988 р. використовує HS з метою митної тарифікації й статистики зовнішньої торгівлі. HS – це ієрархічно структурована класифікація товарів. Вона розділена на 96 груп, кожна з яких ідентифікується кодом із двох цифр. Ці групи об'єднані в 21 розділ, закодований римськими цифрами. Групи поділяються на 4-значні товарні позиції, а товарні позиції – на 6-значні субпозиції.

Хоча HS охоплює переважно товари, тобто вироби, які мають матеріальне вираження, вона включає також і електрику. Її структура така, що будь-який товар може бути однозначно віднесений до певної субпозиції в межах системи. HS не охоплює послуги, але дуже виразно охоплює фізичні „прояви” послуг (наприклад, архітектурні плани, дискети з програмним забезпеченням тощо).

2.8.4 Загальні відомості про українську товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності

На базі гармонізованої системи кодування й класифікації товарів створені національні Номенклатури більшості країн світу (зараз це понад 150 країн включаючи Україну) [9]. Українська система має називу УКТЗЕД – Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності. УКТЗЕД був створений на базі товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) що існувала раніше [14].

Приєднання України до Міжнародної конвенції про HS відбулося за Указом Президента України від 17.05.02 № 466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” [12].

УКТЗЕД, як і ТНЗЕД, є класифікатором товарів – систематизованим переліком товарів, що дозволяє знаходити місце кожному товару й після цього привласнювати товару певний код. На рівні перших шести знаків УКТЗЕД відповідає Гармонізованій системі HS.

Принципи розмежування різних типів товарів у системі є об'єктивними. Узагальненими критеріями при класифікації є матеріал або матеріали, з яких виготовлений товар (-и), і функції які товар виконує. Важливими критеріями також є ступінь переробки товару, належність до тієї чи іншої галузі промисловості або призначення товару.

Для визначення товарного коду товару необхідно мати чітку вихідну інформацію, тобто відповісти на такі питання: 

–Що являє собою даний товар, власне що це? 

–З чого він виготовлений? 

–Для чого він використовується? 

–У якому видгляді (якості) він використовується? 

–Чи це єдине можливе місце даного товару в класифікаторі?