2.7 Класифікації видів економічної діяльності.

2.7.1. Міжнародна стандартна галузева класифікація – isic Rev. 3

Міжнародна стандартна галузева класифікація – ISIC Rev. 3 – це ієрархічно структурована класифікація видів економічної діяльності, складена ООН і рекомендована для використання в усьому світі. Переглянута втретє версія цієї системи була схвалена UNSD у лютому 1989 р. і видана через рік після цього. Вона є набагато більш детальною, ніж попередня.

Так, у секторі послуг актуальними є інновації, що відбивають зростання важливості деяких галузей:

– поділ таких сфер, як виробництво програмного забезпечення, обробка даних і баз даних, ремонт офісної техніки та пристроїв обробки даних;

– поділ оренди й лізингу;

– поділ сфер досліджень і розвитку.

У сфері галузей, пов'язаних з виробництвом продукції, більш адекватне трактування одержали динамічні технологічні галузі (наприклад, переробка).

ISIC Rev. 3 включає такі розділи:

А – Сільське господарство, полювання й лісівництво;

В – Риба та інші рибні продукти, послуги з лову риби;

С – Вироби гірської промисловості й розробка кар'єрів;

D – Промислові вироби;

Е – Електрична енергія, газ і водопостачання;

F – Будівництво;

G – Оптові й роздрібні торговельні послуги; послуги з ремонту автомобілів, мотоциклів, побутових приладів;

Н – Сервіс готелів і ресторанів;

I – Транспорт, складське господарство та зв'язок;

J – Фінансове посередництво й послуги;

К – Нерухомість, оренда; діяльність дослідницька й комерційна;

L – Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування;

М – Освітні послуги;

N – Охорона здоров'я й соціальні послуги;

О – Інші комунальні, соціальні й персональні послуги;

Р – Діяльність з ведення приватних домашніх господарств із найманим обслуговуючим персоналом;

Q – Діяльність екстериторіальних організацій та органів.

2.7.2. Статистична класифікація видів економічної діяльності в єс − nace Rev. 1

Статистична класифікація видів економічної діяльності в ЄС – NACE Rev. 1 – це класифікація видів економічної діяльності, що відповідає ISIC Rev. 3 на європейському рівні (так би мовити, європейська копія ISIC). Вона набула чинності в 1990 р.

Європейська комісія призначила нову класифікацію NACE для компіляції та надання статистичних даних всіма державами-членами європейської статистичної системи.

2. 8 Класифікації продукції.

2.8.1. Міжнародна класифікація основних продуктів – срс

Міжнародна класифікація основних продуктів, розроблена ООН, без сумніву, найбільш істотний результат роботи з розвитку об'єднаної системи класифікації видів економічної діяльності та продукції [7]. Веде класифікацію UNSD. Одиницею класифікації є продукція (товари та послуги). До її появи міжнародне співтовариство не мало ніякий класифікації, що охоплювала б і товари, і послуги.

СРС забезпечує можливість для порівняння багатьох різних видів статистики товарів і послуг. Її мета не замінити інші класифікації продукції, а, скоріше, погодити останні таким чином, щоб дані могли бути переміщені у відповідні категорії СРС. СРС при цьому є засібом гармонізації на міжнародному й національному рівні.

Охоплення СРС не обмежується тільки виробами, а включає також землю, будинки й нематеріальні активи (наприклад, патенти, ліцензії, торговельні марки, авторські права), що походять з юридично обов'язкових контрактів. Мета такого охоплення СРС полягає в тому, щоб створити систему класифікації, категорії якої можуть використовуватися для реєстрації угод на національному й міжнародному рівнях. Ці категорії, що стосуються активів, чітко ідентифіковані й можуть досить легко бути диференційовані від „чистих” категорій виробів. Подальший опис СРС має відношення тільки до категорій виробів.

Критерій, відповідно до якого СРС класифікує вироби, – це їх „матеріальний склад і природа (властивості)”. Під цим розуміють, наприклад, тип використовуваної сировини, процес виробництва, мету, для якої товари призначені, і т.ін. Поряд із сировинним принципом, СРС також використовує принцип класифікації за економічним походженням. Скажімо, певні зусилля були прикладені до того, щоб на найнижчому рівні так багато угруповань продукції, як тільки можливо, могли бути зіставлені з однією єдиною категорією ISIC Rev. 3. Що стосується товарів, СРС використовує товарні позиції й субпозиції HS як будівельні блоки, тобто кожен заголовок на найнижчому рівні СРС точно відповідає товарній позиції чи субпозиції HS або блоку з декількох товарних позицій чи субпозицій HS. Це, без сумніву, важливий крок у розвитку об'єднаної системи класифікацій. HS довгі роки використовувалася в багатьох країнах для митниці й цілей статистики зовнішньої торгівлі. Це означає, що HS є широко відомою системою, яка повинна зробити більш легким подання товарів у кодах СРС. Оскільки не всі заголовки HS відповідають критерію економічного походження, заголовки СРС можуть включати товари, економічне походження яких відрізняється.

СРС має свою власну систему кодування, що є незалежною від ISIC. Кодування СРС базується на десятковій системі; числовий код, що має максимум п'ять цифр, відповідає кожному з п'яти ієрархічних рівнів класифікації.

На найнижчому ієрархічному рівні СРС має 1811 заголовків. Частка транспортабельних товарів становить понад 60%, а частка послуг трохи перевищує 30%. Настільки мала кількість послуг ніяким чином не применшує важливості послуг. Справа в тому, що СРС базується на HS, а в ній послуги не класифікуються. Звичайно, недостатньо чітко визначені й диференційовані послуги створюють значні проблеми для статистики (на титульному аркуші публікації ООН відносно СРС заявлено, що СРС має поки ще тимчасовий характер, особливо щодо послуг).

Вищими класифікаційними угрупованнями СРС є такі:

0. Сільське господарство, лісівництво й продукти рибальства.

1. Руди й корисні копалини; електрика, газ і вода.

2. Продовольчі продукти, напої та тютюн; текстиль, одяг і шкіряні вироби.

3. Інші транспортабельні товари, крім металевих виробів, машин та устаткування.

4. Металеві вироби, машини та устаткування.

5. Будівельні роботи й будівлі; земля.

6. Торговельні послуги; готельний і ресторанний сервіс.

7. Транспортування, зберігання та комунікаційні послуги.

8. Ділові послуги; послуги сільського господарства, видобутку й виробництва.

9. Суспільні, соціальні та персональні послуги.