- •Методичні рекомендації і контрольні завдання до виконання семінарських занять
- •Херсон 2014
- •Розподіл навчального часу за темами в тематичному плані
- •Теми семінарських занять
- •Контроль знань студентів денної форми навчання
- •Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Семінарське заняття № 1 Тема: «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 2,3 Тема: «Філософія античного світу»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 4 Тема: «Філософія Середньовічного суспільства»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 Тема: «Філософія Відродження та Реформації»
- •Контрольні запитання
- •Навчальне завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 6 Тема: «Філософія Нового часу та доби Просвітництва»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7 Тема: «Німецька класична філософія та марксизм»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8,9 Тема: «Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 Тема: «Сучасна світова філософія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 11,12 Тема: «Онтологія»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 13,14 Тема: «Гносеологія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 15 Тема: «Антропологія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 16 Тема: «Соціальна філософія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
Шкала оцінювання: національна та ects
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсової роботи |
90 – 100 |
А |
відмінно |
82 – 89 |
В |
добре |
74 – 81 |
С | |
64 – 73 |
D |
задовільно |
60 – 63 |
Е | |
35 – 59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
0 – 34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Семінарське заняття № 1 Тема: «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
Філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному, діалогічному й водночас толерантному стосовно інших точок зору характері. Зазначене дає змогу розглядати філософію як "мудрість", як знання "софійного" типу. Проте філософія є мудрістю лише "в ідеалі", реально ж вона є постійним прагненням до мудрості устремлінням до неї ( гр. "філософія" і означає любов до мудрості: "філео" люблю, "софія" мудрість). Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання, його діяльно активний характер. Розглянута в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння "вчити мислити", вміння читати "поліфонію смислів" тексту, вміння творчо, неповторно мислити.
"Множність" філософського знання і характеризує його як знання світоглядне. А що ж таке світогляд? У найелементарнішому розумінні слова це найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів що до світу та шляхів реалізації цих намірів. Отже, світогляд є певного роду знанням. Водночас це не просте знання, а й оцінка людиною світу й самої себе.
Філософія є однією з форм суспільної свідомості, що розвинулась десь близько двох з половиною тисячоліть тому на базі первісної міфології, успадкувавши значною мірою в процесі розкладу останньої її світоглядні функції.
Філософія є знання загального, що зближує її з такою формою суспільної свідомості, як наука. Остання, як і філософія, відображає світ у загальних поняттях. Зближує філософію з наукою і те, що філософія прагне теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Разом з наукою філософія відрізняється принципово і від релігії форми суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне «осяяння» сфери надприродного, потойбічного, «божественного» буття, яке внаслідок своєї неадекватності методам наукового, філософського та інших форм пізнання досягається лише в актах «безпосереднього переживання» її людською душею віри.
Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб'єкт-об'єктного відношення. Інакше кажучи, предметом філософи є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення «людина світ».
План
|
Мета вивчення теми: з’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності, окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту, структури та функції філософії.