Контрольні запитання

1. Назвіть характерні риси класичного підходу до розгляду суспільства.

2. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

3. Доведіть, що суспільство є системою, яка самоорганізується та саморозвивається.

4. Охарактеризуйте два основні різновиди класичного підходу, представлені поглядами Г. Гегеля і К. Маркса.

5. Доведіть, що соціальна група є основною структурною одиницею суспільства.

Навчальні завдання

Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.

Спробуйте пояснити, в чому полягає відмінність між поняттями суспільства та суспільної реальності. Яке із цих понять є більш загальним? Яка реальність стоїть за кожним із цих понять?

"Соціальна філософія є спробою побачити окреслення суспільної реальності в її справжній всеоохоплюючій повноті та конкретності".

(С.Л.Франк)

Який важливий момент суспільної організації життя підкреслений у даному вислові? Чи могли би ви визначити, чим саме відрізняється власне суспільна діяльність від звичайної людської поведінки? Чи випливає із даного міркування те, що далеко не всяка співдія може бути кваліфікована як соціальна?

"Специфічним об'єктом соціології ми вважаємо не будь-який внутрішній стан або зовнішні відносини, а дію... Не всі типи взаємовідносин між людьми мають соціальний характер; соціальним є лише така дія, яка за своїм смислом орієнтована на поведінку інших. Проста імітація поведінки інших не стає соціальною поведінкою, якщо вона є лише реакцією і не орієнтується па поведінку іншої особи. Соціальним ми називаємо таку дію, яка за передбаченим дійовою особою смислом співвідноситься із діями інших людей та орієнтується на них".

(М.Вебер)

Подумайте над даним поясненням сутності суспільства; чи згідні ви із ним? Як ви розумієте неповноцінність людини? Чи справді вона неповноцінна? Що штовхає одну людину до союзу з іншими людьми?

"Саме тому, що окрема людина неповноцінна й слабка, людські істоти існують разом".

(А.Адлер)

Поясніть, чим відрізняється дане пояснення причин об'єднання людей в суспільство від попереднього. Яке із них має негативну орієнтацію, а яке ним не обмежується? Що саме візантійський мислитель вважає тою силою, яка перетворює співдію живих істот у суспільство? Якою мірою його пояснення можуть бути прийнятними?

"Людина має потребу в їжі та питті; одягу вона потребує внаслідок відсутності надійного природного покриття; житла − через клімат і для захисту від тварин; лікування − через зміну якостей та почуттів, вроджених тілу. Справді, якби ми не мали чуття, то не страждали би і не відчували потреб у лікуванні, та й загинули б, не лікуючись. Завдяки ж наукам та мистецтвам, та надбанням, що ними породжені, ми потребуємо один одного, а через це збираємось у великих кількостях разом. У взаємних відносинах співвідносимо свої різні життєві потреби задля того, щоби користуватись взаємними послугами. Людина ж за природою − тварина стадна та суспільна. Ніхто наодинці не є самодостатнім. Отже, постає очевидним, що держави (спільності) й міста утворились завдяки взаєминам і наукам".

(Немезій Емеський)

Чи вважаєте ви прийнятним такий хід філософського міркування, прийнятним для пояснення суспільства? Наскільки виправдано подавати генезис суспільства, відштовхуючись від різновидів живих організмів? Чи згідні ви із усіма основними засновками та напрямами думки даного фрагмента? Або що для вас тут постає неприйнятним? Що, навпаки, приваблює?

"Суспільство в найширшому смислі цього слова є сукупністю організмів... Але серед всіх організмів нас найбільше цікавить вид "Гомо сапієнс" − людина як організм, що досягнув, наскільки нам відомо, найвищого органічного розвитку та являє совою... достатньо і глибоко своєрідний вид серед живих організмів. Тому ми можемо поділити всі тваринні організми на два основні класи: тварини у точному смислі слова і людина. Відповідно, поділяться на дві групи й товариства живих організмів: тваринні спільності та людські − або суспільство... Початковим та кінцевим елементом суспільства є людина. Людина є перш за все продуктом космічного та органічного розвитку. Проте людина є продуктом не лише природи, але й культури. Отже, ми бачимо, що життя суспільства являє собою масовий, стихійний потік зв'язків та взаємодій людей на основі їх дій чи-то поведінки. Безпосередні зв'язки при співробітництві необхідно включають у себе матеріальний, психічний та ідеальний моменти".

(М. Д. Кондратьєв)

Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою?

"Всі суспільні явища, а особливо-функціонування соціальних інститутів, повинні бути осмислені як результат рішень людських індивідів".

(К.Поппер)

Спробуйте оцінити, наскільки важливими для реального функціонування суспільства постають наведені тут його характеристики? Аргументуйте свої міркування.

"В суспільності, в соціальному явищі ми бачимо не що інше, як тривалу, неперервну, багатогранну взаємодію, що встановлюється у всілякій постійній, а не випадковій агрегації живих істот".

(Е.В.Де-Роберті)

Як ви вважаєте, картина початкового стану людських взаємин як ворожих відповідає справжньому стану справ чи постає теоретичною конструкцією? Обґрунтуйте свою думку, а також спробуйте виділити в даному міркуванні те, що може бути прийнятним та виправданим.

"Природа створила людей рівними щодо фізичних та розумових здібностей... Із цієї рівності здібностей випливає рівність надій на досягнення цілей [усіх людей]...

Але на шляху досягнення своєї мети, яка в основному полягає у збереженні життя, вони намагаються або підкорити, або знищити одне одного... Із взаємної недовіри людей немає для людини більш розумного шляху для забезпечення свого життя, як застосування попереджальних заходів, тобто тримати всіх у покорі... Поки люди живуть без загальної влади, вони знаходяться... у стані війни всіх проти всіх... Тому немає нічого дивного в тому, що для забезпечення сталої та тривалої згоди, потрібна окрім угоди... спільна влада, що тримає людей у страху та спрямовує їхні дії до загального блага".

(Т.Гоббс)

Що нового стосовно суспільства та його функціонування можна побачити у даному положенні Гегеля?

"Своєрідність осіб у першому наближенні окреслюється їх потребами... Можливість їх задоволення вкорінена у суспільні зв'язки, що являють собою той всезагальний здобуток, звідки всі отримують необхідне... Цей різноманітний зміст своєрідних потреб утворює розподіл праці".

(Г.Гегель)

Проаналізуйте дане міркування і спробуйте чітко виділити ті характеристики суспільства, які автор фрагмента вважає необхідними. Спробуйте також поєднати їх із тими, які були окреслені в попередніх уривках. Як ви розумієте таку рису суспільства, як "генетична історія"? Чи існує реальна можливість таку історію відслідкувати для реально існуючих суспільств? Чи можна на основі даного уривка зробити висновок про те, що суспільство складається із певних часткових спільних людських утворень? Які положення даного фрагмента ви вважаєте цінними та виправданими з позиції осмислення природи суспільства?

"Сім'ї, громади, села соціологи називають "первинними спільнотами". Останні могли би бути визнані суспільствами лише за наявністю особливих умов. Найважливішою з цих особливих умов постає самостійність: саморегулювання, самовідтворення, самозародження. Іншими словами, соціальна система постає суспільством лише в тому випадку, якщо вона не входить в якості складової частини в більше суспільство. Виключний характер категорії суспільства полягає в тому, що воно являє собою таку соціальну систему, що володіє генетичною історією та своєю територією, мас окремі частини, але сама не є частиною ширшої системи влади... Суспільство − це не просто сукупність поєднаних людей, початкових та культурних колективів... Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під загальною владою, що здійснює контроль над територією, позначеною кордонами, що підтримує та насаджує певну... культуру".

(Е.Шиллз)

Завдання 2. Поняття та особливості соціальних якостей.

Яка вирішальна ознака соціальності фігурує у даному фрагменті? Чи можна на основі міркувань автора зробити висновок про те, що соціальні процеси можуть відбуватись і між речами, а не лише між людьми? Як ви ставитесь до такої думки?

"Всі процеси взаємодії, що мають психічну природу, абсолютно незалежно від того, між ким або чим вони відбуваються, являють собою соціальну взаємодію і тим самим постають об'єктами соціології".

(Г.Тард)

Спробуйте прокоментувати, чим принципово відрізняється "світ цінностей" від світу речей. Як можна зрозуміти твердження автора про те, що соціальний зв'язок, маючи психічну природу, виходить за межі свідомості індивідів? Спробуйте підтвердити цю думку конкретними прикладами.

"Соціальним явищем є соціальний зв'язок, що має психічну природу та реалізується у свідомості індивідів, виходячи у той же час за змістом та тривалістю за її межі. Це те, що багато хто називає "соціальною душею", це те, що інші називають цивілізацією та культурою, це те, що треті визначають терміном "світ цінностей" − на противагу світу речей, що утворюють об'єкт наук про природу".

(П.Сорокін)

Які − принаймні дві − характеристики соціальної властивості виділяє автор даного уривка? Спробуйте своїми словами передати те нове, що набувають речі, коли вони володіють соціальними властивостями. Як пов'язані дані міркування із попередніми окресленнями сутності соціальних якостей?

"...Речі другої категорії,... що виникають в результаті трансформації елементів природи, є продуктами суспільного життя, виникають у процесі та на основі відносин та взаємодій людей. Вони виникають на ґрунті фізичного та розумового співробітництва... В силу цього такі речі до складу своїх фізико-хімічних властивостей,... якими вони володіли від природи, приєднують нову властивість, яких вони раніше не мали. Ця властивість мас... суспільну природу. Завдяки їй вони виявляються здатними виконувати в суспільстві певну роль, функцію... Всі такі речі окрім фізичного буття... мають ще й буття соціальне".

(М.Д.Кондратьєв)

Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей? Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.

"Соціальність утворюється як результат комунікативних актів (актів спілкування), у яких "я" звертається до "іншого", осягаючи його як особистість, яка, у свою чергу, обернена до нього, причому вони обидва це розуміють".

(А.Шюць)

Яку нову ознаку соціальності можна виділити у даному уривку? Чи згідні ви із тим, що виробництво та усвідомлення діяльності, а не речей, постає вирішальною ознакою соціального?

Спробуйте тепер ще раз переглянуті всі наведені в даному завданні уривки і зробити узагальнені висновки щодо природи, умов виникнення та особливостей соціального.

"Властивості соціально організованих дій являють собою особливий, зумовлений обставинами продукт роботи людей, що спрямований на виробництво та усвідомлення діяльності. Соціальний порядок − це те, що створюється, а не постає даним від самого початку".

(Д.Сілвермен)

Завдання 3. Суспільство як система.

Спробуйте пояснити, які елементи життя та діяльності постають необхідними для суспільного життя, згідно із твердженнями даного автора. Яка функція приписується тут суспільним елементам? Чи згідні ви із даними міркуваннями?

"Суспільство складається із людей із додатком правил та ролей. Правил дотримуються (або не дотримуються), а ролі виконують. Окрім того, існують традиції, звичаї, ідеології, системи родинних зв'язків, мови, − все це є шляхами, якими люди діють, думають та розмовляють".

(С.Лукс)

Спробуйте продумати й оцінити дане міркування. Чи згідні ви із протиставленням органічних проявів спільного життя соціальному, суспільному життю? Спробуйте навести приклади як на користь даного твердження, так і проти нього.

"Усякого роду родинне, домашнє, взаємно солідарне, затишне співжиття ми розуміємо як життя у межах органічної сфери. Суспільство − це публічність, світ. Туди потрапляють як у щось чуже. В органічній же сфері знаходять себе від народження... Існують різновиди органічної сфери, такі як мовні, сімейні, побутові, релігійні; натомість, ведуть розмову про виробничі, наукові торгові спільності або товариства... Органічну сферу розуміють як життєвий організм, суспільство же − як механічний агрегат, артефакт".

(Ф.Тьонніс)

Як ви вважаєте, чи справді стан малих груп суспільства грає вирішальну роль у його збереженні та стабільності? Спробуйте прояснити, що саме ви могли би назвати такого типу малими соціальними групами.

"На рівні малих груп суспільство завжди було здатне зберігати згоду, злагодженість. Ми, таким чином, робимо висновок, що цивілізації, якщо її доля у тому, щоби зберігатися, треба підтримувати у відносинах між групами, що складають суспільство та забезпечують центральне спрямування його розвитку, деякі з ознак малої соціальної групи".

(Дж. Хоманс)

Виділіть основні сфери суспільного життя, які окреслені у даному уривку. Подумайте, чи є вони достатніми для характеристики цілісності життя розвиненого суспільства."Кожне конкретно функціонуюче життєве утворення може бути з найбільшою ясністю зрозумілим та схарактеризованим, виходячи із тої економічної та політичної структури, що утворює його основу. Проте воно охоплює також всі людські відносини (специфічні форми любові, спілкування, боротьби та ін.), що припускаються або вимагаються даною структурою. І, нарешті, − всі форми та способи переживання й мислення, що відповідають даному життєвому утворенню..."

(К.Мангейм)

Автор даного уривка дає характеристику одному із найважливіших елементів суспільного життя. Прокоментуйте дане твердження. Наскільки, на вашу думку, є виправданим протиставлення світу зовнішньої реальності та духовного життя суспільства. Аргументуйте свою думку.

"Під духовним життям суспільства мається на увазі та частина буття, в якій об'єктивна, надісторична реальність надана нам не у формі предметної дійсності, що перебуває перед нами і протистоїть нам як трансцендентна реальність нам самим, тобто суб'єкту та його внутрішньому світу, а у формі реальності, що присутня в нас самих, із середини із нами зрощена та нам відкрита...".

(С.Л. Франк)

На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному?

"Ряд або суму ідей, яка має місце у даному суспільстві, можна назвати ідеологічним рівнем суспільства. Ідеї ці за своєю природою є різними. Сюди можна зарахувати пізнавальні і, зокрема − наукові поняття, судження, правові та моральні уявлення, політичні поняття та ідеали, релігійні вірування, естетичні уявлення та ін. Вони всі... є колективними ідеями...".

(М.Д.Кондратьєв)

Які риси ідеології автор даного уривка виводить на перший план? Чи згідні ви із його твердженнями? Які інші характерні риси ідеології ви можете назвати?

"Ідеологіями ми називаємо ті відмінні від буття уявлення, які фактично ніколи не досягають реалізації свого змісту. Хоча окремі люди часто цілком щиро керуються ними в якості мотивів своєї поведінки, у ході реалізації їхній зміст звичайно викривляється".

(К.Мангейм)

Уважно перечитайте загальні характеристики соціальних структур, тобто тих структур, що складають систему суспільного життя. Спробуйте навести конкретні приклади до цих характеристик, а також окресліть їх важливість як для життя суспільства, так і для його пізнання.

"1. Соціальні структури, на відміну від природних структур, не існують незалежно від видів діяльності, що ними ж спрямовуються. 2. Соціальні структури, на відміну від природних структур, не існують незалежно від ідей та уявлень суб'єктів про сутність своєї діяльності. 3. Соціальні структури, на відміну від природних, можуть бути лише відносно стійкими...".

(Р.Бхаскар)

Чи згідні ви із тим, що саме таку основу слід вбачати у принциповій єдності суспільства? Наведіть аргументи як на користь даного твердження, так і проти нього.

"Під усякими механічними зовнішніми взаєминами між людьми приховується та через нього діє сила соборності, внутрішньої людської єдності".

(С.Л.Франк)

Завдання 4. Людина і суспільство.

Аналізуючи цей фрагмент, спробуйте визначити: а) яких якостей надає людині суспільство; б) як поєднуються між собою соціальні та природні якості суспільної людини (що домінує); в) чи залежить суспільство від людини?

"Людина водночас належить природі й суспільству (і це навіть дуже складно відділити). Чим більше розвинене суспільство як таке, тим більше різноманітних рішень воно вимагає від кожної людини. Немає такої "природи", яку можна було би визнати вічним мірилом для суспільного розвитку".

(Д.Лукач)

"Не задовольняє розуміння думка про те, що людина створена для держави і що із організацією держави нібито вперше зростають зерна людського щастя: адже багато народів землі знати не знають про державу, але живуть щасливіше за людину, розіпнуту на хресті своїх турбот, будучи прихильником держави. Таке, за допомогою мистецтва створене суспільство має корисні, але й шкідливі сторони. Але мистецтво − лише засіб, а витончений засіб вимагає обережного і тонкого поводження із собою. Звідси випливає те, що у міру зростання держави, у міру зростання її складності нескінченно зростає й небезпека того, що з'явиться величезна кількість нещасних. У великих державах сотні людей голодують, і інші люди пожинають плоди їхньої праці та потопають у розкошах...".

(І.Г.Гердер)

Дайте оцінку наведеним міркуванням. Як ви вважаєте, чи справді висока цивілізація породжує великі негативні наслідки для людського прагнення щастя? Чи просте природне життя має переваги над цивілізованим? Наведіть аргументи та приклади щодо своїх позицій.

"Після того, як суспільство досягло певного рівня закостеніння, стає неможливим старими методами впливати на ті механізми, що виникли в ньому при його утворенні. Тобто не можна діяти суто технічно, оскільки техніка завжди спрямована на людей і завжди створює загрозу для свободи особистості. Це можна зробити лише такими технічними засобами, які ставлять речі на службу людині".

(Е.Муньє)

Що нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств? Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням?

"Той, хто, володіючи великою державою, служить малій державі, той робить це через любов до Неба. Хто, володіючи малою державою, служить великій державі, той робить це через страх перед Небом. Той, хто любить Небо, оберігає усю Піднебесну. Той, хто боїться Неба, оберігає свою державу".

(Мен-Цзи, ІІІ−ІV ст. до н.е.)

Як ви вважаєте, яка думка постає провідною у даному уривку? Спробуйте передати його зміст своїми словами, а також сформулюйте своє ставлення до нього.

"Пропоновану мною модель зв'язку "суспільство-особистість" можна підсумувати так: люди не творять суспільства. Бо воно завжди передує їм як необхідна умова їх діяльності. Скоріше на суспільство слід дивитись як на сукупність структур, звичайних практичних процедур та умовностей, які індивіди відтворюють та перетворюють, але які реально не існували би, якби вони того не робили. Суспільство не існує незалежно від людської діяльності... Проте воно і не є її продуктом... Процесам, через посередництво яких підтримуються накопичені вміння, навички, майстерність, властиві даним соціальним явищам,... можна надати загальної назви "соціалізація". Важливо підкреслити, що ці відтворення та перетворення суспільства, хоча воно й відбувається найчастіше несвідомо, тим не .менше постає ще й деяким досягненням, результатом майстерності активних суб'єктів, а не механічним наслідком, попередніх умов".

(Р.Бхаскар)

Спробуйте уважно перечитати наведений фрагмент та з'ясувати, які саме відносини, на думку автора, існують між суспільством та окремою людиною? Якщо людина не творить суспільство, то що саме залежить в суспільстві від людини? Як би ви визначили, що здобуває людина у процесі соціалізації, а що в суспільстві тримається тільки на її зусиллі?

"Суспільне життя значною мірою допомагає людині подолати своє відчуття неповноцінності, але воно й визначає людське індивідуальне життя... Суперечність між власними інтересами та благополуччям суспільства дає можливість перевірити ступінь її (особи) ворожості до людського роду".

(А.Адлер)

Як ви думаєте, кому − людині чи суспільству − віддає перевагу автор даного уривка у своєму міркуванні? Аргументуйте свою думку.

Уважно проаналізуйте наведений великий уривок відомого філософа. Чи згідні ви із тим, що саме проблема самотності постає вихідною для вирішення тих проблем, які окреслює автор? В чому ви вбачаєте зміст даної проблеми? Спробуйте аргументовано пояснити, яку суперечність автор уривка подає як провідну щодо взаємин людини і суспільства? Чи можна було би розширити дану класифікацію? Якщо так, то як саме? Чи можна дане міркування брати як засаду для достовірного вирішення питання про співвідношення людини і суспільства?

"Можна виділити чотири типи відносин між самотністю "я" та соціальністю. 1) Людина не самотня та соціальна. Це є найбільш елементарний та поширений тип. В ньому "я" цілком пристосоване до соціального середовища. Але переважають у цьому типі люди імітативні, не творчі. 2) Людина не самотня і не соціальна. В цьому випадку "я" також: пристосоване до соціального середовища, але "я" немає соціальних інтересів, не проявляє соціальної активності... Це є розповсюджений побутовий тип. 3) Людина самотня і не соціальна. Цей тип не пристосований або мало пристосований до соціального середовища, переживає конфлікти, не гармонійний... Він просто усамітнюється від соціального середовища, тікає від нього... Такі люди, як правило, не мають в соціальній сфері вірувань та переконань... 4) Нарешті, людина може бути самотня і соціальна... Це є профетичний тип; такими бувають творчі ініціатори, реформатори, революціонери духу... Проблема самотності видається мені основною філософською проблемою; із нею пов'язані проблеми "я", особистості, суспільства, спілкування, пізнання...".

(М.О.Бердяєв)