3. Методика складання бізнес-плану

Загальна методика розробки бізнес-плану охоплює три стадії:

І Початкова стадія - передбачає опрацювання концепції майбутнього бізнесу.

ІІ Підготовча стадія - формується інформаційне поле, оцінюються сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, формується його напрямок та конкретна мета, розробляється стратегія й можливі стратегічні альтернативи.

ІІІ Основна стадія - здійснюється безпосередня розробка конкретного бізнес-плану.

Приступаючи до складання бізнес-плану, ветеринарний лікар-підприємець ставить перед собою наступні завдання:

1. оцінити реальність досягнення передбачуваних результатів свого бізнесу;

2. переконати певне коло осіб в доцільності створення нової підприємницької структури (ветеринарного товариства, кооперативу, малого підприємства тощо);

3. привернути увагу потенційних інвесторів до нового проекту, підвищити їх зацікавленість в участі в ньому.

Існує форма класичного бізнес-плану, яка прийнята в діловому світі. Бізнес-план підприємця в області ветеринарії має ряд істотних відмінностей, що пов'язаний перш за все із специфікою даної галузі. У цей план бажано включити наступні розділи:

• титульний лист;

• вступ;

• задачі ветеринарного бізнесу і можливості організації;

• аналіз стану ветеринарної справи в зоні передбачуваної діяльності;

8

• характеристика предмету ветеринарного підприємництва, ринку збуту ветеринарних товарів (послуг), конкурентів на цьому ринку;

• план маркетингу;

• план виробництва;

• організаційний план;

• правове забезпечення роботи підприємницької організації;

• оцінка ризиків і страхування;

• фінансовий план і стратегія фінансування.

Титульний лист містить наступні відомості:

• повна назва приватної ветеринарної установи (адреса, прізвище, ім'я, по батькові ветеринарного лікаря-підприємця, його домашній телефон);

• суть пропонованого проекту;

• його повна вартість;

• джерела отримання засобів;

• заява про те, що відомості, що містяться в документі, не підлягають розголошуванню.

У вступі:

• обґрунтовують необхідність створення програми ветеринарного бізнесу;

• перераховують його задачі;

• вказують, на яких користувачів розрахований бізнес-план.

У розділі "Задачі ветеринарного бізнесу і можливості організації":

• висловлюють цілі і характер даного бізнесу (описують технологію, устаткування, продукцію, намічену для виробництва, послуги, напрями використовування ветеринарної продукції);

• представлена робоча документація за проектом;

• вказується наявність патентів, країни їх видачі і країни дії;

• якщо технологія виробництва містить елементи комерційної таємниці, необхідно висловити способи збереження цієї таємниці;

9

• якщо потрібна згода тих або інших організацій на право продажу товарів ветеринарного призначення, указується повний їх перелік;

• історична довідка, в якій довідці доцільно вказати, що було зроблене у минулому для розробки виробництва, фінансування наміченої до виробництва продукції, назва організацій і імена людей, що брали участь в ділових контактах за проектом.

Аналіз стану ветеринарної справи в зоні передбачуваної діяльності важливий для потенційного інвестора, що оцінює шанси нової справи на перемогу в конкурентній боротьбі. В ньому необхідно:

• показати тенденції розвитку ветеринарної справи;

• перерахувати потенційних конкурентів;

• вказати їх сильні і слабкі сторони і те, яку роль може зіграти кожний з них в боротьбі за завоювання ринку ветеринарних послуг;

• охарактеризувати споживача ветеринарних послуг і виділити відповідний сегмент ринку;

• врахувати прогнози розвитку державної і виробничої ветеринарної служби (за звітами районного державного підприємства ветеринарної медицини).

У розділі "Характеристика предмету ветеринарного підприємництва" потрібно:

• детально розкрити пропонований проект (це дозволить інвестору оцінити місткість ринку ветеринарних послуг та наявність або можливості придбання виробничої і матеріально-технічної бази);

• описати передбачуваний перелік ветеринарних послуг;

• описати стан виробничого приміщення, його місцезнаходження;

• вказати передбачувану вартість оренди приміщень;

• вказати наявність ветеринарного устаткування і інструментів;

• дати характеристику особистих якостей підприємця (чи є у нього досвід підприємницької діяльності, досвід керівної

10

діяльності, вік, освіта, схильності, інтереси, підстави для заняття підприємницькою діяльністю, підстави для віри в успіх своєї справи).

У розділі "Ринок збуту товарів (послуг)" дається опис ринку, на якому припускає працювати ветеринарний лікар-підприємець. До цього опису входить:

• Загальна місткість (ємкість) його, що встановлюється за формулою:

Єр = ∑Мз * Рмроп * МРОП, де:

Мз – поголів'я тварин за видами і віково-статевими групами, предмет ветеринарного обслуговування;

Рмроп – розцінки на ветеринарне обслуговування однієї тварини в мінімальних розмірах оплати праці;

МРОП – мінімальний розмір оплати праці на даний момент.

• Якщо сформованого ринку немає, передбачається можливість його організації.

• Наводяться дані про продаж продукції ветеринарного призначення, яка вже вироблялася, або про її замінники-аналоги.

• Оцінюють ринкову кон'юнктуру по виявленому попиту, в зв'язку, з чим проводять обстеження (вивчення) потреб населення шляхом опиту, збору заявок і т.д.

• Вибір споживачів здійснюють на основі оцінки ринків збуту продукції (послуг). Разом з визначеними в договорах цінами слід враховувати суму авансів, які можуть виплатити споживачами.

У розділі "Конкуренти на ринках збуту" показують переваги своєї продукції (послуг) перед продукцією (послугами) конкуруючих організацій. Тут важливо дати відповідь на наступні питання:

• чи існують конкуренти, що випускають аналогічні товари (що надають аналогічні ветеринарні послуги);

• як впроваджують конкуренти нові технології, нові товари, які їх доходи;

• яка порівняльна конкурентоспроможність власних товарів (послуг) і товарів конкурентів;

• на які ринки передбачається впроваджувати свої товари (послуги);

11

• у яких сферах ветеринарної діяльності існує найжорсткіша конкуренція;

• як організована реклама у конкурентів;

• які ціни на товари (послуги) у конкурентів;

• у чому полягають сильні і слабкі сторони основних конкурентів;

• які дії можна чекати від конкурентів в майбутньому.

Складається список головних конкурентів, перелік видів їх продукції (послуг), оцінюється їх якість.

Приступаючи до складання плану маркетингу, підприємець повинен:

• визначити перелік товарів і послуг, які матимуть попит;

• правильно встановити розцінки на них;

• організувати рекламну кампанію.

Виробництво ветеринарних послуг відрізняється від виробництва товарів нематеріальністю продукту, його невіддільністю від процесу виробництва, складністю стандартизації і неможливістю зберігання, що повинне враховуватися при плануванні маркетингу.

План маркетингу повинен стати надійним помічником ветеринарного лікаря-підприємця. Його не слід розглядати як зведення загальних положень. Цей план дозволяє мобілізувати сили на виконання наміченої мети, зменшити ефект раптовості при несподіваних змінах обстановки на ринку, сприяє підвищенню ефективності ветеринарного обслуговування тваринництва. Він не може бути точним прогнозом майбутнього або гарантією від всіх можливих помилок; як будь-який інший план, він застаріває, і в нього потрібно постійно вносити корективи.

Щоб розробити надійний план маркетингу, необхідно:

• зібрати інформацію про зміну попиту на ветеринарні послуги;

• зібрати інформацію про структуру ринку;

• зібрати інформацію про технологію здійснення ветеринарних послуг;

12

• зібрати інформацію про поведінку конкурентів і т.д.

План маркетингу повинен задовольняти певним вимогам:

• висловлювати стратегію діяльності ветеринарного лікаря-підприємця;

• будуватися на реальних фактах;

• передбачати раціональне використовування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;

• містити опис організаційної структури діяльності;

• орієнтуватися на перспективу.

У розділі по правовому забезпеченню приводяться відомості щодо:

• створення, реєстрації, засновницьких документів;

• форми власності підприємства;

• особливостей правової системи патентного захисту;

• правил, що забороняють використовування тих або інших ветеринарних засобів;

• здійснення окремих видів ветеринарної діяльності.

У розділі "Оцінка ризиків і страхування" необхідно:

• вказати ризики, що пов'язані із здійсненням підприємницької ветеринарної діяльності та методи захисту від них;

• оцінити вірогідність несприятливих ситуацій;

• визначити можливий збиток та джерела ризиків;

• визначити заходи профілактики і нейтралізації ризику, мінімізації збитку;

• намітити програму страхування та об'єм страхових платежів.

Розрахунки по матеріально-технічному забезпеченню ветеринарного підприємництва передують підготовці фінансового плану. Враховуються витрати на придбання необхідних інструментів, устаткування, медикаментів, біопрепаратів, дезинфікуючих засобів, перев'язувальних матеріалів.

13

У цьому розділі бізнес-плану необхідно показати наявність матеріальних засобів, потребу в окремих засобах ветеринарного призначення, можливість їх придбання, порядок доставки, укладення договорів на поставку.

Грошові витрати визначають, умножаючи кількість необхідних засобів за видами на їх оптові ціни.

Потреба в трудових ресурсах для ветеринарного обслуговування тварин розраховується з урахуванням поголів'я різних видів і виробничих груп тваринних та типових норм робочого часу на ветеринарне обслуговування однієї тварини за формулою:

Птр = ∑Мз*Н/1845, де

Мз – поголів'я тварин за видами і віково-статевими групами в селянських (фермерських) і особистих підсобних господарствах громадян, що розташовані в зоні діяльності ветеринарного лікаря-підприємця, голів;

Н – норма часу на ветеринарне обслуговування однієї тварини в селянських (фермерських) і підсобних господарствах громадян відповідного до виду віково-статевої групи, чоловіко-година;

1845 – ефективний річний фонд робочого часу одного ветеринарного працівника, чоловіко-людина.

Таким чином, при складанні фінансового плану послідовно визначають витрати на:

• придбання матеріальних засобів (Ме);

• витрати на оплату праці чоловіко-година (Ои);

• відрахування до фондів соціального страхування (Все), пенсійний (Впф), медичного страхування (Вмс), зайнятості населення (Взн);

• амортизацію основних засобів (Аоз);

• витрати на ремонт основних засобів (Роз);

• витрати на організацію ветеринарних заходів і управління ветеринарною справою (Овс);

• податок на додану вартість (Пдв);

• інші витрати (Ів), що в сумі дає загальний об'єм витрат по основній (ветеринарній) діяльності:

В = Ме + Он + Все + Впф + Вмс + Взн + Аоз + Роз + Овс ' Пдв + Ів

14

Потім розраховують прибуток (Д), одержувані за рахунок здійснення ветеринарного підприємництва в перший рік роботи за формулою:

Д = ∑ (М * Ц* Мроп), де:

М – об'єм різних видів ветеринарних послуг, що здійснюються ветеринарним лікарем-підприємцем;

Ц – розцінки за одиницю кожного виду ветеринарних послуг в мінімальних розмірах оплати праці;

МРОП – мінімальний розмір оплати праці на даний момент.

План доходів і витрат на перший рік здійснення ветеринарного підприємництва складається шляхом прогнозування надходжень і виплат по місяцях року. Прогноз на 2-й і 3-й роки базується на експертній оцінці змін ринкового попиту і розцінок на ветеринарні послуги.

Щомісячний графік грошових надходжень і виплат необхідний для правильного планування грошової готівки. За відсутності грошей в потрібний момент навіть рентабельне ветеринарне підприємництво може опинитися в ситуації банкрутства. Тому, дуже важливо робити відповідні розрахунки на перший рік роботи. План грошових надходжень на подальші роки складається тільки за річними показниками, оскільки до цього часу необхідні основні засоби будуть придбані і грошові надходження стабілізуються відповідно до поточного ринкового попиту на ветеринарні товари і послуги.

15