Міністерство культури і туризму України

Київський національний університет культури і мистецтв

Секція хорового диригування(академічний хор)

Анотація твору

муз. І.Шамо сл. І.Франко

« Осінь»

Виконав:студент II курсу

Групи ТД -11

Рєхтін Максим

Клас викладача

Карпінець А.М.

Київ 2012

План

I. Вступ

1). Відомості про автора

2). Тип та вид хору

3). Зміст твору

II. Музично-теоретичні аспекти

1). Тональність твору та гармонія

2). Форма твору

3). Фактура твору

4). Метроритм

5). Темп та динаміка

III Хоровий аспект

1). Голосоведення

2). Діапазон хорових партій та теситура

3). Хоровий стрій

4). Хоровий ансамбль

IV. Диригентські труднощі

V. Висновок

VI. Список використаної літератури

I. Вступ

І́гор Нау́мович Шамо́ (*21 лютого 1925, Київ — †17 серпня 1982, Київ) — український композитор єврейського походження, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, премії ім. М. Островського.

Народився в Києві. Закінчив музичну десятирічку імені Лисенка— першу спеціалізовану школу в Україні. Екстерном закінчив Друге медичне училище за фахом «фельдшер» і на початку1942року у 16 років пішов добровольцем на фронт. Пройшов всю війну, був поранений. Після демобілізації в1946році Ігор Шамо поступив уКиївську консерваторію, яку закінчив з відзнакою в1951, композиторський факультет у класі професораБориса Лятошинського. Ще на третьому курсі консерваторії був прийнятий доСпілки композиторів України. Під час навчання працював у самодіяльному театрізаводу «Арсенал», де робив музичне оформлення спектаклів. На дипломному концерті виконав на фортепіано у супроводі симфонічного оркестру свою «Концерт-баладу», яка відразу увійшла в концертне життя, прозвучала в авторському виконанні в Києві, а потім і в Москві. Ігор Шамо мешкав у Києві до кінця життя. Він є автором симфоній, фортепіанних творів, музики до кінофільмів та понад 300 пісень. Багато років співпрацював з українським поетомДмитром Луценко, у співавторстві з яким написані пісні«Києве мій», «Не шуми, калинонько», «Осiннє золото», «Пiсня про щастя» та багато інших.

Був одружений з Людмилою Шамо (Большаковою). Син Юрій Шамо— композитор, живе у Німеччині. Дочка Тамара Шамо активно займається збереженням та популяризацією творчої спадщини композитора. Онука композитора Ірина Бородянська — співачка. Племінник Володимир Шамо — піаніст. Внучатий племінник — піаніст Максим Шамо.

Ігор Шамо помер 17 серпня 1982 року від раку шлунка. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Твори

• Симфонічні (3 симфонії), концерт для флейти та струнних (1977), концерт для баяна та струнного оркестру (1981), камерні твори (квартети, пєси для бандури тощо), фольк-опера «Ятранські ігри» (лібрето В.Юхимовича) кантати.

• пісні на слова Д.Луценка,А.Малишка,Т.Масенка, Л.Смирнова,Р.Рождественського, О.Коломійця, А.Слісаренка,П.Воронька, О.Вратарьова, Л.Ковальчука,Л.Забашти, В.Курінського,Ю.Рибчинського, І.Лазаревського, А.Демиденка…(популярні:«Києве мій», «Балада про сурмачів», «Пісня про невідкриті острови», «Товариш Пісня»);

• 10 солоспівів на слова Шевченка (1959);

• 3 фортепіаних цикла: «Тарасові думи»(з 6 новел)(1960), "Українська сюіта", "Гуцульські акварелі";

• музика до 40 кінофільмів, радіовистав («Відьма» за Шевченком, 1949, і «Тарасові шляхи») та до 40 вистав (у театрі ім. І. Франка, театрі ім. Л.Українки…), «На світанні» в Київському театрі юного глядача (1964). Кінофільми:

  • «Дніпро» (1949, у співавт.),

  • «Максимко» (1953, у співавт.),

  • «Командир корабля» (1954, у співавт.),

  • «Море кличе»(1955),

  • «Андрієш»,

  • «Матрос Чижик» (1955),

  • «Гори, моя зоре»,

  • «Мальва» (1957),

  • «Надзвичайна подія» (2 с),

  • «Дорогою ціною» (1959),

  • «Далеко від Батьківщини» (1960),

  • «Лісова пісня» (1961),

  • «Здрастуй, Гнате!»,

  • «Квітка на камені» (1962),

  • «Бухта Олени»,

  • «Ракети не повинні злетіти» (1964),

  • «Їх знали тільки в обличчя» (1966),

  • «Пізнай себе» (1971, т/ф),

  • «Ніч перед світанком»,

  • «Чорний капітан» (1973),

  • «Як гартувалась сталь» (1973, т/ф, 6 а),

  • «Тачанка з півдня» (1977),

  • «Від Бугу до Вісли» (1980),

  • ряду мультиплікаційних і документальних кінокартин.

Нагороди

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Пам'ять

На будинку по вул. Костельній, 8 у м. Києві, де він жив, встановлено меморіальну дошку.

Фільми: "Пісні Ігоря Шамо" (К. 1984, реж. Р.Єфименко), "Пісні серця" (документальний фільм. К. 2004, реж. Ю.Лазаревська).

Київській дитячій музичній школі №7 надано ім'я Ігоря Шамо.

Автор літературного тексту- Іва́н Я́кович Франко́ (* 27 серпня1856, с.Нагуєвичі, Дрогобицький повіт — † 28 травня 1916, Львів) — український письменник, поет, вчений,публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч.

Хоровий твір «Осінь»написаний для 4-х голосного мішаного хору.Всі партії мають divisi.Твір виконується а сарреlla.

І. Франко чудово розкриває картину осіннього дня.Порівнює стогін вітру зі стоном матері над сином.В 3-й частині,поет ніби-то від свого імені веде розмову з вітром: «! Як мене побачиш старим, зів’ялим, чи й по мні заплачеш,чи гнівно слід буття завієш мого?..»Як вітер стогне і плаче по сонцю,цвіту,дню літньому,а людина сумує про старість.Як вітер рве солому з хати,так і смерть забере життя у людини.

Композитор використав вірш І.Франка у не повному обсязі.У твір не війшли 9,10,11 строфи.Спрощені де-які слова,або закінчення слів.Але зміст та думку твір не втратив.Іноді твір виконують російською мовою,переклад зроблений О.Доброхотовой.

«Осінній вітре, що могучим стоном…»

Івана Франка(ОРИГІНАЛ) звучить так:

Осінній вітре, що могучим стоном

Над лісом стогнеш, мов над сином мати,

Що хмари люто гониш небосклоном,

Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;

Що у щілинах диким виєш тоном

І рвеш солому із сільської хати,

Зів’яле листя гоном-перегоном

По полю котиш, – вітре мій крилатий!

Я довго пильно слухав стону твого

І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:

Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!

О вітре-брате! Як мене побачиш

Старим, зів’ялим, чи й по мні заплачеш,

Чи гнівно слід буття завієш мого?..