Соціальні комунікації5.04 (А. Холод)

Система соціальних комунікацій об’єднує різні рівні функціонуваня зовнішньої пам'яті людського інтелекту та різні способи фіксації та перетворення знання.

У сучасні ССК документ може передаватись у цифровій звуковій відео формах. Документ та інформація, інформація та знання набувають функціональне значення в комунікативних системах, що і обумовило розмежовування документних інформаційних структур системи соціальних комунікацій. Підсистемний склад ССК – музейна комунікація, архівна, книжно-документальна, масскомунікативна, інформаційна, художня, їх інституціальні процеси та структури, технології розглядаються у відповідних наукових дисциплінах. Функціонування ССК пов’язане з процесами формування соціальної свідомості (Соціальна свідомість- механізм реалізації внутрішніх сутнісних рис людини Розумної і далі як людини творця, яка усвідомлює і діє в інтересах як збереження самої себе так і всієї планети як космічного феномену) механізмами розвитку соціального інтелекту (Соціальний інтелект – розуміння та визначення соц. інтелекту спирається на певні базові структури, що формують інтелектуальне оточення особистості, яка виступає першоджерелом та ключовим споживачем соціальної інформації. Соціальний інтелект- це процес, за допомогою якого ми адаптуємось до складних умов, що постійно змінюються. Формування та розвиток соціального інтелекту пов’язані з створенням елементів, структур, механізмів інформаційного середовища, їх оптимізації. На ці процеси мають вплив: накопичені у суспільстві знання, соціальна пам'ять, рівень духовності, самосвідомості та інформаційної взаємодії людей та їх груп. Соц інт розуміється як сукупний творчий потенціал суспільства, що визначає здібності людей виробляти та засвоювати нові знання, форми, та методи організації праці та нові технології.)

На сьогодні ССК характеризуються наявністю генетичної, цільової, організаційної функціональної, структурної та технологічної єдності. Єдність цих елементів визначає як вищий рівень розвитку системи так і наявність коєволюційної формули розвитку складних системних об’єктів. Говорити про генетичну єдність системи СК стало можливим лише на досить високому рівні розвитку елементів, що її складають, процесів, структури, тобто на рівні інституалізації. Встановлення глобальних умов формування нових систем посилило комунікативну дію на основі автоматизованих інформаційно-комунікативних технологій та цифрового зв’язку. Хронологічно це відноситься до початку 80-рр –періоду активного впровадження інформаційних технологій у галузі збору, збереження, обробки, переробки, передачі, використання інформації.

Крім того глобалізація стимулювала інтеграцію у діяльності раніше розрозненних СК організацій, що мають одну або декілька функцій у реалізації глобального інформаційного процесу та його операцій : бібліотеки – збір, обробка,збереження, СНТІ (соціально науково-технічні інститути) – обробка, розповсюдження, використання; центри налізу інформації-переробка, використання, управління. Це також стимулювало пошук певних методів інформаційної діяльності у різних соціальних сферах. Становлення інформаційного ринку та інформаційної економіки обумовили поглиблення системних трансформацій СК підсистеми суспільства. Це відобразилось на як на рівні окремих СК структур, так в системі соціальних комунікацій суспільства.

Система СК являє собою особливу реальність спеціально функціонуючих та штучних предметів-посередників, в яких є реалізованим суспільний досвід пізнавальної та практичної діяльності людини. Система СК охоплює всі види соціальної взаємодії від глобальної, інфосферної, міжнаціональної, організаційної до індивідуальної.

Мета ССК- створення умов та забезпечення якості: 1. розуміння у суб’єктів – учасників комунікативних процесів на різних рівнях соціальної взаємодії; 2. саморозвиток та самоорганізація біо-соціальних об'єктів; 3. створення доступних форм розповсюдження інформації і знань та їх використання у відповідності з потребами людини та суспільства;

Становлення та функціонування ССК породжує не тільки нові соціальні реальності, але і нові соціальні відносини та створює умови для виникнення нових соціальних процесів розвитку суспільства: глобалізації, інтелектуалізації. В основі еволюції ССК покладено збільшення різноманітності СК відносин у суспільстві по формі, засобам фіксації, розповсюдження та збереження знань. В наш час вже досягнутий певний рівень (кількісний та якісний) по задоволенню потреб людства в передачі інформації та створені нові засоби, які у гіпертекстовій, мультимедійній формі на основі інтелектуальних автоматизованих технологій предоставлення знань завершують глобальний цикл розвитку.

Ці процеси створюють у умови нової класифікації спеціальностей як в традиційних підсистемах СК (Бібліотечній, архівній, ЗМІ, НТІ) так і в нових- центрах знань, аналітичних службах, електронних бібліотеках, інформаційно-комуінкативних центрах.