• 20-Ті роки:

• На початку 20-х рр. кіностудії України мали низький рівень.

• 1922Р. - створено Всеукраїнське фото кіноуправління.

• 1923- 24Рр. Період українізації - соціальні теми пов’язані з національними проблемами.

• Фільми на історичні та побутові сюжети : “ Тарас Бульба”; “ Микола Джеря.”

• Популярні реалістичні фільми : “ Два дні” , реж. Стабов, “ Тарас Шевченко”, реж. П.Чардин.

• На світовий рівень український кінематограф вивів визначний культурний діяч О.Довженко. Перший фільм “Звенигора”, 1928р.; “ Арсенал”,1928р.; “ Земля 1930р.”.

• Фільм “ Земля” на Всесвітній виставці у Брюсселі (1958) було визнано і внесено до першого десятка кращих фільмів світу. 30-ті роки :

• Період звукового кіно, утвердження українського кіномистецтва.

• Створення Київської та Одеської кіностудій. Протягом 1933 – 38рр. зняли 55 фільмів.

• Історичні, історико - революційні фільми : “ Вершники ”, реж. Савченко, “ Щорс”, реж. О.Довженко, “ Прометей”, реж. І. Кавалерідзе.

• Екранізація раматичних та оперних спектаклів “ Наталка – Полтавка”, “ Майська ніч”.

• Образотворче мистецтво

• Архітектура

• На початку ХХ ст. на розвиток української архітектури мав вплив європейський стиль мистецтва “модерн”.

• Яскравий приклад раннього модерну - власний будинок архітектора В. Городецького у Києві ( 1902 -1903) т.з. “ Будинок з химерами ”.

• Український модерн вдало поєднував українські національні традиції, характерні пропорції сільської хати та дерев’яної церковної архітектури зі сучасним розумінням зручності. У декорі широко застосовувалися мотиви української вишивки, дерев’яного різьблення, кераміки.

• У стилі модерн збудовані перший в Україні критий ринок ( Бесарабський) у Києві (1910 -1912, арх., Генрік Гай); міська залізнична станція в Києві ( 1910 – 1912, арх., Олександр Вербицький).

• У 20 – 30 –х роках, в архітектурі домінує конструктивізм. Зразок – центральна площа м. Харкова у вигляді ансамблю адміністративних і громадських будівель. У Києві в стилі конструктивізму споруджено Будинок лікарів ( 1927, арх. П. Альошин).

• Після 1934р. столицею України знову стає Київ. У забудові міста з’являються споруди стилю класицизм. Зразками його є будинки Ради Міністрів України ( 1934 – 1939, арх., Іван Фомін, Павло Абросимов) та Верховної Ради ( 1930 – 1939, арх., Володимир Заболотний).

• Визначний український архітектор Василь Кричевський. Розробив проект та художнє оформлення Канівського музею – заповідниа “ Могила Т.Г. Шевченка” ( 1936 – 1938).

• Скульптура

• На початку ХХ ст. монументально – декоративне пластичне оздоблення широко використовується в архітектурі модерну та неокласицизму.

• Визначний пам’ятник був відкритий у Києві1911р. монумент княгині Ользі . Автор проекту – видатний скульптор – монументаліст І. Квавалерідзе.

• Українській скульптурі 20 -30 –х рр. властиві авангардні енденції: імпресіоністичне ліплення, багате на світлотіньові ефекти, глибокий психологізм та почуття пластичної форми. (Михайло Паращук, Іван Кавалерідзе).

• Паралельно розвивається реалістична пластика. Відому серію скульптурних творів виняткової внутрішньої експресії “ Філософ”, “ Молодий Шевченко” виконав родоначальник нової української високохудожньої пластики Іван Севера.

• Абстрактно - кубістична скульптура. Основоположник – український скульптор світового рівня О. Архипенко. Він глибоко вивчав національне мистецтво, традиції пластик Трипілля, активно експерементує , вводить у пластику колір, застосовує сполучення різних за фактурою матеріалів ( дерева, металу, скла), відкрив пластичні можливості простору, створення скульптури, у якій порожній простір є елементом загальної композиції.( “ Жінка, яка зачісується.1915р. ).

• Розвиток “ монументально – пропагандиської “ скульптури, яка носила політично – агітаційний характер.

• Живопис

• Риси символізму та модернізму в українському жмвописі як противага еклектиці та академізму. Для національного модерну властиве звернення д глибинних традицій народного мистецтва

• У розвиток світового авангарду помітний внесок зробили О.Богомазов,М.Бойчук, К. Малевич.

• Олександр Богомазов художник – кубофутурист ( “ Пилярі, 1927”), автор трактату “ Живопис та елементи ”, у якому виклав засади авангардного мистецтва.

• М. Бойчук започаткував новий напрям монументального мистецтва ХХст. неовізантизм , в основі якого лежали конструктивні особливості візантійського та давньоруського живопису. В його творах присутня іконописна традиція ( “ Плач Ярославни ”). Монументальне мистецтво бойчукістів належить до визначних надбань національної культури.

• К. Малевич – один із основоположників супрематизму, його мистецтво базується на фольклорних джерелах. Свій “ Червоний квадрат”(1915) він характеризує як живописний реалізм селянки у двох вимірах, зближуючи у такий спосіб елітарний абстракціонізм з народним мистецтвом.

44 Особливості розвитку української культури 30-х рр. ХХст.

• Ствердження тоталітаризму. Насильницька колективізація, виникнення голоду 1932-1933рр.

• Згортання процесу українізації.

• Масові репресії проти української інтелігенції 1929 -1938рр.

• Відновлення політики русифікації, встановлення централізацію управління

• Індустріалізація народного господарства.

• Освіта: запроваджено єдиний день початку та закінчення навчального року, 10-ти річне навчання, 80% дітей навчалися в українських школах; виникнення технічних вузів у Києві, Харкові, Одесі, Луганську, Запоріжжі; з 1934р. Скасовано плату за навчання в усіх вузах та технікумах, запроваджено стипендію.

• Наука: створено АН УРСР – президент Олександр Богомолець. Сергій Корольов і Юрій Кондратюк здійснили визначні розробки з ракетобудування.

• Література: масові репресії- арешти Зерова, Куліша, Вишні, самогубство Хвильового. Введено постанову ЦК ВКП (б) про заборону літератури неокласиків та ствердження методу соцреалізму. У 1934р. Створено Спілку радянських письменників України. Продовжують творчу діяльність П. Тичина “Знак терезів”, М.Рильський “ Вибрані поезії” поетичні збірки В. Сосюри, М. Бажана,А. Малишка. Проза – твори Панча, Ю. Яновського, В. Собка, Ю. Смолича.

• Образотворче мистецтво: 1938р. Створено Спілку радянських художників України. Живопис – прославлення радянської влади (Ф. Кричевський, О. Шовкуненко), народний живопис ( К. Білокур, М. Приймаченко, І. Гончар). Монументальна скульптура – Матвій Манізер пам’ятник Т. Г. Шевченку 1935р. Харків.

• Театральне мистецтво: репресії проти театру “ Березіль”, знищення Л. Курбаса. Становлення професійних театрів ( соцреалізм, прославлення радянської влади).

• Кіномистецтво: революційна тематика. О. Довженко.

• Музика: напрям соцреалізму, національні мотиви. Визначні композитори : Віктор Косенко, Костянтин Данькевич, Б. Лятошинський “ Симфонія № 2”.

45 Процеси функціонування української культури 40- 50-х рр. ХХ ст.

• Архітектура

1.) У 40 – 50 – х рр. в українській архітектурі зберігається принцип регулярного планування міст . За таким принципом створено новий архітектурний ансамбль Хрещатика у м. Києві, який збудований у стилі українського модерну з активним використанням декору та національних мотивів.

Архітектурні будівлі ансамблю:

Консерваторія ( 1955 -1958; архіт. Л. Каток, Я. Красний)

Головний поштампт ( 1952 - 1957; архіт. О. Власов, В.ладний)

Будівля київської міськради (1952 - 1957; архіт. О. Власов).