Структура курсової роботи

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Кожна з цих частин роботи починається з нової сторінки.

У вступі мають бути обгрунтовані:

1. Актуальність теми. В цьому підрозділі вступу має бути представлена відповідь на питання: які актуальні проблеми науки і практики обумовлюють необхідність дослідження даної теми. Слід звернути увагу, що тут мають бути представлені не «загальні фрази», а конкретні підстави, причини необхідності, актуальності, важливості наукових пошуків в даному напрямі.

2. Стан розробленості проблеми. Тут зазначається (в найузагальнішому вигляді), які наукові і практичні розробки були здіснені іншими дослідниками, в чому полягає їх роль для розв’язання даної проблеми, що є дискусійним і потребує додаткового дослідження. Слід звернути увагу, що саме наявність таких «проблемних місць» і є підставою для визначення мети, завдань курсової роботи і, власне, вибору самої теми.

3. Об’єкт, предмет дослідження. Слід звернути особливу увагу на коректне співвідношення об’єкта і предмета дослідження, а також їх відповідність назві і меті дослідження.

4. Мета і завдання дослідження. Завдання відбивають логіку реалізації мети дослідження.

5. Експериментальні бази дослідження (якщо дослідження має практичну спрямованість, а його висновки мають практично-рекомендаційний характер).

6. Наукова і практична значущість дослідження.

Основна частина роботи містить виклад змісту дослідження з розглядом його теоретичних основ, аналізом проблем при акцентуванні їх практичних аспектів і вивченні досвіду їх розв'язання. Кількість розділів, параграфів, пунктів визначається науковою значимістю досліджуваної проблематики. Їх назви мають у стислому вигляді відбивати зміст курсової роботи. Не допускається повторення назви роботи в назві одного з розділів.

Кожний із розділів повинен завершуватись узагальненнями, які потім будуть використані при формулюванні загальних висновків.

Висновки курсової роботи по суті є короткими відповідями на поставлені у ступі завдання. Висновки – це суть того, що доводив автор в курсовій роботі. Висновки не можуть містити того, що не доводилося в тексті роботи, а також не передбачають повернення до дискусій, цитування, обговорення різних позицій тощо (останні мають бути зосереджені в основному тексті). Разом з тим, у висновках можуть бути означені проблемні (дискусійні) місця, які потребують додаткового розгляду.

Висновки нумеруються. Кожен окремий висновок має власний номер.

Додатки виносяться за межі основного тексту з метою запобігання його перевантаженню таблицями, схемами, ілюстраціями тощо.

Оформлення курсової роботи

Під оформленням роботи слід розуміти не лише її зовнішні атрибути – обкладинку, титульний аркуш, грамотність викладу, а й правильне використання наукового апарату (цитування, посилання на наукові джерела, виноски, список використаної літератури).

На титульному аркуші курсової роботи вказується офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри, повне формулювання теми, позначається курс, прізвище та ініціали автора і наукового керівника, вчений ступінь і звання останнього, а також місце і рік виконання (Додаток 2).

Зміст курсової роботи міститься на другій її сторінці (наступної після титульного листа) і відображає відомості про змістові блоки роботи (розділи, параграфи, пункти) з зазначенням сторінки (Додаток 3). Як правило, кількість підрозділів у Розділі не перевищує 3-х. Більш дрібне структурування можливе (частіше в межах підрозділів), але за умови, що воно не призводить до фрагментарності, неповноти, непослідовності розкриття теми або невідповідності змісту назві теми.

Назви заголовків по тексту роботи повинні відповідати їх назвам у змісті.

Розділи послідовно нумеруються однією цифрою, параграфи в межах кожного розділу - двома з розділовими знаками (крапкою) між ними, пункти - трьома.

Нумерація сторінок починається з титульної сторінки, але порядковий номер на ній не ставиться, друга сторінка роботи - зміст. Сторінки починають нумерувати з третьої арабськими цифрами зверху й посередині сторінки.

Текст роботи друкується на одній стороні стандартного аркуша паперу формату А4 шрифтом Times New Roman, 14, з інтервалом – 1,5.

Поля сторінки повинні мати такі розміри:

ліве, верхнє і нижнє – 2,5 см, праве – 1 см.

Заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу двома інтервалами. Перенесення слів у заголовках не припускається. Крапка після заголовка не ставиться. Назви розділів друкуються великими літерами, назви параграфів і пунктів - малими. Заголовок розділу по тексту пишеться в центрі сторінки, параграфа і пункту - з абзацу.

Текст обов’язково повинен містити посилання на наукові джерела. Таке посилання міститься в квадратних дужках, де вказується номер джерела за списком літератури, а також (якщо наводиться цитата або думка з певних сторінок джерела) номер сторінки. Номери літературних джерел розрязняються знаком ;. Наприклад: [21; 24; 45] означає посилання на авторів чи книги, що знаходяться в Списку використаних джерел під номерами 21, 24 та 45.

Посилання з вказівкою на сторінки оформляється так: [23, 264] – це означає що видання міститься в Списку використаних джерел під номером 23, а цитата міститься на стор.264 цього видання (Додатки 4).

Картографічний та інший ілюстративний матеріал невеликого формату можна розмістити в тексті роботи по ходу викладу матеріалу. Фотографії наклеюють на аркуші паперу тієї ж якості і формату, що й ті, на яких надруковано текст.