Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

254_dhU / 3.специфіка філософських світоглядних питань

.doc
Скачиваний:
74
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
25.6 Кб
Скачать

3. Специфіка філософських світоглядних питань. Джерела філософського знання.

Філософія є світоглядом, але світоглядом особливим – теоретичним, тобто заснованим на розумі. Однак філософія наділена властивістю, яка виводить її за межі світогляду. Вона не обмежується поясненням світу, а й пізнає його,її пояснення ґрунтуються на пізнанні. Однією з особливостей філософського знання його спрямованість на подолання проблем,усвідомлення незавершеності процесу пізнання.

Філософське знання пройняте суб’єктивністю. Воно, будучи світоглядним, охоплює оцінювальне і практичне ставлення людини до світу. Це є знання певного суспільства і певної особи, яка сповідує певні цінності. Специфіка філософського знання полягає в тому, що будучи над загальним, воно, на відміну від наукового, не має чіткого укорінення у факти. А на відміну від мистецтва, з яким його споріднює оцінювальне відношення до дійсності, філософія все-таки ґрунтується на засадах розуму, передбачає певну, хоч і не чітку, відповідність дійсності.

Історично філософії передувала міфологія, але вона також вплинула на формування філософії. Вона, як і пізніше релігія, була загальним культурним тлом, на якому складалась філософія. справді, міфологія та релігія є первинними культуро творчими чинниками, серцевиною культури.

На становлення філософії, особливо в її європейському варіанті, відчутно вплинули зародки наукового знання. Не випадково перший етап давньогрецької філософії прийнято називати натурфілософією, філософією природи. На основі певного досвіду, набутого науковим мисленням, можна було аналізувати поняття, логіку, категорії.

Зрештою, виникнення філософії потребує і певного рівня духовної культури загалом.Це насамперед моральні сентенції, які закріплюють життєвий досвід, розвинута система загальних понять у мові, певний рівень усвідомлення світоглядних опозицій (правда і кривда, добро і зло).