Книга по МПЗ

но-психологічного забезпечення в Збройних Силах Російської Федерації» та інших .

В організації МПЗ Збройних Сил РФ виділяють три рівні. Загально-соціальний, або державний, що діє в масштабах та інтересах всього суспільства. На цьому рівні створюються необ-

хідні політичні, соціально-психологічні, правові, моральні, економічні, науково-технічні та інші умови перетворення духовного потенціалу суспільства у чинник безпеки держави, визначаються основні напрямки політики і стратегії. МПЗ на цьому рівні спрямовано на досягнення такого морально-психологічного стану (МПС) всього населення країни, зокрема особового складу ЗС, який необхідний для забезпечення належного захисту інтересів країни. Найважливішим завданням є зміцнення єдності армії і народу, встановлення між ними тісного й нерозривного зв’язку.

Військово-соціальний, або відомчий рівень, забезпечує по-

треби ЗС РФ. На цьому рівні чинниками, що впливають на перетворення духовного потенціалу в чинник безпеки країни, є вплив військового середовища, характер життєдіяльності особового складу, організація заходів МПЗ.

Завданням МПЗ у цьому аспекті виступає трансформація загально соціальних умов у військове середовище. Організація МПЗ на цьому рівні означає єдиний і нерозривний процес формування та підтримання в особового складу стійкого МПС необхідного для успішного виконання завдань повсякденної та бойової діяльності і підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності.

Особистісний рівень – рівень самовиховання і саморегуляції. На цьому рівні особистість військовослужбовця виступає як суб’єктом, так і об’єктом МПЗ.

Найважливішими завданнями МПЗ, за поглядами російських фахівців, на сьогодні є:

–формування у військовослужбовців стійкої системи цінностей наукового світогляду, розуміння політики держави;

–розвиток високих моральних якостей;

–формування в особового складу психологічної стійкості;

–забезпечення реалізації правових і соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей;

–правова підготовка особового складу;

61

–виховання загальної культури поведінки і формування здорових взаємовідносин у військових колективах;

–організація протидії негативному інформаційнопсихологічному впливу на особовий склад і населення в цілому у ході повсякденної діяльності та захист від психологічних операцій противника у військовий час;

–розвиток у особового складу економічного мислення;

–формування екологічної свідомості військовослужбовців.

МПЗ у ЗС РФ включає такі організаційні форми: інформацій- но-виховну, психологічну, воєнно-соціальну, культурно-дозвільну роботу, протидію негативному інформаційно-психологічному впливу у процесі повсякденної та бойової діяльності. Здійснюються практичні заходи щодо створення сучасної матеріальної бази МПЗ.

Безпосередніми організаторами МПЗ являються органи виховної роботи ЗС РФ, які під керівництвом командирів (начальників) та при взаємодії зі штабами і іншими органами військового управління, підтримують морально-психологічну стійкість та готовність особового складу до ведення успішних бойових дій в будь-якій обстановці.

Так, наприклад, в бригаді є спеціальні посадові особи виховної роботи: заступник командира бригади з виховної роботи; офіцер з суспільно-державної підготовки та інформуванню; офіцер з соціальної роботи та профілактики правопорушень; психолог; офіцер з організації дозвілля – начальник клубу; інструктор по роботі з сім’ями військовослужбовців. В лінійних батальйонах (дивізіонах), ротах (батареях) є штатні заступники командира з виховної роботи.

Велика увага приділяється психологічній підготовці особового складу. Створена і функціонує в мирний і воєнний час вертикаль надання психологічної допомоги. У видах ЗС, військових округах, арміях, дивізіях існують штатні центри психологічної допомоги, які підпорядковані відповідним органам виховної роботи, в бригадах і полках – пункти психологічної допомоги, у батальйонах – психологи. У складі цих структур є психологи, психоневрологи (практичні психологи), психотерапевти. Затверджена й діє Інструкція з організації взаємодії центрів (пунктів) психологічної допомоги та реабілітації (кімнат психологічного розвантаження), органів виховної роботи та медичних органів.

62

Таким чином, аналіз сучасних поглядів на організацію та здійснення МПВ на особовий склад в арміях провідних країн світу свідчить, що людський фактор розглядається в них як основний чинник досягнення перемоги в сучасному бою. Незважаючи на деякі розбіжності в організаційному плані, в зарубіжних арміях створена чітка та ефективна система МПВ.

Контрольні питання для закріплення учбового матеріалу:

1.За що відповідає заступник командира з виховної роботи?

2.Які існують цільові компоненти змісту функцій заступника командира з виховної роботи?

3.Які існують операційні компоненти у роботі заступника командира з виховної роботи?

4.Охарактеризуйте структуру професійно-педагогічного спілкування і взаємного пізнання учасників виховного процесу.

63

Тема №2 МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ

Заняття 3. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни

Навчальні питання:

1.Поняття, особливості, значення та сутність військової дисципліни.

2.Основні напрямки, форми і методи моральнопсихологічного забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень.

3.Планування морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку у підрозділі.

Ні одна область людської діяльності не може обходитись без дисципліни. Особливо вона необхідна в Збройних Силах, що обумовлюється особливостями військової організації, характером задач, які ними виконуються, своєрідністю умов, в яких проходить діяльність військ (сил).

Міцна військова дисципліна є найважливішою умовою високої бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України.

Сучасна обстановка, характер і умови ведення воєнних дій у нинішній період як ніколи вимагають високої організованості, порядку та дисципліни. Тому абсолютно необхідно довести до свідомості кожного воїна для чого потрібна дисципліна. Головне її призначення – згуртувати масу військовослужбовців в організований військовий колектив, який діє як єдине ціле, направлений на досягнення єдиної мети і скований єдиною волею. Історичний досвід свідчить , що в мирний і воєнний час така система себе виправдовує. Вона швидко приводить до досягнення визначених цілей.

Військова дисципліна придає армії і флоту організованість і мобільність, забезпечує постійну готовність до негайних і рішучих

64

бойових дій. На її основі досягаються гнучкість і безперервність керівництва підрозділами, частинами, кораблями, у воїнів формуються високі морально-психологічні і бойові якості, які необхідні для перемоги над противником у сучасному бою. Без дисципліни нема армії як боєздатної військової організації, без неї неможлива перемога над ворогом. Ось чому із року в рік зростають вимоги до командирів і начальників, штабів, органів виховної роботи щодо наведення у військах (силах) статутного порядку, зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень.

1. Поняття, особливості, значення та сутність військової дисципліни.

Дисципліна (від латинського слова disciplina - суворий порядок) - важлива соціологічна категорія, яка характеризує складне та багатогранне суспільне явище, зв'язку.

У статуті військова дисципліна визначається як суворе й точне дотримання усіма військовослужбовцями порядку й правил, встановлених законодавством України та військовими статутами.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем військового обов'язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи й незалежність.

Військова дисципліна досягається шляхом:

–виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;

–особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів;

–умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх, особистої гідності з дотримання прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

–формування правової культури військовослужбовців;

65

–зразкового виконання командирами військового обов'язку, справедливого ставлення до підлеглих;

–підтримання у військових об'єднаннях, єднаннях, частинах,(підрозділах), закладах та установах необхідних матеріальнопобутових умов статутного порядку;

–своєчасного й повного забезпечення військовослужбовців усім необхідним;

Військова дисципліна зобов'язує:

– дотримуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

–бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

–додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

–поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних учинків.

Основні ознаки військової дисциплінованості

–Свідомий характер виконання службових обов'язків.

–Системність та чітка упорядкованість службової діяльності.

–Відповідальне відношення до виконання бойових задач, несення вартової та внутрішньої служб збереження озброєння та воєнної техніки.

–Знання та дотримання вимог статутів військової присяги.

–Розумна ініціатива та безумовна й точна виконавча діяль-

ність.

–Високоморальні стосунки з товаришами у військовому колективі.

– Постійна готовність до виконання поставлених завдань, розпоряджень наказів у рамках службової діяльності.

Морально-психологічне забезпечення дисципліни та профілактика правопорушень - це система організаційних, соціальноправових та виховних заходів, спрямованих на формування й роз-

66

виток у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання військової присяги, функціональних та службових обо- в'язків, вимог Конституції, Статутів ЗС України, наказів командирів і начальників, досягнення необхідного рівня моральнопсихологічного стану (МПС) особового складу.

Основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни:

–роз'яснення суті військової дисципліни, законів, статутів, наказів командирів І начальників;

–підтримання в підрозділах нормального моральнопсихологічного клімату;

–виховання високих морально-бойових якостей, свідо-

мого ставлення до виконання військового обов'язку;

–формування розуміння необхідності підтримання статутного порядку;

–вивчення та корегування соціально-психологічного клімату;

–забезпечення взірцевості офіцерів, прапорщиків, молодших командирів;

–вивчення та прогнозування соціально-психологічних процесів, профілактика негативних проявів у поведінці особового

складу, зняття психологічних навантажень;

–оцінка соціальних умов служби, побуту та їх, вплив на стан військової дисципліни;

–забезпечення соціально-психологічної адаптації молодого

поповнення та соціально-психологічне супроводження війсь-

–вивчення, аналіз морально-психологічного стану та військової дисципліни в підрозділах;

–систематичне проведення заходів, спрямованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служб;

–навчання офіцерів, прапорщиків і сержантів системному підходу використання форм і методів роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку.

67

Поняття про військову дисципліну - не частина загальної проблеми про дисципліну в суспільстві. Тому розгляд його ми почнемо з аналізу загальних положень про сутність дисципліни.

Дисципліна - це певна форма взаємодії людей, необхідна умова співпраці, націленої на досягнення визначених цілей, виконання задач, які стоять перед даним соціальним колективом.

При сумісній діяльності робота кожного із членів якогонебудь колективу залежить від інших, тому для нормального функціонування необхідна чітка організація, обов'язковий для всіх порядок дій. Такий міцний порядок необхідний в будь-якому соціальному колективі і обов'язковий для виконання всіма його членами. Загальної роботи не можна вести без відповідно встановленого порядку, без того, щоб всі підкорялись цьому порядку.

Отже, дисципліна - це підкорення визначеному, суворому і точному порядку поведінки і діяльності, встановленому для членів суспільства в цілому або для якоїсь - не будь певним чином організованої групи, соціального колективу.

Дисципліна не може бути без підкори єдиній направляючій волі -державній волі, вираженій у відповідних правових актах, або волі представника держави від імені її органу або посадової особи, без підкори у визначеній формі вираженій волі громадської організації або її органів і таке інше. Цим досягається необхідна єдність дій окремих осіб, які входять до складу даної спільноти людей.

Додержуватися дисципліни необхідно в різних сферах суспільного життя, тому в залежності від характеру відносин, які регулюються, особливостей задач, функцій певних соціальних колективів існують різні форми соціальної дисципліни.

На членів громадських організацій розповсюджується громадська дисципліна, яка базується на нормах, правилах, встановлених цими організаціями. Дотримання яких обов'язково для їх членів. В системі профспілкових організацій діє профспілкова дисципліна, в партійних -партійна. Певна дисципліна встановлена в спортивних, наукових та інших спільнотах.

Для державних організацій обов'язкова державна дисципліна, яка базується на нормах, встановлених державою, і має юридичну природу. Сутність державної дисципліни полягає в суворому вико-

68

нанні норм і основаних на них приписів, котрі надходять від державних органів та посадових осіб.

Державна дисципліна розповсюджується на ті суспільні відносини які регулюються правовими нормами, на котрі держава безпосередньо впливає в процесі керівництва, практично реалізуючі свої задачі та функції через державні органи, їх структурні підрозділи і особовий склад.

Державною дисципліною регулюються відносини не тільки в системі і усередині державних організацій (між організаціями, їх структурними підрозділами; відносини між особовим складом), але і відносини між державними органами і громадськими організаціями по питанням, котрі входять у сферу державного керівництва цими організаціями, а також відносини між громадянами і державними органами в процесі реалізації тих прав і обов'язків громадян, котрі здійснюються при безпосередній участі державного органу або його представника (наприклад, по поводу землекористування, користування державним майном тощо).

У відносинах, на які розповсюджується державна дисципліна, одним із учасників є держава в особі уповноважених органів або осіб, котрі, самі підкоряючись правилам державної дисципліни, забезпечують їх дотримання іншими учасниками цих відношень.

В нашій країні державна дисципліна єдина. Єдина і внутрішньо узгоджена система її вимог. Проте єдність в основному, в головному, не виключає, а навпаки, передбачає відмінність в особливому в частковому. Вимоги державної дисципліни відносяться до різних напрямків діяльності держави і її органів. Складність і багатогранність державного життя, а звідси і різноманітний характер відношень, які регулюються, зумовлюють розподіл державної дисципліни на окремі види.

Такими видами державної дисципліни є, наприклад, трудова дисципліна, транспортна, військова, а також фінансова, планова, штатна дисципліна й інша. Види державної дисципліни визначають суворий порядок в якійсь сфері діяльності, з урахуванням її специфіки.

Військова дисципліна - такий вид державної дисципліни, правила і вимоги якої регулюють порядок відношень у Збройних Силах України - невід'ємної частини нашої держави.

69

Військова організація - це специфічна організація. Вона вимагає від своїх членів особливої чіткості, точності, ретельності, витримки, швидкості виконання всіх наказів та розпоряджень. І у військовій дисципліні находять відображення ці особливості.

Військова дисципліна забезпечує - узгодженість і єдність дій військовослужбовців, підрозділів, частин і з'єднань. Вона впорядковує і охороняє систему відношень усередині військового організму оберігає авторитет командира, єдиноначальника і утримує кожного члена військового колективу від дій, що суперечать інтересам, цілям і задачам Збройних Сил України.

Військова дисципліна в значній мірі визначає правильне функціонування всієї системи військового керівництва, окремих її органів і посадових осіб, забезпечує чіткість та узгодженість усіх частин. Вона є одним із принципів військового управління.

Військова дисципліна - це система зв'язків, відношень між військовослужбовцями в процесі їх військової служби. Вона охоплює як відношення підлеглих до начальників, молодших до старших, так і відношення начальників і старших до підлеглих та молодших, відношення військовослужбовців при відсутності між ними підлеглості або старшинства.

В той же час військова дисципліна має і виховну функції, встановлюючи відповідні вимоги до військовослужбовців і послідовно запроваджуючи їх в життя, дисципліна не тільки впливає на дії воїнів, їх поступки, але і на їх свідомість, почуття, волю, сприяючи тим самим формуванню необхідних якостей, звички до певних дій, відношень.

Військова дисципліна є обов'язковою в усіх умовах діяльності військовослужбовців, як в мирний, так і в воєнний час. Причому воєнний час її значення, обов'язковість, категоричність вимог набагато зростають.

Військова дисципліна, як і будь-який інший вид дисципліни, одного боку, являє собою чіткий і точний порядок в організації та діяльності військового організму, що є її об'єктивною стороною, і другого - суворе дотримання цього порядку всіма військовослужбовцями - її суб'єктивну сторону. Обидві вони знаходяться в нерозривній єдності. Об'єктивна сторона дисципліни знаходить свої відбиття в правових нормах, правилах військової дисципліни, закріп-

70