Книга по МПЗ
.pdfрмування у військовослужбовців високих моральних якостей, глибокого розуміння свого військового обов'язку, вивчення історії України і військових традицій збройного захисту держави.
Організація інформаційного забезпечення.
Інформаційне забезпечення виступає важливою складовою частиною в системі виховної роботи та є одним із вагомих засобів формування у особового складу високих моральних якостей.
Інформування особового складу - це діяльність командирів підрозділів, їх заступників з гуманітарних питань щодо надання військовослужбовцям необхідної для нормальної життєдіяльності, суспільно-політичної, воєнно-економічної, воєнно-технічної, соці- ально-правової та інших видів інформації.
Мета інформування - цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі, формування необхідних переконань, спонукання особовою складу до активних відповідальних дій по виконанню вимог Конституції, законів України, статутів, наказів командирів і начальників у військовій сфері.
Завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу підрозділу:
–організація пропагандистської роботи щодо роз'яснення положень Конституції України. Воєнної доктрини військового, законодавства, наказів і директив Міністра оборони України;
–створення та удосконалення системи інформування усіх категорій особового складу;
–регулярне проведення в підрозділах різних форм інформу-
вання;
–організація і здійснення протидії негативному інформацій- но-психологічному впливу на особовий склад з боку ворожих сил;
–вивчення, аналіз та прогнозування соціальнопсихологічного, релігійного стану у підрозділах, суспільнополітичної обстановки в районі дислокації;
– налагодження своєчасного забезпечення особового складу періодичними виданнями, кіно-відео та радіоінформацією;
181
– поліпшенні ефективності використання у інформуванні особового cкладу технічних і поліграфічних засобів.
Сили, що застосовуються для проведення інформування в підрозділі – це командири, начальники, офіцери виховних структур, діячі культури, державні діячі тощо.
Засоби, що використовуються при проведенні інформу-
вання у підрозділі - це усне слово, газети, журнали, книга, схеми, плакати, слайди, малюнки, кінофільми, телевізори, радіоприймачі, магнітофони тощо.
Вид інформування у підрозділі – суспільно-політичне, пра-
вове, воєнно-технічне, бойове.
Форми інформування - усна слово, суспільно-політична інформація, правова інформація, воєнно-технічна інформація, дань інформування, перегляд інформаційних телепрограм, прослуховування радіоновин, стінгазети підрозділу, бойові аркуші, фотогазети, сатиричні газети тощо.
Методи інформування - пояснювально-
інформаційний,переконання, демонстраційний.
Порядок інформування військовослужбовців Збройних Сил України визначає Директива Міністра оборони України - Д-40.
Суспільно - політичне інформування проводиться:
–з офіцерами - 1 раз на місяць по І годині, в частині;
–з прапорщиками та військовослужбовцями що служать за контрактом 1 раз на місяць по 1 годині, в частині;
–з військовослужбовцями строкової служби - 1 раз на тиждень по 30 хвилин (як правило по підрозділам);
–з працівниками Збройних Сил України - 2 рази на місяць по 1 годині.
Правове інформування проводиться:
–з військовослужбовцями строкової служби - кожної суботи по 40 хвилин;
–з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом, за потребою, у часи гуманітарної та командирської підготовки.
Тематика інформації планується, як правило, заступником командира частини з гуманітарних питань на тиждень. До проведення інформація, днів інформування та інших інформаційних за-
182
ходів залучаються підготовлені офіцери командних та виховних структур, офіцери штабів, начальники служб.
Ті, хто готується до проведення інформування, складають план-конспект суспільно-політичної інформації, в якому відображається порядок доведення необхідної інформації до військовослужбовців та основні положення, цифри, факти, аргументи. Планконспект обов'язково затверджується старшим начальником особи, яка готується до проведення інформації.
Під час проведення інформації необхідно стимулювати увагу слухачів проблемними питаннями, зверненнями, використанням наочних посібників (карти, схеми, таблиці), технічними засобами інформації (телевізор. радіоприймач, магнітофон).
Необхідно, компонувати інформацію так, щоб в ній було не більше семи змістовних частин, ідей, фактів, розділів, сторінок.
Переклад слухової інформації у відеоряд збільшує здатність аудиторії до сприймання більшого обсягу інформації (перепускна здатність зору у 100 разів більше, ніж у слухових аналізаторів; 80% інформації людина отримує за допомогою зору; лише 9% - слуху).
Необхідно дозувати кількість нової інформації. Дослідним шляхом визначено, що оптимальний її обсяг від 10 до 30 відсотків. Якщо у виступі ЇЇ менше 10, то матеріал сприймається як вже відомий, нецікавий, якщо більше 30, то інформація може розглядатися як недостовірна чи незрозуміла.
Дослідження показали, що більше 80 відсотків військовослужбовців пріоритетним джерелом інформації вважають телебачення та радіо, 75 відсотків постійно читають періодичні видання.
В Збройних Силах України склалась певна система кіновідеообслуговування; телерадіообслуговування; бібліотечного обслуговування; забезпечення особового складу періодичними виданнями; інформування через стінні газети, бойові аркуші тощо.
1. Кіновідеообслуговування.
Дня організації кінообслуговування особового складу клуби частин обладнуються стаціонарною або напівстаціонарною кіноустановкою. Підрозділи, які розташовані окремо від управління частини, забезпечуються кіно пересувними кіноустановками.
Для організації кінообслуговування особового складу в польових умовах у з'єднаннях і частинах є автоклуби .
183
Для отримання фільмокопій та відеокасет частина закріплюється за кінобазою (кінопунктом). Прокат кінофільмів здійснюється за місячним репертуарним планом за заявками частин. Заявки подають кінобазі за 20 діб, а частинам, яким фільми надсилаються вантажем - за 30 діб до початку місяця. Заявку підписує командир або заступник командира з виховної роботи частини.
Кількість художніх повнометражних фільмів для особового складу строкової служби повніша бути в межах 8-10 на місяць (при проведенні святкових та культурно-просвітницьких заходів кількість фільмів збільшується). Кількість хронікальнодокументальних, науково-популярних фільмів не обмежується.
Забезпечення відеопрограмами здійснюється з фондів, які утворюються на кінобазах (кінопунктах).
З особовим складом організується робота навколо показу фільмів. Форми цієї роботи: коротке вступне слово, бесіди про кінофільм, обговорення його змісту, тематичні покази кінофільмів (кінофестивалі, лекції, кіновечори).
2. Телеобслуговування.
Основна форма - колективний перегляд телепередач у підрозділах. Організатором перегляду телевізора є командир підрозділу та його заступник з виховної роботи.
Перегляд програм телебачення проводиться систематично у відведений для цього час, а перегляд інформаційних передач передбачається розпорядком дня.
Телевізори повинні бути обладнані антенами для надійного прийому телепередач центрального національного телебачення.
Командиром підрозділу призначається відповідальний за порядок використання телевізора. Біля телевізора повинна бути відповідна табличка з відомостями про відповідального та порядок роботи телевізора.
Варіант оформлення табличок у підрозділах: Телевізор - (вказується його марка) Заводський номер - Термін служби -
Початок експлуатації - (місяць, рік)
Відповідальний за роботу телевізора - (військове звання. П.1.Б)
184
Розпорядок роботи телевізора: Примітка:
Табличку необхідно розміщувати поблизу телевізора.
3. Радіообслуговування.
Основна форма - ретрансляція центрального радіомовлення радіовузлами згідно з розкладом їх роботи. Розклад роботи радіовузла погоджується з розпорядком дня частини, програмою роботи радіостанцій і повинен забезпечувати щоденне прослуховування інформаційних новин та інших передач центрального радіомовлення особовим складом підрозділу.
Важливою формою радіообслуговування виступає система проведення місцевих радіопередач (випуски радіогазет, радіорепортажі, місцеві радіо-новини, радіожурнали тощо).
Місцеві радіопередачі готуються редколегією місцевого радіомовлення згідно плану місцевих радіопередач на місяць.
Письмові тексти радіопередач затверджуються заступником командира з виховної роботи частини.
До роботи на радіовузлі допускаються тільки штатні кінорадіомеханіки, а також призначені наказом командира частини їм на допомогу військовослужбовці.
Не дозволяється залишати без нагляду працюючі радіовузли.
Увійськових частинах створюються радіотрансляційні мережі, радіофікуються клуби, бібліотеки, вартові, спальні приміщення, народознавчі світлиці та інші об'єкти.
Кожна абонентська точка повинна мати штепсельну розетку, встановлену на підрозетнику.
На табличці до кожного гучномовця казарменого (або кімнатного) типу визначається відповідальний та розпорядок роботи.
4. Організація забезпечення газетами і журналами особового складу підрозділу.
УЗбройних Силах України склалась певна система забезпечення періодичними виданнями частин і підрозділів на підставі попередньої передплати, яка буває:
–індивідуальною, для військовослужбовців і працівників Збройних Сил України;
185
–колективною (для народознавчих світлиць, санітарних частин, варт та бібліотек);
–службовою, для створення довідкових комплектів, підготовки аналітичних матеріалів.
Індивідуальна і колективна передплата проводяться на півріччя за ініціативою так званих організаторів з передплати, які призначаються, наказами командирів частин. В підрозділах виділяються уповноважені з прийому передплати.
Колективна передплата здійснюється згідно з нормами передплати, затвердженими директивою заступника Міністра оборони України.
Газети і журнали, згідно з рознарядкою, отримує через підприємство зв'язку та вузли (станції) фельд'єгерсько-поштового зв'язку (ФПЗ) поштар частини на підставі доручення.
Періодична преса і кореспонденція, що отримані військовим поштарем частини повинні своєчасно доставлятися до частини і особисто передплатникам. Газети і журнали розподіляються по підрозділах згідно з розрахунком, що затверджується заступником командира частини з виховної роботи.
У підрозділах, з метою оперативного і широкого розповсюдження важливої інформації, можуть обладнуватись стенди «Сьогодні у світі», «По рідній країні», вітрини з центральними газетами. У світлицях ведуться підшивки газет та журналів спеціально призначеними для цього військовослужбовцями.
5. Інформування через стінні газети, бойові аркуші
Стінні газети в підрозділі випускаються не рідше одного разу на місяць, а також до визначених дат у житті країни. Збройних Сил, виду, з'єднання, частини та підрозділi. Фотогазети, сатиричні газети, листки слави, передового досвіду випускаються за потребою.
2. Вимоги до оформлення стінної газети підрозділу
Для правильного оформлення стінної газети необхідно спочатку зробити її макет, на якому передбачиш розташування матеріалів, що підготовлені. Найбільш важлива інформація розміщується на самому видному місці. На початку ідуть матеріали, де опису-
186
ються позитивні факти, передовий досвід робота, а потім критичні замітки, карикатури. Великі етапі розміщують в два, рідше в три стовпці. Висота стовпця не повинна перевищувати 25 см. Значну за змістом замітку доцільно помістити в нижню частину газетного, аркуша у так званий «підвал». Займати вона повинна приблизно 1/3 газети і розміщатись в 3-4 стовпця. Не рекомендується розташовувати поряд дві замітки на одну тему. Краще відокремити їх ілюстрацією фотокарткою,малюнком.
Заголовок газета включає у себе:
–назву стінної газети;
–її номер, дату випуск;
–яким підрозділом вона випущена:
–заклик: «Служу народу України» (розміщується в правому верхньому кутку).
Формат і характер оформлення заголовку газети залежить від характеру і кількості заміток, статей, ілюстративних матеріалів, творчості оформлювана.
Будь-який заголовок не повинен займати більше чверті висоти газети, і формат і характер оформлення заголовків статей, заміток залежить від їх змісту та розміру і виконується оригінальним шрифтом.
Під кожною заміткою залишається місце для прізвища автора, а в правому нижньому куті стінгазети - для переліку членів редакційної колегії.
Склад редколегії дається за абеткою, а після прізвища редактора пишуть в дужках (редактор). Це робиться для того, щоб кожен читач знав склад редколегії. Важливо, щоб тексти заміток, були надруковані або написані розбірливим почерком.
Редколегія стінної газети обирається на загальних зборах особового складу підрозділу у кількості 3-5 чоловік терміном на 1 рік. Редколегія обирає редактора.
Малюнки та інші ілюстративні матеріали необхідно підбирати так, щоб вони були зрозумілі читачеві з першого погляду і в той же час прикрашали газету, робили її привабливою.
Бойовий аркуш являється різновидом оперативного інформування особового складу. Випускається у взводах та їм рівних під-
187
розділах, або у відділеннях, обслугах, командах, що діють у відриві від основного підрозділу.
Випуск бойового аркуша здійснюється за необхідністю редакторами, які призначаються, як правило, командиром взводу з числа авторитетних, схильних до цієї роботи військовослужбовців.
Залежно від умов і характеру задач, то виконуються, бойові аркуші можуть випускатися раз на добу, або навіть два-три на добу.
Особливості оформлення бойового аркуша полягають у тому, що замітки (3-5) робляться невеликими за розміром, пишуться конкретно, лаконічно. Замість передової етапі дається короткий вступ, в якому викладаються задачі, підводяться підсумки. Далі розташовуються повідомлення про справи, досягнуті результати. Можуть бути розміщені критичні матеріали, даються гасла, приводяться конкретні цифри тощо.
Найважливіша вимога до бойового аркуша - оперативність випуску, поєднання змісту з безпосередньою діяльністю військовослужбовців. Текст пишеться розбірливим почерком. Вказується порядковий номер, дата випуску, підрозділ.
Успіх бойових аркушів багато в чому залежить від рівня підготовки редакторів. Для цього в підрозділі, частині з редакторами бойових аркушів проводяться семінари, збори, інструктажі.
Щорічно в частинах проводяться огляди стінних газет. Підсумки огляду підводяться на зборах, нарадах, в наказі командира частини.
Стінні газети підрозділу зберігаються протягом року і виставляються на огляд-конкурс стінних газет частини.
Організує і контролює випуск стінних газет заступник командира підрозділу з гуманітарних питань.
Отже, інформаційне забезпечення виступає важливою складовою частиною в системі виховної роботи та є одним із вагомих засобів формування у особового складу високих моральних якостей.
Інформування особового складу - це діяльність командирів підрозділів, їх заступників з гуманітарних питань щодо надання військовослужбовцям необхідної для нормальної життєдіяльності,
188
суспільно-політичної, воєнно-економічної, воєнно-технічної, соці- ально-правової та інших видів інформації.
2. Методика проведення занять з гуманітарної підготовки
Гуманітарна підготовка є одним з основних предметів навчання особового складу і невід'ємною складовою ін- формаційно-пропагандистського забезпечення життєдіяльності військ (сил), які спрямована на формування у особового складу національної свідомості, самосвідомості та культури, гуманістичного світогляду, високих морально-бойових і психічних якостей, мора- льно-психологічної готовності до захисту Батьківщини, сумлінного виконання функціональних обов'язків кожним військовослужбовцем.
Головними цілями гуманітарної підготовки є:
–згуртування особового складу навколо завдань розвитку Української держави та її Збройних Сил, які визначені Конституцією та законами України;
–роз'яснення державної політики у галузі оборони, пропаганда національних, військових і культурних традицій Українського народу;
–виховання у особового складу почуття патріотизму, готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу, формування
укожного військовослужбовця поваги до Конституції і законів України, вірності Військовій присязі, гордості за службу у Збройних силах України, належності до конкретного виду Збройних Сил, роду військ, з'єднання, військової частини;
–створення позитивної морально-психологічної обстановки у військових частинах (кораблях), підрозділах, установах та військових навчальних закладах Міністерства оборони України;
–виховання у військовослужбовців відповідального ставлення до оволодіння військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, постійного намагання підвищувати рівень професійної майстерності;
189
–формування і розвиток у військовослужбовців високої культури та особистісних якостей, необхідних для військової служби та подальшої діяльності у цивільному житті;
–озброєння психолого-педагогічних і правових знань усіх категорій особового складу та формування на цій основі у нього психолого-педагогічної та правової культури.
Зміст гуманітарної підготовки складає сукупність інформа-
ції, яка доводиться до слухачів в ході занять. Він визначається тематичними планами і програмами, які розробляються в Головному управлінні виховної роботи Міністерства оборони України і затверджуються начальником Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України.
Основними принципами гуманітарної підготовки є:
–державна і патріотична спрямованість гуманітарної підго-
товки;
–наступальність і послідовне затвердження гуманних, гуманітарних і національних ідей, цінностей і ідеалів;
–зв'язок з життям держави, повсякденною діяльністю Збройних Сил України та конкретних військових підрозділів;
–узгодженість змісту, форм і методів гуманітарної підготов-
ки;
–науковість;
–методичність, послідовність і системність;
–особистісна спрямованість.
Головні зусилля в гуманітарній підготовці зосереджуються на:
–формуванні у кожного військовослужбовця почуття любові до України, її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі і національної свідомості, вірності Військовій присязі
іБойовому Прапору, усвідомленні особистої відповідальності за безпеку та територіальну цілісність Української держави;
–вивченні історії України та її Збройних Сил, актуальних проблем військового будівництва, основ народознавства та культурної спадщини Українського народу, української мови;
–вивченні положень Конституції України, законів України, військових статутів Збройних Сил України;
190