23. Зондування грунтів.

Розрізняють динамічне та статичне зондування

Статичне зондування. При статичному зондуванні проводиться задавлювання штанги у піщані або глинисті грунти на глибину до 20 м і фіксується їх опір (фіксують швидкість задавлювання у метраз за хвилину). Складають графік.

Qз-qз=fз

Динамічне зондування. При динамічному зондуванні визначають величину занурення зонда від визначеного числа ударів.

24. Польові методи дослідження грунтів.

Переваги випробовування грунтів на місці залягання:

- менші витрати на транспортування; -грунти знаходяться у природному стані; - параметри грунтів,які неможлшиво визначити у штучних умовах;

Недоліки: -погодні умови; -обладнання; -вартість.

Польові методи:

1. Штампові дослідження

Визначення модуля деформації та стисливості грунту штамповими дослідженнями. Випробовування проводять у шурфах 1.6*1.6м або 2*2м за допомогою штампів. Ці штампи є великими металевими дисками : S= 5000см"2; S= 2500см"2; S=600см"2; перший дослід штампами роблять на глибині закладання фундаментної конструкції

І. Закон Гука і працюють всі нормативні документи.

ІІ. Зародження пластичних деформацій

ІІІ. Пластичні деформації носять прогресуючий х-тер.

2. Дослідження пресіометром.

Цей метод викор. для визначення модуля деформації у горизонтальному напрямку.

3. Дослідження Т крильчаткою (тау)

Цей метод використовують для слабких та за торфованих грунтів.

25.

26. Під граничним станом розуміють зміну напружень деформованого стану при якому незначне підвищеня навантаження призводить до руйнування основи.

31. Зсувонебезпечні території - території, на яких можуть виникнути зсувні деформації в період будівництва і експлуатації об'єкта.  Зсуви-гравітаційне переміщення грунтів по схилу під дією масових сит. Бувать:поверхневі-до 5м Глибинні, ступінчасті, контактові. Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами, найпоширенішими причинами якого у свою чергу є: 1. збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;2. ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами і підземними водами;3. дія сейсмічних поштовхів;4. будівельна і господарська діяльність.

29. 30. Лесовими ґрунтами вважають глинистий ґрунт: супіски, суглинки, іноді глини, які мають властивість просадочності. В таких ґрунтах після зволоження виникає додаткова деформація (до осідання), яку звуть просіданням. За стандартом (ДСТУ Б.В.2.1-2-96) лесові ґрунти належать до зв’язних, осадових, глинистих ґрунтів ІІ класу. Вони однорідні, бо мають більше ніж 50% частинок розміром 0,05-0,005 мм; у їх складі досить багато легко- та середньо- розчинних солей; ґрунти мають велику кількість різноманітних за розмірами порожнин, тріщин, каверн, пор; у маловологому стані утримують укіс, близький до вертикального; легко розмокають, а після водонасичення, особливо при дії ударних або вібраційних навантажень, перетворюються у пливуни; колір їх здебільшого світло-жовтий, або світло-коричневий; у сухому стані на дотик борошнисті. Такі ознаки дозволяють фахівцеві безпомилково виявити лесовий ґрунт і вчасно вжити заходів щодо зменшення або усунення надмірних просідань. Лесовий ґрунт має характерні показники фізичних властивостей порівня- но з показниками звичайного глинистого ґрунту. Відзначається він невеликою щільністю ρ=1,25...1,55 т/м3; низькою вологістю W=0,1...0,2; значною пористістю, яка звичайно перевищує 50%. Коефіцієнт водонасичення лесового ґрунту менший, ніж Sr=0,6, хоч у деградованому стані цей показник може бути більшим. Показники механічних властивостей лесового ґрунту в природному стані та після зволоження різко відмінні. Зволоження веде до значного зменшення модуля деформації E, кута внутрішнього тертя φ, питомого зчеплення c.

32.Фактори , що впливають на стійкість схилу  Стійкість ґрунтів характеризує їх властивість зберігати нормальне функціонування і структуру незалежно від різноманітних фізичних, хімічних і біологічних впливів. Стійкість це також здатність ґрунтів до саморегуляції, яка залежить від багатьох чинників, найважливішими серед них є крутизна схилів, питомий опір, структурність, механічний склад, тип водного режиму, вміст гумусу, кислотність ґрунтів, залісненість території, ємність поглинання, інтенсивність біогенного кругообігу, господарська освоєність земель тощо.