
- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Лабораторна робота № 2
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 3 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сульфування фенолу
- •Дослід11. Окислення фенолу
- •Дослід12. Сублімація нафталену
- •Дослід 13. Нітрування нафталену
- •Дослід 14. Бромування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 4 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 5 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 3. Горючість спиртів
- •Дослід 4. Виявлення води в спирті
- •Дослід 5. Висолювання етилового спирту
- •Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 14. Дегідратація гліцерину
- •Дослід 15. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 16. Добування феноляту натрію
- •А л ь д e гіди та k e t o н и
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота № 7
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 7. Відновлення амоніачного
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 21. Гідроліз аспірину
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Лабораторна робота № 8. Хімічні властивості hitpo- та аміносполук жирного та ароматичного ряду
- •Дослід 1. Кислотні властивості нітрометану
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
- •Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
- •Дослід 16. Реакція діазотування
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
- •Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 8. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 9. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 10. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота № 11
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
- •Лабораторна робота № 12
Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
В одну пробірку наливають 3 мл 2 % розчину хлориду феруму (III), а в другу — стільки ж 3 % розчину сульфату купруму. В обидві пробірки через газовідвідну трубку пропускають газоподібний метиламін. В першій пробірці спостерігається утворення гідроксиду феруму (III), а в другій — виділення осаду гідроксиду купруму, що за надлишку метиламіну розчиняється з утворенням комплексної сполуки купруму синього кольору.
Утворення гідроксидів феруму й купруму вказує на дисоціювання метиламіну у воді як основи:
3 [CH3-NH3]+OН- + FeCl3 → 3 [CH3-NH3]+Cl+ + Fe(OH)3
2 [CH3-NH3]+OH- + CuSO4 → 2 [CH3-NH3]2+SO4- + Cu(OH)2
Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
У пробірці змішують 1 г солі первинного аміну з 5 мл води і 5 мл 10 % розчину нітрату натрію. До суміші добавляють кілька крапель концентрованої оцтової кислоти. Виділяються бульбашки нітрогену: CH3-NH2 + HONO → N2 + H2O + CH3OH
Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
У дві пробірки наливають по 2–3 мл аніліну. В першу добавляють10% розчин хлороводневої кислоти, у другу— 10 % розчин сульфатної кислоти. У першій пробірці утворюється прозорий розчин солянокислого аніліну, добре розчинного у воді
У другій випадає білий осад важкорозчинної кислої солі аніліну:
Дослід 10. РЕАКЦІЯ АЦИЛЮВАННЯ. УТВОРЕННЯ АЦЕТАНІЛІДУ
У пробірці ретельно перемішують 3 мл води і 1 мл аніліну, після чого добавляють 1 мл оцтового ангідриду і знову перемішують. Потім суміш обережно нагрівають до кип'ятіння і виливають у другу пробірку з 5–6 мл води. Випадає кристалічний осад ацетаніліду:
Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
Водний розчин аніліну із хлорним вапном дає характерне фіолетове забарвлення.
До кількох мл водного розчину аніліну добавляють кілька крапель розчину хлорного вапна. З'являється фіолетове забарвлення, що переходить у брудно-фіолетове. Цю чутливу реакцію дають тільки водні розчини аніліну, але не його солі.
Дослід 13. ДІЯ ОКИСНИКІВ НА АНІЛІН
До кількох мл водного розчину аніліну добавляють кілька крапель хромової суміші (суміш концентрованої сульфатної кислоти й дихромату натрію або калію). Результатом реакції є синьо-чорне або зелено-чорне забарвлення, що переходить у чорне. При цьому утворюється барвник — аніліновий чорний.
Дослід 14. РЕАКЦІЯ АНІЛІНУ З ЛІГНІНОМ
Анілін із лігніном за наявності хлороводневої кислоти дає характерне яскраво-жовте забарвлення. Лігнін входить до складу деревини і міститься в низькоякісних сортах звичайного паперу.
У пробірку наливають 1–2 мл аніліну, добавляють 1–2 мл хлороводневої кислоти і занурюють у суміш соснову скалку або смужку газетного паперу. Скалка (смужка паперу) жовтіють, а фільтрувальний напір не змінює забарвлення.
Дослід 15. ДОБУВАННЯ АЗОБАРВНИКА АНІЛІНОВОГО ЖОВТОГО
(ДИМЕТИЛАМІНОАЗОБЕНЗЕНУ)
У пробірку наливають 0,5 мл д й метил аніліну, 3–4 мл води і краплями 10 % розчин хлороводневої кислоти до повного розчинення. Суміш охолоджують і добавляють 3–4 мл розчину хлористого фенілдіазонію (із досліду 1), а потім 2–3 мл насиченого розчину ацетату натрію. За достатньої кількості-останнього та постійного збовтування виділяється диметиламіноазобензен у вигляді жовтого осаду (ацетат натрію в даній реакції потрібний для нейтралізації хлороводневої кислоти, оскільки у сильно кислому середовищі реакція азосполучення не проходить):