1.1.4. Протипожежне водопостачання.

Протипожежні водопроводи подають волу для гасіння або локалізації вогню при виникненні пожежі в будинку. В зв'язку з тим, що пожежа може виникнути в будь-який час, система пожежогасіння повинна бути в постійній готовності.

Залежно від пожежо небезпечності та вогнестійкості будинків влаштовують такі системи протипожежного водопостачання: системи з по­жежними кранами і стояками в будинках з важко згоряємих матеріалів з постійною присутністю людей, які можуть виявити і пожежу і вжити заходів щодо її ліквідації до приїзду пожежної команди; автома­тичні і напівавтоматичні системи (спринклерні та дренчерні) для бу­динків, де вогонь може швидко поширюватись, а також у мало доступних приміщеннях, що не охороняються, але небезпечних у пожежному відношенні.

В СНиП 2.04.01-85 вказані категорії будинків, у тому числі виробничого та складського призначення, в яких повинні бути передбачені сис­теми внутрішнього протипожежного водопостачання. Так, наприклад, протипожежні водопроводи влаштовують в житлових будинках висотою 12 поверхів та вище; у гуртожитках; готелях; пансіонатах; школах-інтернатах висотою у 4 поверхи та вище; лікарнях та лікувально-профілактичних закладах, дитячих садках та яслах, літніх таборах відпочинку, магази­нах, підприємствах загального харчування та побутового обслуговування при об'ємі кожного будинку 5000 м² і більше та інших.

Найбільше поширення отримали протипожежні водопроводи, що складаються з мережі магістральних трубопроводів, пожежних стояків, пожежних кранів і, при необхідності, пожежних насосів. Для про­мислових і громадських будинків пожежні крани повинні комплектуватися ручними вогнегасниками. Пожежні крани розташовують у шафах в місцях, легкодоступних для користування (вестибюлях коридорів, схо­дових клітинах тощо).

Струмінь води з пожежного ствола мусить мати достатню енергію, щоб збити полум'я з поверхні, що горить, і тому робочою частиною стру­меня вважається лише його компактна частина, що є суцільним циліндром. Роздроблена частина струменя в рахунок не береться.

Кількість пожежних кранів у системі визначається з урахуванням зрошення всіх площин будинку компактними струменями. При гасінні пожежі може діяти один або декілька пожежних кранів одночасно. Протипожежний водопровід має забезпечувати необхідну кількість води під пов­ним напором до будь-якого пожежного крана. Кожен кран має розрахунковий радіус дії, який визначається за сумою довжини шланга і, як правило, половини довжини компактної частини струменя.

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння і число струменів, що мають одночасно подаватись з пожежних кранів, визначаються за СНиП 2.0401-85 залежно від призначення, кількості поверхів і об'єму будинку.

При трасуванні протипожежного водопроводу застосовують ті ж самі положення, що і при трасуванні холодного водопроводу, але використо­вують тільки металеві труби. Максимальний робочий тиск в системах

протипожежного водопостачання приймають у 0,9 МПа, в об'єднаних з господарсько-питними - 0,6 МПа. В зв'язку з тим, що системи пожежогасіння будинків працюють рідко, доцільно їх об'єднувати з іншими сис­темами водопостачання, оскільки в окремих системах вода застоюється в мережі, а насоси та арматура знаходяться без тиску.

У відповідності із СНиП 2.04.01-85, табл.1 внутрішнє пожежогасіння складає один струмінь __ л/с.

Для пропуску витрат на пожежогасіння на обвідній лінії вузла водолічильника встановлюється засувка з електроприводом, яка відкривається дистанційно від кнопок у ПК.