МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

Контрольна робота з дисципліни “ Проектний аналіз ”

Варіант № 17

Виконала:

Студентка гр.. ЕП 08 – 1

Гончарова Наталія

Перевірила:

ст. викладач

Бондарчук О.М.

Кривий Ріг – 2011 р.

1. Проект будівництва. Пасажирський вокзальний комплекс на ст. Дарниця в м. Києві

Передумова будівництва:

Основним факторами, що визначають необхідність спорудження у м. Києві другого пасажирського комплексу є соціально-економічні та політичні передумови. Київ, з населенням 2,7 млн., входить до числа 10-ти найкрупніших міст Європи. Київ і Київський залізничний вузол займають важливе місце у загальноєвропейській транспортній системі. Саме Київ є кінцевим пунктом МТК №3 Берлін – Дрезден – Катовіце – Мостиська - Львів-Жмеринка - Київ, та складову частиною МТК №9 Гельсинки - Санкт-Петербург – Вітебськ-Гомель-Київ – Кишинів – Бухарест – Софія – Александрополіс (Греція). За цих обставин у Київському вузлі концентруються великі обсяги пасажиропотоків, які потребують у нових соціально-економічних умовах нової якості організації та обслуговування. Створення сучасного пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця дозволить забезпечити обслуговування нових швидкісних пасажирських поїздів, які планується ввести в експлуатацію до проведення чемпіонату з футболу ЄВРО-2012.

Розрахункове відправлення, в цілому, по Київському вузлу, з урахуванням міських пасажирських перевезень складе на 2020 рік – 104,5 млн. пасажирів на рік, тоді як в 2007 році цей показник складав 68,1 млн.

Об’єкт розташований у Дарницькому районі м. Києва, на лівому березі р. Дніпро, у кварталі, що обмежений Харківським шосе та вулицями Привокзальною, Празькою та Бориспільською, поруч з вокзалом проходить трамвайна лінія.

Правові підстави будівництва:

Будівництво розпочато у 2004 році на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року №192-р „ Про будівництво пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві" відповідно якого, функції замовника з проектування та будівництва пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця покладаються на Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", а фінансування витрат, пов'язаних з проектуванням і будівництвом пасажирського вокзального комплексу, здійснюється за рахунок коштів Укрзалізниці та з інших джерел та від 13 липня 2004 року №490-р „ Про початок будівництва об'єктів Мінтрансу в м. Києві" відповідно якого, надано дозвіл на початок будівництва пасажирського вокзального комплексу станції Дарниця на підставі техніко-економічного обґрунтування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007р. N 758-р „ Про затвердження техніко-економічного обґрунтування та делегування права на затвердження проекту будівництва пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві ‛ затверджене техніко-економічне обґрунтування будівництва пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві, яким визначено черги будівництва.

Технічні параметри

Для вирішення пішохідних та транспортних сполучень у районі будівництва нового вокзалу передбачається створення таких інженерних споруд:

Пішохідні тунелі, які з'єднують будівлю вокзалу з усіма пасажирськими платформами;

Транзитного пішохідного тунелю під усіма коліями станції Дарниця для проходу пішоходів з одного боку станції на інший;

Транспортного тунелю під усіма коліями ст. Дарниця, який призначений для пропуску трамвайних колій з вул. Ялтинської на вул. Празька, в обхід Харківського шосе;

Двох автотранспортних тунелів на вул. Привокзальна перед будівлею вокзалу та у напрямку вул. Бориспільська - вул. Празька, під станційними коліями.

Проектом передбачено конструктивні рішення щодо будівництва станції метрополітену. До складу вокзального комплексу ввійшов паркінг на 410 а/місць, розташований на відстані 135 м праворуч від головної будівлі.

Площа забудови – 12 182 м2;

Загальна площа вокзалу – 75 980 м2;

Корисна площа вокзалу – 65 240 м2;

Загальна площа надземної частини – 57 670 м2;

Загальна площа підземної частини – 18 350 м2.

Схема генерального плану:

Відповідно наявного проекту будівництва пасажирського вокзального комплексу ст. Дарниця під комерційну площу може бути виділено – 42 917 м2.

Орієнтовна сума інвестицій складає – 156 млн. євро.

Залучення інвестора можливе шляхом укладання:

• інвестиційного договору, яким передбачається надання інвестором коштів замовнику на будівництво. Після завершення будівництва та введення об’єкту в експлуатацію інвестор зможе зареєструвати на себе на праві власності частину об’єкту інвестування в частині ним профінансованій;

• договору про спільну діяльність, яким передбачається передача в спільну діяльність об’єкту незавершеного будівництва та завершення інвестором будівництва, а після введення в експлуатацію поділ приміщень між сторонами.

Після закінчення будівництва, очікуваний пасажиропотік складе 40-50 тис. чол./добу.

Приміський вокзал Дарниця . Запущено першу чергу Дарницького приміського вокзалу. Приміський вокзал обслуговує понад 15,5 тис. чоловік на добу. Роботи по другій черзі тривають.

Задача №8

Проект пошиву жіночих костюмів передбачає на виробництво одного костюма витрати тканини та аксесуарів на суму 45 грн. За кожен костюм швачка отримує 15 грн., витрати на утримання та експлуатацію устаткування, інші загально фірмові витрати – 80 тис. грн. на рік. Планова ціна реалізації костюма – 110 грн.

Скільки потрібно виробляти костюмів, щоб звільнити зону збиткового виробництва? Скільки потрібно шити костюмів для того, щоб річний прибуток досягнув 40 тис. грн. Виконайте аналіз динамічності проекту, якщо підприємство планує довести обсяг виробництва продукції до 2,5 тис. одиниць за рік, провівши рекламну компанію з бюджетом 30 тис. грн.

Проілюструвати графічно.

Розв’язок:

Знайдемо точку беззбитковості:

,

AVC = 15 + 45 = 60 грн.

ВЕР = 80000 / (110 - 60) = 1600 костюмів

Щоб отримати прибуток в розмірі 40000 грн., необхідно пошити:

Q = (110000 + 40000) / (110 - 60) = 3000 костюмів

Якщо підприємство планує довести обсяг випуску продукції до 2500 од.на рік, провівши рекламну кампанію з бюджетом 30 тис. грн.

FC1 = 80000 тис.грн

FC2 = 30000 тис.грн

FC = 80000 + 30000 = 110000 тис.грн

ВЕРн = 110000 / (110 - 60) = 2200 костюмів

ВЕРг = ВЕРн  Р,

ВЕРгр = 2200 * 110 = 242000 грн.

Запас міцності:

ЗМн = Q – ВЕРн ,

ЗМн = 2500 – 2200 = 300 костюмів

ЗМг = ЗМн  Р,

ЗМг = 300 * 110 = 33000 грн.

TC = 2500 * 60 + 110000 = 260000 грн.

ТП = 2500 * 110 = 275000 грн.

1. Визначимо виробничий важіль:

,

П=Q  P – FC – AVC  Q,

П1 = (2500 * 110) – 110000 – ( 2500 * 60) = 15000 грн.

П2 = (2500 * 110) * 0,01 – 110000 –( 2500 * 60) * 1,01 = 16250 грн.

ВВ = (16250 – 15000) / 15000 * 100 = 8,3 %

Рис. 2. Розрахунок точки беззбитковості.

Висновок: потрібно виробляти 3000 костюмів, щоб звільнити зону збиткового виробництва. Потрібно шити 30(од.) костюмів для того, щоб річний прибуток досягнув 33000 тис. грн.. Розрахунок виробничого важеля показав, що при збільшенні реалізації продукції на 1%, прибуток фірми зросте на 8.3%.

Задача №29

Розрахувати чисту теперішню вартість проекту, вигоди та витрати якого розподіляються за роками, якщо ставка дисконту дорівнює10%:

Роки	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10-30
Витрати	1,09	4,83	5,68	4,5	1,99	0,67	0,97	1,3	1,62	1,95
вигоди						1,67	3,34	5,0	6,68	8,38

Розв’язання:

Роки	Витрати	Вигоди	Чисті вигоди	Коефіцієнт дисконтування	Дисконтні чисті вигоди
t	Ct	Bt	CFt	1/(1+i)
1	1,09	0	-1,09	0,909	-0,99
2	4,83	0	-4,83	0,826	-3,99
3	5,68	0	-5,68	0,751	-4,27
4	4,5	0	-4,50	0,638	-3,07
5	1,99	0	-1,99	0,621	-1,24
6	0,67	1,67	1,00	0,565	0,57
7	0,97	3,34	2,37	0,513	1,22
8	1,3	5	3,7	0,467	1,73
9	1,62	6,68	5,06	0,424	2,15
10-30	1,95	8,38	6,43	3,823	23,58
NPV – чиста поточна вартість						15,67

Відповідь: Чиста теперішня вартість проекту дорівнює 15,67 тис. грн.

Головна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом додавання до NPV його окремих під проектів. Це дуже важлива властивість, яка дозволяє використовувати NPV як основний критерій при аналізі інвестиційного проекту. Основна вада NPV полягає в тому, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на строк життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

Типові розрахунки

№1 «Визначення інвестиційних можливостей підприємства»

1. Визначення граничного значення інвестиційних можливостей підприємства.

Граничним значенням інвестиційних можливостей підприємства виступає – сума річних значень амортизаційних відрахувань і валового прибутку. Ця сума розглядається як граничне значення вартості річного інвестиційного портфеля підприємства.

2. Ранжування інвестиційних проектів-претендентів.

Ранжування ІП при побудові кривої інвестиційних можливостей підприємства (КІМП) відбувається по критерію ІRR.

Характеристики проектів-претендентів заносять в таблицю.

Після підрахунку суми інвестицій та прибутку визначається можливість реалізації проектів в рамках інвестиційних можливостей.

3. Побудова кривої інвестиційних можливостей.

КІМП будується шляхом відображення на графіку характеристик реально доступних підприємству ІП, справа наліво, в порядку зменшення значень ІRR (падіння рангу).

При цьому необхідно мати на увазі, що деякі проекти можуть бути частково або повністю нереалізовані, якщо сума на всі проекти перевищує граничне значення інвестиційних можливостей.

Інвестиційна цінність визначається як добуток ІМ і ринкової ставки кредитного проценту.

4. Визначення раціональної структури інвестування підприємства.

5. Прийняття оперативного рішення по використанню інвестиційних можливостей підприємства.

Вихідні дані для завдання №1

6. АВ – амортизаційні відрахування, тис. грн.;

7. ВП – валовий прибуток, тис. грн.;

8. IRR – внутрішня норма рентабельності, %;

9. І – інвестиції, тис. грн.;

10. r - ринкова ставка кредитного проценту, %;

11. ІЦ - наявні інвестиційні цінності, тис. грн.

варіант	АВ	ВП	Характеристики проектів											r			ІЦ
			1		2			3			4
			IRR	І	IRR	І	IRR		І	IRR		І
17	1305	800	19,9	240	19,7	124	21,3		202	18,2		232	20,5			1700

Розв’язання:

1. Визначення граничного значення інвестиційних можливостей підприємства.

Ім = АВ+ВП

Ім = 1305+800= 2105 (тис.грн.)

2. Ранжування інвестиційних проектів-претендентів.

Ранжування інвестиційних проектів при побудові кривої інвестиційних можливостей підприємства (КІМП) відбувається по критерію ІRR.

Порівнюючи сумарні інвестиції з інвестиційними можливостями, можна зробити висновок, що всі проекти можна реалізувати власними коштами.

∑І < ІМ

Залишок коштів можна покласти на депозит і отримати прибуток:

(2105-955 ) · 20,5% = 235,75тис. грн.

Характеристики проектів-претендентів заносимо в таблицю.

Проект	І	IRR	Ранг	Прибуток (PF)	PF+I
					загальна	в рамках інв. можл.
1	240	19,9	2	48	288	288
2	124	19,7	3	24	148	148
3	202	21,3	1	43	245	245
4	232	18,2	4	42	274	274
∑	798				955	955

3.         Побудова кривої інвестиційних можливостей.

Інвестиційна цінність визначається як добуток ІМ і ринкової ставки кредитного проценту.

ІЦ= ІМ*(1+г/100)= 2105*1,7=3578,5 (тис.грн)

Рис. 1. Криві інвестиційних можливостей

Отже підприємство має фінансові можливості для втілення усіх інвестиційних проектів, а залишок коштів за умови використання їх в якості депозита принесе прибуток в 235,75 тис. грн.