- •Передмова
- •Частина і. Основи управління персоналом підприємства Розділ 1. Управління персоналом у системі менеджменту підприємств
- •1.1. Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
- •1.2. Управління персоналом як часткова функція менеджменту
- •1.3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
- •Розділ 2. Управління персоналом як соціальна система
- •2.1. Особистість: сутність, структура, організаційна поведінка
- •2.2. Структура і чисельність персоналу підприємства
- •2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників
- •2.4. Компетентність працівника: сутність, види
- •Розділ 3. Формування колективу підприємства
- •3.1. Колектив як соціальна група
- •3.2. Етапи створення і розвитку трудового колективу
- •3.3. Структура та ефективність роботи трудового колективу
- •3.4. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства
- •Розділ 4. Згуртованість і соціальний розвиток колективу
- •4.1. Згуртованість колективу: сутність, стадії
- •4.2. Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління
- •4.3. Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективна творчість
- •Розділ 5. Кадрова політика підприємства
- •5.1. Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств
- •5.2. Стратегії управління персоналом підприємства
- •5.3. Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства
- •Розділ 6. Служби персоналу: організація і функції
- •6.1. Організація роботи кадрової служби підприємства
- •6.2. Діловодство в роботі кадрової служби підприємства
- •Контрольні питання
- •Тести для самоконтролю
- •Обов'язкові завдання
- •Додаткові завдання
- •Частина II. Зміст процесу управління персоналом підприємства Розділ 7. Кадрове планування у підприємстві
- •7.1. Кадрове планування у підприємстві: значення, цілі, задачі, принципи, етапи
- •7.2. Види планування роботи з персоналом підприємства
- •7.3. Визначення потреби підприємства в персоналі
- •Розділ 8. Організація набору і відбору персоналу
- •8.1. Наймання персоналу у підприємство
- •8.2. Залучення персоналу
- •8.3. Відбір персоналу
- •8.4. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
- •8.5. Управління трудовою адаптацією
- •Розділ 9. Оцінювання та атестація персоналу підприємства
- •9.1. Ділове оцінювання персоналу підприємства: сутність, задачі, зміст і методологія
- •9.2. Оцінювання спеціалістів і керівників у підприємстві
- •9.3. Атестація персоналу підприємства
- •Розділ 10. Управління процесом розвитку і рухом персоналу підприємства
- •10.1. Кар'єра: сутність, види, етапи
- •10.2. Управління кар'єрою персоналу
- •10.3. Навчання персоналу
- •10.4. Управління мобільністю персоналу
- •10.5. Планування і підготовка кадрового резерву
- •Розділ 11. Управління процесом вивільнення персоналу
- •11.1. Способи вивільнення персоналу. Організація процесу звільнення
- •11.2. Управління плинністю кадрів у підприємстві
- •11.3. Управління безпекою персоналу
- •Розділ 12. Соціальне партнерство у підприємстві Навчальні цілі:
- •12.1. Соціальне партнерство у підприємстві: сутність і функції
- •12.2. Система регулювання соціально-трудових відносин у підприємстві
- •12.3. Колективний договір як засіб зміцнення соціального партнерства
- •12.4. Закордонний досвід соціального партнерства
- •Розділ 13. Ефективність управління персоналом підприємства
- •13.1. Економічна, соціальна і організаційна ефективність управління персоналом підприємства
- •13.2. Оцінка комплексної ефективності управління персоналом підприємства
2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників
Керівник підприємства, працівники служби управління персоналом повинні мати у своєму розпорядженні максимально можливий обсяг інформації для розробки стратегічних рішень з удосконалення соціальної структури трудового колективу і планування професійного і кваліфікаційного складу працівників [34].
Заняття тієї чи іншої посади потребує від людей володіння відповідною професією і кваліфікацією.
Професія – це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих людиною в результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи в даній області, що дозволяють здійснювати відповідний вид діяльності.
Можна говорити, наприклад, про професію менеджера, юриста, економіста.
Спеціальність або спеціалізація – це більш вузький різновид трудової діяльності у межах певної професії.
Професійна придатність – це сукупність знань, умінь і навичок, особистих властивостей, необхідних людині для успішного виконання професійних обов'язків.
Професійна придатність може бути:
• потенційною (ґрунтується на задатках, здібностях, фізичних і психічних властивостях людини);
• реальною (складається поступово в результаті освоєння людиною нових знань і навичок).
У межах кожної професії в результаті розподілу праці виділяються спеціальності, пов'язані з виконанням більш вузького кола функцій.
Так, спеціальністю в рамках професії юриста буде цивільне право, державне право і т.д.
Кваліфікація – це ступінь професійної підготовки, яка необхідна для виконання даних трудових функцій.
Розрізняють:
• кваліфікацію роботи (представлена сукупністю вимог до того, хто повинен виконувати роботу);
• кваліфікацію працівника (представлена сукупністю набутих людиною професійних якостей).
Кваліфікація працівника визначається такими факторами, як: рівень загальних і спеціальних знань; стаж роботи на даній або аналогічній посаді, необхідний для оволодіння професією. Для керівників мова йде також про рівень організаційних навичок.
Характеристика кваліфікаційних груп персоналу торговельного підприємства наведена у табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Характеристика кваліфікаційних груп персоналу підприємства *
Назва кваліфікаційної групи |
Загальна характеристика |
Спеціалісти вищої кваліфікації |
Вища спеціальна освіта та значний практичнийдосвід роботи за фахом (понад 5 років) |
Спеціалісти середньої кваліфікації |
Вища або середня спеціальна освіта та деякийпрактичний досвід роботи |
Спеціалісти-практики |
Відсутність спеціальної освіти, але значнийдосвід практичної роботи |
Висококваліфіковані робітники |
Середня спеціальна освіта (2-3 роки), великий досвідпрактичної роботи на найбільш складних ділянках |
Кваліфіковані робітники |
Середня спеціальна освіта (1-2 роки) тачималий досвід роботи |
Малокваліфіковані робітники |
Спеціальна підготовка (3 місяці – рік),незначний досвід роботи |
Некваліфіковані робітники |
Відсутність спеціальної підготовки тадосвіду практичної роботи |
Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).
Кваліфікація присвоюється спеціальною комісією на основі всебічної перевірки знань і досвіду даного робітника і юридично закріплюється в документах: дипломах, свідоцтвах і т.д.
Виділяють наступні показники, що характеризують кваліфікацію персоналу [7]:
1) коефіцієнт кваліфікації працівників Ккв:
2) коефіцієнт використання кваліфікації працівників Квик.кв.:
де nос – кількість працівників, що мають необхідну освіту; пд – кількість працівників, що мають необхідний досвід; N – загальна кількість працівників. 2) коефіцієнт використання кваліфікації працівників Ккв.
3) коефіцієнт спеціалізації працівників Кспец.:
3) коефіцієнт стажу роботи у підприємстві Кст.:
4)
Впровадження інновацій у діяльність підприємств, розвиток ринкових відносин обумовлюють зміну змісту і характеру роботи працівників, а також зміни в професійно-кваліфікаційному складі персоналу. Науково-технічний прогрес обумовлює ліквідацію вузької спеціалізації багатьох професій, потребує збільшення чисельності працівників вищої кваліфікації. Разом з тим, в сучасних умовах зростає роль спеціальних знань і умінь, зменшується питома вага операцій, що вимагають важкої фізичної і некваліфікованої праці, підвищується значення творчого підходу до роботи, креативності, самостійності в прийнятті рішень, ініціативності тощо.
У результаті реінжинірінгу бізнесу відбувається зміна характеристик робочого місця. Працівник, як учасник команди, уже не обмежується знаннями про проведення окремої операції. Члени однієї команди поділяють з колегами відповідальність за досягнення загального результату. Стираються межі між зонами їхньої відповідальності. Кожен працівник перетворюється в універсального фахівця, який повинен мати більш широке уявлення про всі роботи, що виконуються для досягнення результату. У результаті проведеної роботи покращився якісний склад працівників ВАТ "Концерн "Стирол": із загальної кількості керівників і фахівців 75,6 % мають вищу освіту, а 32 керівника і фахівця мають вчену ступінь. Середній вік працівників зменшився з 38,8 до 36 років [61 ].