- •Передмова
- •Частина і. Основи управління персоналом підприємства Розділ 1. Управління персоналом у системі менеджменту підприємств
- •1.1. Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
- •1.2. Управління персоналом як часткова функція менеджменту
- •1.3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
- •Розділ 2. Управління персоналом як соціальна система
- •2.1. Особистість: сутність, структура, організаційна поведінка
- •2.2. Структура і чисельність персоналу підприємства
- •2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників
- •2.4. Компетентність працівника: сутність, види
- •Розділ 3. Формування колективу підприємства
- •3.1. Колектив як соціальна група
- •3.2. Етапи створення і розвитку трудового колективу
- •3.3. Структура та ефективність роботи трудового колективу
- •3.4. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства
- •Розділ 4. Згуртованість і соціальний розвиток колективу
- •4.1. Згуртованість колективу: сутність, стадії
- •4.2. Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління
- •4.3. Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективна творчість
- •Розділ 5. Кадрова політика підприємства
- •5.1. Поняття і значення сучасної кадрової політики підприємств
- •5.2. Стратегії управління персоналом підприємства
- •5.3. Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства
- •Розділ 6. Служби персоналу: організація і функції
- •6.1. Організація роботи кадрової служби підприємства
- •6.2. Діловодство в роботі кадрової служби підприємства
- •Контрольні питання
- •Тести для самоконтролю
- •Обов'язкові завдання
- •Додаткові завдання
- •Частина II. Зміст процесу управління персоналом підприємства Розділ 7. Кадрове планування у підприємстві
- •7.1. Кадрове планування у підприємстві: значення, цілі, задачі, принципи, етапи
- •7.2. Види планування роботи з персоналом підприємства
- •7.3. Визначення потреби підприємства в персоналі
- •Розділ 8. Організація набору і відбору персоналу
- •8.1. Наймання персоналу у підприємство
- •8.2. Залучення персоналу
- •8.3. Відбір персоналу
- •8.4. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
- •8.5. Управління трудовою адаптацією
- •Розділ 9. Оцінювання та атестація персоналу підприємства
- •9.1. Ділове оцінювання персоналу підприємства: сутність, задачі, зміст і методологія
- •9.2. Оцінювання спеціалістів і керівників у підприємстві
- •9.3. Атестація персоналу підприємства
- •Розділ 10. Управління процесом розвитку і рухом персоналу підприємства
- •10.1. Кар'єра: сутність, види, етапи
- •10.2. Управління кар'єрою персоналу
- •10.3. Навчання персоналу
- •10.4. Управління мобільністю персоналу
- •10.5. Планування і підготовка кадрового резерву
- •Розділ 11. Управління процесом вивільнення персоналу
- •11.1. Способи вивільнення персоналу. Організація процесу звільнення
- •11.2. Управління плинністю кадрів у підприємстві
- •11.3. Управління безпекою персоналу
- •Розділ 12. Соціальне партнерство у підприємстві Навчальні цілі:
- •12.1. Соціальне партнерство у підприємстві: сутність і функції
- •12.2. Система регулювання соціально-трудових відносин у підприємстві
- •12.3. Колективний договір як засіб зміцнення соціального партнерства
- •12.4. Закордонний досвід соціального партнерства
- •Розділ 13. Ефективність управління персоналом підприємства
- •13.1. Економічна, соціальна і організаційна ефективність управління персоналом підприємства
- •13.2. Оцінка комплексної ефективності управління персоналом підприємства
12.2. Система регулювання соціально-трудових відносин у підприємстві
Трудові відносини– це стійкі зв'язки між людьми в процесі трудової діяльності. До них належать: відносини між роботодавцем і найманими працівниками, між керівниками і підлеглими, між працівниками і трудовим колективом, між адміністрацією і персоналом. Як складова частина цілісної системи відносин, трудові відносини формуються під впливом соціального середовища, і знаходяться у залежності від дій управлінських структур, завдання яких полягає у забезпеченні дотримання принципів конструктивного партнерства, побудові і постійній підтримці трудових зв'язків на основі взаємної ділової співпраці, допомоги і відповідальності.
Правовою основою регулювання системи трудових відносин є закон України "Про колективні договори і угоди". На державному рівні управління Указом Президента України створена тристороння комісія з регулювання суспільно-трудових відносин, завданням якої є підписання генеральної угоди, розгляд галузевих тарифних угод і регулювання трудових спорів. Персональний склад комісії визначається указами Президента при дотриманні принципів паритетного представництва, уповноваженості, рівноправності і взаємної відповідальності сторін соціального партнерства – представників Уряду України, українських об'єднань профспілок і об'єднань роботодавців.
Закон встановлює правові основи розробки, заключення і виконання колективних договорів у підприємстві і різного роду угод з метою сприяння договірному регулюванню соціально-трудових відносин і узгодження соціально-економічних інтересів працівників і власників. Сторони і учасники колективного договору і угод можуть передбачити положення конкретизації і подальшого розвитку соціального партнерства та тристоронньої співпраці з питань соціально-трудових відносин.
Соціально-трудові відносини– це система взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між роботодавцями і найманими працівниками за участю держави. Формування соціально-трудових відносин пройшло чотири етапи свого розвитку – від ранньо капіталістичного, при повній незахищеності працівників від роботодавця, до соціального партнерства.
Соціально-трудові відносини ґрунтуються на таких принципах, як:
• добровільність і рівноправність сторін;
• взаємна повага їх позицій.
Соціальне партнерство є найприйнятнішим методом оптимізації досягнення балансу інтересів роботодавців та найманих працівників. Відносини соціального партнерства мають колективний характер, бо в їх основі полягає колективний інтерес об'єднань працівників – професій них спілок з одного боку; з іншого – об'єднань власників-акціонерів спілок підприємств.
Регулювання соціально-трудових відносин у підприємстві здійснюється на договірній та адміністративній основах.
На договірній основі – через систему колективних договорів, консультацій, переговорів та індивідуальних трудових угод або контрактів. На адміністративній основі – через систему управлінських рішень і методів управління.
Соціально-трудові відносини у підприємстві регулюються системою норм і нормативів, які випливають із Конституції України і Кодексу Законів про працю України (додаток К).
Система норм і нормативів, встановлена на основі законодавства, дає змогу встановити вертикаль, яка буде нормативно-правовим підґрунтям для переговорів соціальних партнерів і укладання ними колективних договорів і угод.
До сфери нормативно-методичного і статистичного забезпечення соціально-трудових відносин входять:
• соціальне і трудове законодавство;
• стандарти (нормативи) основних соціальних гарантій;
• договірне регулювання соціально-трудових відносин;
• правова основа регулювання індивідуальних, колективних трудових спорів і конфліктів;
• умови праці (норми безпеки та гігієни праці, граничні рівні важкості праці і шкідливості умов, нічна праця);
• стандарти безпеки праці на виробництві;
• встановлення гарантій, компенсацій і пільг;
• матеріальна відповідальність за надану шкоду роботодавцеві або працівникові.
Формування і відтворення здатності до праці має важливе значення як для роботодавця, так і для працівника. Роботодавець зацікавлений у тому, щоб працівник повноцінно виконував покладені на нього трудові функції, виробничі завдання.
Працівник зацікавлений у тому, щоб роботодавець через зарплату або іншим чином надав йому змогу утримувати в належному стані здоров'я, забезпечити інші найперші власні потреби і потреби своєї сім'ї.
Удосконаленню соціально-трудових відносин сприяє створена відповідно до постанови Кабміну від 15.11.95 р. Державна інспекція праці. Органи інспекції з праці діють при адміністрації і під час здійснення своїх повноважень є незалежними від державних органів, посадових осіб і керуються тільки Законами України.