Тема 4. Попит і пропозиція Зміст теми

1. Попит і закон попиту. Ринковий попит як сума індивідуальних попитів (визначення, побудова графіків). Функція попиту, крива попиту. Зміна попиту та зміна обсягу попиту. Фактори зміни попиту.

2. Пропозиція та закон пропозиції. Функція пропозиції, крива пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції. Фактори зміни пропозиції.

3. Взаємодія попиту та пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку, дефіциту. Ринкова ціна та ціна рівноваги, обсяг рівноваги. Вплив зміни попиту та пропозиції на рівновагу, взаємодія попиту та пропозиції. Поняття надлишку споживача та надлишку виробника.

Попит: зміст та фактори, що на нього впливають

Покупці, які мають потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит.

Попит  – це форма вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами.

Попит складається з індивідуального попиту ( окремого споживача)  та ринкового попиту ( сума індивідуальних попитів). Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту (рис.1.1).  На рис. 1.1. по горизонталі відкладаємо обсяг попиту на яблука, а по вертикалі – ціни на яблука. З’єднавши точки перетину перпендикулярів, опущених з осі ординат і абсцис, яким відповідає певний обсяг попиту та відповідної ціни, отримаємо криву попиту D ( від. англ. demand).Закон попиту :між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту:  Q_D=f(P),                                                                       де     Q_D – обсяг попиту на товар,  D – попит,   P– ціна товару. На попит впливає ряд факторів. (рис. 1.2.) Рис. 1.2. Фактори ринкового попиту

Серед цінових чинників – ціна(зміна ціни спричинює зміну в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на кривій попиту).  (рис. 1.3). Нецінові чинники попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 1.4). 

Нецінові чинники попиту:

1.    Смаки і уподобання споживачів (визначаються звичаями, рекламою, модою)

2.    Доходи споживачів (зі зростання доходів попит зростає і навпаки)

3.    Ціни сполучених товарів: •    товари-субститути ( взаємозамінні товари) - зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки; •    товари-комплементи ( взаємодоповнюючі товари ) - зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки.

4. Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов.

5. Очікування споживачів ( очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки –  за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу).

Парадокси закону попиту

Парадокси дії закону попиту пов’язані зі збігом нелогічних для поведінки суб’єктів ринку обставин, які спотворюють сталий обернений причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту на нього. Найпоширенішим прикладом парадоксальності прояву закону попиту є ефект Гіффена.

Ефект Гіффена – така ситуація в економіці, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а зростання ціни – до його збільшення. Ефект отримав назву в честь англійського економіста Р. Гіффена, який вперше його дослідив. Крива попиту на товари Гіффена має не від’ємний, а додатний нахил. (рис. 1. 5)  

Рис. 1.5. Ефект Гіффена

Прикладом цього ефекту може бути зростання ціни та попиту на нафту в період енергетичної кризи 1974 - 75 рр. Ефект наслідування пов’язаний із впливом моди на споживчі смаки та вподобання. Він проявляється у збільшенні споживчого попиту, повязаний з тим, що споживач, слідуючи загальноприйнятим нормам, купує той самий товар, який купують інші.

Ефект сноба протилежний ефекту наслідування. Він пов’язаний з тим, що є люди, які не хочуть споживати те,що споживають усі. Вони виділяються із загалу саме тим, що вони особливі, не такі як всі. Люди-сноби намагається споживати більше ті блага, які інші споживають обмаль. Як наслідок, крива попиту таких людей майже вертикальна (рис. 1.6). На малюнку крива D – крива попиту сноба.  

Рис. 1.6. Ефект сноба Ефект Веблена, або «демонстративна споживання». Збільшення попиту повязане з тим, що товар має більш високу (а не більш низьку) ціну. Тобто є пряма залежність між ціною та обсягом попиту. Прикладом може бути намагання купити певні товари, що у зв’язку з високою ціною, недоступні для переважної більшості споживачів і тому є свідченням престижу.

Ефект очікуваних цін. Наприклад, відбулося зниження цін. Неважко припустити, що покупець може очікувати подальшого їхнього зниження і скоротити поточний попит. І навпаки, якщо покупець буде чекати підвищення цін, то поточний обсяг попиту зросте. Таким чином, може скластися враження, що в даному випадку існує пряма залежність між вартістю і величиною попиту, а лінія попиту має не традиційний негативний, а позитивний нахил. Але такий умовивід невірний. Адже в цьому випадку зіставляються поточні та очікувані ціни, а не поточні ціни та поточний попит.

Пропозиція: зміст та фактори, що на неї впливают

Пропозиція  – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок; визначається виробництвом, але не тотожне йому.  Конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називається обсягом пропозиції.

Закон пропозиції  твердить, що між ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: обсяг пропозиції зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни.  Математичним виразом закону пропозиція є функція пропозиці: Q_S=f(P),  де Q_S – обсяг пропозиції товару,   S - пропозиція.  Графічним відображенням функції пропозиції є крива пропозиції (рис. 2.1). Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропозиція, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій пропозиція (рис. 2.2). Нецінові чинники

До нецінових чинників пропозиції належать:  •    Ціни ресурсів (Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції) •    Більш досконалі технології виробництва (дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами)  •    Число продівців на ринку(Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропозиції і навпаки )  •    Фіскальна політика держави ( Податки скорочують пропозицію, а субсидії, навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропозиція зро¬стає). •    В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропозицію, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропозиції зміститься ліворуч.    Еластичність попиту і пропозиції

Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.

Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності:  •    еластичність попиту за ціною (E_d)  •    перехресну еластичність попиту  (E_xy) •    еластичність попиту за доходом  (E_I)

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: 

Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на 20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту на взуття становить:  E_d= -0,05/0,2= -0,25 Попит еластичний, якщо |E_d|>1, тобто при зміні ціни на 1%, обсяг попиту змінюється більше,ніж на 1%.

Попит нееластичний, коли |E_d|<1 ,(при зміні ціни на 1%, обсяг попиту змінюється менше,ніж на 1%).

Попит з одиничною еластичністю, коли  |E_d|=1, (1% зміни ціни = 1% зміни обсягу попиту).Абсолютно еластичний попит має місце, коли , і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною.

Абсолютно нееластичний попит  має місце, коли  |E_d|=0, і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії.(рис. 3.2.)

Перехресна еластичність попиту  – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:              

 Для взаємозамінних (субститутів ) товарів  E_xy>0, тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. 

Для взаємнодоповнюючих  -  E_xy<0 , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар–доповнювач. 

У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю ( E_xy=0).

Еластичність попиту за доходом – це зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:     

                             

Для нормальних благ -  E_I>0,  для нижчих – E_I<0, для нейтральних – E_I=0. 

Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю (E_I>1) , предмети першої необхідності - меншу за одиницю  (E_I<1).

Еластичність пропозиції Це чутливість продавців до зміни ціни на продукцію.

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропозиції, спричинена 1% зміною ціни товару:   

Для пропозиції розрізняють кілька видів еластичності: еластична пропозиція  (E_s>1), нееластична (E_s<1) , з одиничною еластичністю (E_s=1). Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропозиції не реагує на зміни ціни. Крива пропозиції при цьому є вертикальною прямою,  E_s=0. Абсолютно еластична пропозиція має місце, коли пропозиція зовсім відсутня, доки ціна не досягне якогось рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива  є горизонтальною лінією, а  PICT.

Основним фактором еластичності пропозиції є фактор часу. 

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Дефіцити і надлишки

Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяг попиту дорівнює пропозиції. (Q_D=Q_S). Графічно обидві криві перетинаються  (рис.4.1.)  Ціна рівноваги – це ринкова ціна (P*), за якої обсяг попиту дорівнює пропозиції. 

Процес встановлення рівноваги на ринку:

При перевищенні ціни її рівноважного рівня виникає надлишок, при заниженні – дефіцит.(рис.4.2.)

Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонування, крива пропонування зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення. Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропонування зміщується паралельно до початкової  на величину податку (T)  по вертикалі, точка рівноваги зміщується з E₀  до  E₁ (рис. 4.4.).

У точці E₁ нової рівноваги   ціна пропонування P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту P_D, за якою купують товар покупці, на величину податку:  P_D=P_S+Т.

Площа прямокутника P_SP_DE₁A  визначає суму податкових надходжень.