- •1Теорії походження держави і права
- •2 Поняття держави та її основні ознаки
- •3.Характеристика функцій держави
- •4. Поняття форми держави
- •5 Державний механізм
- •6 Характеристика держав, що існували на території сучасної України
- •7. Поняття права та його ознаки, принципи, функції.
- •8 Поняття ознаки і види норм права.
- •9 Структура правової норми
- •10 Норми права та інші соціальні норми
- •11.Поняття, систем джерел ( форм) права.
- •12Характеристика нормативних актів як джерел права, їхня система , межа дій.
- •14 Поняття системи права та її елементи
- •15 Характеристика основних галузей права
- •17 Поняття, види способи тлумачення права
- •20 Поняття законність, правопорядку та дисципліни.
- •21Правова культура : поняття і види
- •22 Правомірна поведінка .Правопорушення: поняття, причини і види.
- •23 Склад правопорушення, зміст його елементів, його ознаки.
- •24 Юридична відповідальність: загальне поняття, мета, принципи, види.
- •25 Поняття, джерела, система цивільного права. Предмет та методи цивільно- правового регулював.
- •26 Цивільно - правові відносини: суб’єкти, юридичні факти.
- •27 Поняття та зміст права власності, види форм власності.
- •28 Правосуб’єктність громадян ( фізичних осіб)
- •29 Правосуб’єктність юридичних осіб
- •30 Поняття класифікації ( види) форма угод.
- •31 Умови дійсності угод. Визнання угоди недійсною правові наслідки.
- •Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна
- •Правочини, які може вчиняти представник
- •Представництво за законом
- •. Комерційне представництво
- •. Представництво за довіреністю
- •Форма довіреності
- •Строк довіреності
- •. Припинення представництва за довіреністю
- •Передоручення
- •37 Способи припинення зобов’язань.
- •41 Особисті і майнові права та обов'язки батьків та дітей.
- •42 Поняття, метод, принципи та джерела трудового права.
- •47 Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу: підстави порядок
- •50 Правове регулювання робочого часу: тривалість, режим облік.
- •54 Дисциплінарна відповідальність. Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання
23 Склад правопорушення, зміст його елементів, його ознаки.
Будь-яке діяння визнається правопорушенням за наявності обов'язково закріплених чинним законодавством структур них елементів, сукупність яких називають складом правопорушення. Такими структурними елементами правопорушення є:
об'єкт;
об'єктивна сторона;
суб'єкт;
суб'єктивна сторона.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що охороняються від протиправних посягань нормами права.
При цьому необхідно розрізняти поняття «об'єкт правопорушення» і «об'єкт правовідносин». Якщо об'єктом правовідносин є різні предмети матеріального і духовного світу (наприклад, крадений автомобіль), то об'єктом правопорушення є самі охоронювані правом суспільні відносини (власність, життя, здоров'я людини, державна безпека, порядок управління, честь і гідність і т. ін.).
Об'єктивну сторону складають протиправне діяння та його шкідливий або небезпечний результат.
Об'єктивно правопорушення може бути виражене або в активних діях, або в результаті бездіяльності, коли суб'єкт не виконує встановлених нормами права обов'язків. До об'єктивної сторони належить причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими або соціально-небезпечними наслідками, а також місце, час, обставини і спосіб вчинення правопорушення. Юридична відповідальність настає лише за фізичні протиправні діяння, а думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості не можуть бути її підставою.
Суб'єктом правопорушення є цілком деліктоздатна фізична або юридична особа.
Деліктоздатність - цє здатність особи нести юридичну відповідальність, наявність і рівень якої тісно пов'язані з її віковим, фізичним, психічним і посадовим станом та іншими обставинами.
Суб'єктивна сторона - це психологічне ставлення суб'єкта де скоєного ним протиправного діяння та його наслідків.
Таке ставлення проявляється через поняття вини у таких формах, як: намір (умисел) та необережність.
Намір (умисел) поділяється на прямий і непрямий. За наявності прямого наміру суб'єкт повністю усвідомлює протиправність свого діяння та передбачає і бажає настання його негативні наслідків. За наявності непрямого наміру суб'єкт також усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативи наслідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання.
Необережність також виступає у двох формах: протиправне самовпевненість і протиправна недбалість.
За наявності протиправної самовпевненості суб'єкт передбачає можливість настання негативних наслідків свого вчинку, але легковажно розраховує на те, що вони не настануть. За наявності протиправної недбалості суб'єкт не передбачає можливості настання негативних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності) хоча повинен був і міг їх передбачити.
Для правопорушення характерними є такі основні ознаки:
суспільна шкідливість;
протиправність;
винність;
карність.
Суспільна шкідливість правопорушення виявляється в спричиненні негативних наслідків або загрозі їх спричинення. При цьому шкода може бути моральною, матеріальною або фізичною.
Протиправність правопорушення характеризується тим, що діяння суб'єкта (дія чи бездіяльність) повинна безпосередньо порушувати будь-яку правову норму. Якщо діяння не врегульоване нормами права, воно не вважається правопорушенням.
Винність правопорушення - це умисне чи необережне ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків.
Карність правопорушення означає, що в чинному законодавстві за його скоєння встановлено міру юридичної відповідальності у вигляді негативних наслідків особистого, організаційного чи матеріального характеру.