- •42. Співвідношення політичних сил в Україні після Лютневої революції 1917 р. Утворення та діяльність Центральної Ради, її і та іі Універсали.
- •43. Ііі Універсал Центральної Ради. Міждержавні відносини рсфрр та унр наприкінці 1917 – початку 1918 року.
- •44.Берестейський мирний договір (1918 р.) унр з країнами Четверного союзу. Його наслідки для України.
- •45.Гетьманський переворот п.Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика його уряду.
- •46. Падіння Гетьманщини. Прихід до влади Директорії унр, її діяльність, причини поразки. С. Петлюра.
- •47. Утворення Зах – Укр. Нар. Республіки. Укр., Гал, армія ( уга) Акт злуки зунр і унр.
- •48. Варшавський договір дир.. З Польським урядом ( квітень 1920 р.) . Наступ на Київ і його невдача. Ризький договір 1921 р. Та цого наслідки для України.
- •49. Уроки української національної революції 1917-1920 рр.
- •50.Державна економічна політика 20-х років хх ст. Та її наслідки.
- •51. Соціально-політичне і культурне життя в Україні в 20-х роках хх ст. Українізація, її зміст та наслідки.
- •52. Утворення союзу рср, наслідки входження урср до його складу.
- •53.Форсування індустріалізації в Україні в 30-ті роки хХст., його наслідки.
- •54.Тоталітаризм в Україні в 30-х роках хх ст. Його сутність та механізм реалізації.
- •55. Сталінська політика насильницької колективізації. Соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору 1932-33 рр. В Україні.
- •56. Західноукраїнські землі в 20-30-х рр., хх ст., Об’єднання Західної України з урср у 1939 році.
- •57. Напад фашистської Німеччини на урср. Україна в планах фашистського рейху. Оборонні бої на території України в 1941-1942 рр.
- •58. Розгортання радянського і нац. Партизан. Рухів проти окупантів в роки Великої Віт. Війни. Оун у війні та взаємини її провідників з нацистами.
- •59.Визволення України від нім.-фаш. Окупантів. Вклад народів України в перемогу над фашизмом.
- •60. Геополітичні наслідки II світової війни.Урср в системі міжнародних відносин.
- •61. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-47 рр.
- •62.Перші спроби дестаналізації в Україні після смерті й. Сталіна, їх супер., та не послід, характер.
- •63. Реформи Хрущова, їх сеперечливий і непослідовний характер.
- •64.Економічні реформи 2 половини 60-х рр., їх непослідовність.
- •65. Неосталінізм. Застійні тенденції в суспільному житті. Розвиток дисидентського руху в 60-80 рр. Хх ст.
- •66. Перебудова м. Горбачова й Україна причини, суть, наслідки.
- •67. Передумови та основні шляхи розбудови незал., держ., Укр.. Прийняття Декларації про держ., суверен., Укр.., Акт проголошення незал., Укр..
- •68. Державне будівництво в незалежній Україні.
- •69.Багатопартійність та політичний плюралізм в Україні на сучасному етапі. Програма та практична діяльність нових політичних партій і організацій.
- •70. Реформування економіки на ринкових засадах в умовах незалежної України.
- •71.Конституція України(1996 р.) та її значення в процесі створення Української незалежної держави.
- •72. Україна і світове співтовариство взаємовідносини і глобальні проблеми.
- •73. Формування етнічної атрибутики Київської Русі.
- •74. Національна символіка України в умовах розбудови Укр., незал, держ в сучасних умовах.
60. Геополітичні наслідки II світової війни.Урср в системі міжнародних відносин.
Друга світова війна своїм результатом мала повну зміну системи міжнародних відносин, перерозподіл сил та сфер впливу у світі. Головна зміна полягала у трансформації системи міжнародних відносин з мультиполярної до біполярної. Це відбулося через ряд факторів. По-перше із списку великих держав випали Німеччина, Італія, та Японія, а Франція і значною мірою Велика Британія ослабили свої позиції. Якщо Німеччина (і Італія) потерпіла поразку у війні, то Франція та Британія були виснажені війною, їх економіка була підірвана, а борги були велетенськими. По-друге на світову арену рішуче вийшли США, які зазнали незначних втрат від війни, зате їх економіка процвітала протягом всієї війни завдяки військовим поставкам. На кінець війни США були найбагатшою і найсильнішою як в економічному так і у військовому плані країною (до 1949р. США мали монополію на ядерну зброю). Окрім того США відмовились від доктрини Монро, що відкривало їм шлях до того аби стати світовим центром сили. По-третє суттєво збільшилась роль СРСР, який незважаючи на виснаженість війною був переможцем у війні і під його окупацією на кінець війни знаходилося значна частина Європи. Окрім того СРСР у 1949 р. створив власну ядерну зброю. В наслідок цього утворилося два полюси сили навколо яких групувалися інші держави.Другим аспектом повоєнних змін став крах колоніальної системи. Це сталося в результаті поразок метрополій у війні, або сильного їх послаблення. Утворилася маса нових незалежних держав, які сформували у рамках біполярної систему третій міні-полюс сили – рух неприєднання. У 1948—1949 pp. Україну обирають непостійним членом Ради Безпеки ООН. Підпис України, як і інших дер-жав-переможниць у Другій світовій війні, стоїть під мирними договорами з колишніми союзниками гітлерівської Німеччини — Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією. 1948 р. вона підписала міжнародну конвенцію про режим судноплавства Дунаєм.У перші повоєнні роки УРСР була представлена в 20 міжнародних організаціях і уклала 65 міждержавних угод. 1947 p., після кількадесятирічної перерви, в Києві відкрилося перше представництво іноземної держави — Консульство Польської Народної Республіки, згодом — дипломатичні представництва інших країн Східної Європи. Пропозиції встановити консульські відносини УРСР з іншими державами Європи, Азії та Америки були відхилені Сталіним.Отже, повернення України на міжнародну арену мало обмежений характер. Вся дипломатична діяльність УРСР здійснювалась в жорстких рамках міжнародної політики СРСР під наглядом відповідних загальносоюзних структур. Однак це означало певні поступки тоталітарного режиму перед реаліями життя.Україна брала активну участь у розвитку економічних зв'язків СРСР із зарубіжними країнами, передусім з державами створеної 1949 р. Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), куди входили країни Східної Європи та Азії, що стали на шлях соціалізму. З 1953 р. УРСР щороку вносила значні кошти у Фонд ООН для країн, що розвиваються, готувала і надсилала до них кваліфіковані кадри. Поступово, хоч і повільно, розвивалися міжнародні наукові та культурні зв'язки, обмін науковою інформацією, пізніше українські та зарубіжні вчені спільно виконали чимало наукових розробок.
