2.3. Управління підрозділами в ході бою
Управління підрозділами в ході бою являє собою процес отримання визначеної інформації в формі бойового наказу, розпорядження, даних про умови обстановки, прийняття або уточнення рішення, доведення його до виконавців та контролю за підготовкою до бою і виконання поставлених задач. Цей процес в різних формах та в різному об’ємі багаторазово повторюються при підготовці (організації) та в ході бою, починаючи з моменту отримання бойової задачі і закінчуючи досягненням наміченої цілі дій.
Основні заходи по управлінню здійснюються частіше всього паралельно в декількох інстанціях, тобто кожна нижчестояща інстанція включається в виконання даних заходів майже одночасно з вищестоящою, з невеликим розривом у часі, починаючи роботу на основі попередніх бойових розпоряджень.
Іноді заходи по управлінню підрозділами здійснюються на різних рівнях послідовно, коли нижчестоящий ланцюг приступає до роботи після завершення її вищестоящим ланцюгом, або при співвідношенні паралельного і послідовного методів роботи органів управління декількох інстанцій.
Розглянемо роботу командира щодо організації бою. Цю роботу командир, як правило, розпочинає з отримання бойового завдання. Отримавши завдання в формі бойового наказу або бойового розпорядження командир підрозділу будує свою роботу в такій послідовності:
усвідомлює завдання;
визначає заходи, які необхідно провести негайно щодо підготовки підрозділу для виконання поставленого завдання;
дає начальнику штаба вказівки по підготовці підрозділу до виконання завдання, з організації розвідки, про час та порядок роботи на місцевості (в підрозділі, де немає штабу даються вказівки командирам підпорядкованих і приданих підрозділів по підготовці до виконання бойової задачі та про час та порядок роботи на місцевості), тобто віддаються попередні розпорядження;
оцінює обстановку;
приймає рішення про та доповідає старшому командиру, а також доводить його до своїх заступників та командирів підрозділів, дає їм вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою, управління й виховної роботи;
проводить рекогносцировку;
віддає усний бойовий наказ;
організує взаємодію, бойове забезпечення та управління;
здійснює контроль за підготовкою до бою та виконанням поставлених завдань;
у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання бойового завдання.
В тому випадку, коли час обмежений або отримано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира по організації бою проводиться в той же послідовності, як і в першому випадку, але з тою різницею, що після оцінки обстановки командир підрозділу визначає замисел бою, доповідає його старшому начальнику, ознайомлює з ним своїх заступників, віддає усні бойові розпорядження командирам підрозділів та дає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою, управління та виховної роботи.
З отриманням бойового наказу командир підрозділу закінчує прийняття рішення, проводить рекогносцировку, віддає усний бойовий наказ та організує взаємодію. Потім він здійснює контроль за підготовкою підрозділів та у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання бойового завдання.
Під час уточнення отриманого завдання командир повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого начальника, завдання, місце в бойовому порядку і роль свого підрозділу в бою, задачі сусідів, порядок взаємодії з ними.
Уточнивши отримане завдання, командир здійснює розрахунок часу та визначає які і коли віддати попередні розпорядження підлеглим, які заходи провести негайно та подальший порядок роботи по прийняттю рішення та проведення заходів по підготовці бою.
Після уточнення отриманого завдання починається етап оцінки обстановки. Оцінка обстановки передбачає вивчення та аналіз факторів та умов, які впливають на виконання поставленої задачі та досягнення цілі бою. Вона проводиться командиром і включає оцінку противника, своїх військ, району бойових дій, пори року та часу доби.
Прийняття рішення відповідальний етап в діяльності командира, потребуючий від нього великих зусиль.
В період планування бою одночасно з прийняттям рішення проходить його оформлення.
Рішення оформлюється на карті з пояснювальною запискою. За допомогою цієї карти командир проводить управління підрозділами при підготовці і вході бою, доповідає обстановку і своє рішення старшому командиру, інформує сусідів.
Важливим етапом в роботі командира являється проведення рекогносцировки, яка проводиться з метою уточнення прийнятого рішення по карті безпосередньо на місцевості.
Прийняте або уточнене рішення командира повинно своєчасно і точно доведено до безпосередніх виконавців. Якщо воно доведено з запізненням, то воно може виявитися невідповідним умовам обстановки.
Відповідно з прийнятим рішенням ставляться завдання військам та проводиться планування бою, а також проводяться заходи по безпосередній організації і підготовці бойових дій військ.
Постановка бойових завдань підлеглим, приданим і підтримуючим підрозділам здійснюється бойовим наказом (бойовими розпорядженнями, попередніми бойовими наказами), а уточнення раніше поставлених завдань –бойовим розпорядженням.
Бойовий наказ містить основні дані із рішення командира, необхідні підлеглому командиру для організації бою.
Бойове розпорядження включає той мінімум без якого він не може цілеспрямовано, відповідно до плану старшого командира, організувати дії свого підрозділу.
Попереднє бойове розпорядження містить дані, дозволяючи підлеглому командиру приступити до організації бою паралельно з виконанням цієї роботи в вищестоящій ланці управління.
Командир підрозділу віддає бойові накази і розпорядження тільки особисто, у встановленій формі і, як правило, на місцевості.
Організація і підтримання взаємодії між підлеглими, приданими і підтримуючими підрозділами є предметом особливого інтересу командира і штаба. Організація взаємодії проводиться не тільки при підготовці бою, але і в ході його, якщо в результаті різких змін обстановки раніше встановлений порядок взаємодії перестає відповідати реальним умовам ведення бою.
В ході бою взаємодія повинна безперервно підтримуватися при необхідності уточнюватися, а в випадку порушення відновлюватися.
Основним змістом взаємодії являється узгодженість дій всіх підрозділів і частин родів військ, які приймають участь в бою, спеціальних військ і засобів ураження. Ця узгодженість - цілеспрямована, вона досягається в інтересах тих загальновійськових підрозділів і частин які в ході бою діють на головному напрямку виконуючи в той чи інший момент бою найбільш важливі задачі по розгрому противника.
Організація і проведення заходів по виховній роботі, всебічному забезпеченню бою та управління підрозділами направленні на створення й підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, на забезпечення дій підрозділів в бойовому, технічному і тиловому відношенні, надійне і безперебійне керівництво військами в ході бою.
Доведення рішення до безпосередніх виконавців ще не означає, що воно в точній відповідності з волею командира буде приведено в життя. Завжди можливі випадковості, які можуть негативно вплинути на приведення в життя прийнятого рішення.
Контроль повинен бути постійним, цілеспрямованим і направленим на попередження неточного і несвоєчасного виконання поставлених задач. При цьому головна увага приділяється перевірці виконання тих заходів, які відіграють визначальну роль і надання конкретної допомоги командирам та штабам нижчої ланки управління в усуненні виявлених недоліків, організації бою або управління підрозділами в ході бою.
Діяльність командирів, штабів та інших органів управління в ході бойових дій направлена на:
- підтримання високого морального стану особового складу і боєздатності військ щодо виконання поставлених та раптово виникаючих завдань;
- безперервне добування, вивчення та аналіз нових даних обстановки, своєчасне прийняття по ним рішень, уточнення і постановку нових завдань підлеглим військам;
- уточнення плану бою;
- підтримання безперервної взаємодії, всебічного забезпечення бойових дій військ, стійкого і безперервного управління;
- контроль за виконанням поставлених задач.
Управління підрозділами в ході бою командир роти (батальйону) здійснює з командно-спостережного пункту.
Командно-спостережний пункт вибирається в такому місці, звідки забезпечується найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями своїх підрозділів та сусідів, а також безперервне управління. Він ні чим не повинен виділятися в бойовому порядку, а для його розташування та переміщення потрібно вміло використовувати захисні та маскуючи властивості місцевості.
Командири приданих і підтримуючих підрозділів, як правило, знаходяться на командно-спостережному пункті того підрозділу, якому вони придані або підтримують.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Розглянутий матеріал дозволяє зробити висновок, що управління підрозділами представляє собою не просто суму адміністративних заходів командирів і органів управління, а складне багатогранне мистецтво.
При опануванні цього мистецтва приходиться вирішувати ряд проблем, важливою з яких є підтримання постійної боєготовності військ і органів управління, забезпечення безперервності, високої оперативності та скритності керівництва військами.
Для вирішення цих проблем у всіх найбільш розвинутих сучасних арміях є необхідним комплексне і одночасне забезпечення таких взаємозв’язаних мір, як подальший розвиток різноманітних технічних ( в тому числі автоматизованих) засобів управління, поліпшення організаційно – штатної структури органів і пунктів управління, постійне удосконалення знань, навичок і методів роботи командирів та штабів по управлінню військами.
Успішне проведення всіх цих практичних мір в вирішальній ступіні залежить від рівня підготовки офіцерських кадрів в області управління військами.
Більш детальніше з частиною цих заходів ми ознайомимося на наступних заняттях, так в наступний раз ми розглянемо основні положення по організації зв’язку в підрозділі.
Старший викладач кафедри військової підготовки
працівник ЗС України Д.В. ЗАЙЦЕВ