Текст лекції
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Розвиток суспільства, його економіка, укріплення обороноздатності держави в значній мірі залежить від стану управління.
Для успішного управління військовими підрозділами та частинами командиру необхідно бути компетентним у всіх питаннях, досконало знати не тільки структуру, бойову техніку та озброєння свого підрозділу або частини, але й мати спеціальні знання та навички по управлінню ними. Особливо необхідними є вміння керівника працювати з людьми, здібним організувати та мобілізувати підлеглих на виконання завдань які стоять перед ними.
В даний час у Збройних Силах усіх країн світу значна увага приділяється питанням управління військами, бо від стану управління військами залежить їх боєздатність. Багатовікова історія військового мистецтва дає багато прикладів, коли добре оснащенні війська терпіли поразку тільки тому, що ними невміло керували командири та штаби. Та навпаки, відомо не мало випадків, коли майстерне керівництво дозволяло військам отримувати перемоги над переважаючим противником.
Дуже, очевидно, що в умовах сучасної війни, недоліки в управлінні військами можуть призвести до більш тяжких наслідків, чим це було в минулому.
Тому метою лекції ставиться розкриття очевидних положень по управлінню військами.
І. Сутність, зміст, принципи управління військами і необхідні вимоги до управління військами
Сутність управління підрозділами полягає в цілеспрямованій діяльності командирів, штабів та інших органів управління по підтримці бойової готовності та боєздатності військ, підготовки їх до бою та керівництво ними при виконанні поставлених завдань, а також у своєчасному проведенні заходів, які забезпечують організацію й ведення бою.
Управління підрозділами включає:
- організацію та здійснення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності підрозділів і забезпечення (відновлення) їх боєздатності;
- безперервне добування, збір, узагальнення, аналіз та оцінку даних обстановки;
- прийняття рішення;
- постановку завдань підлеглим;
- організацію та підтримання взаємодії;
- організацію та виконання заходів щодо всебічного забезпечення;
- організацію управління;
- практичну роботу в підпорядкованих підрозділах щодо керівництва їх безпосередньою підготовкою до бою;
- організацію виконання поставлених завдань під час бою та інші заходи.
Основна мета управління полягає у забезпеченні максимальної ефективності використання підлеглих підрозділів (військ) при вирішенні поставлених завдань в бою.
Досягнення цієї мети пов’язано з вирішенням цілого ряду завдань, які складають зміст управління.
Основними з них являються:
- підтримка високого морального стану, мобілізації та бойової готовності військ;
- безперервне здобуття, збір, вивчення, відображення і аналіз обстановки;
- прийняття рішення;
- доведення завдань до підлеглих;
- організація та підтримання безперервної взаємодії;
- організація і проведення заходів по всебічному забезпеченню бойових дій військ;
- підготовка військ і штабів до бойових дій і безпосереднє керівництво ними;
- постійний контроль за виконанням поставлених задач і надання підлеглим необхідної допомоги.
Безперервне підвищення вимог до управління військами – характерна риса сучасного розвитку Збройних Сил. Досвід показує, що надійне управління військами завжди було одним із основних факторів досягнення перемоги в бою.
Чим складніше ставала структура та технічна оснащеність армії, умови та способи ведення бойових дій, тим більш високі вимоги пред’являлись до управління. Таким чином, удосконалення управління військами повинно вестись постійно, бо не має межі науково-технічного прогресу, підвищення бойових можливостей озброєння, бойової техніки.
Управління військами може успішним лише в тому випадку, якщо воно буде стійким, безперервним, оперативним та скритим.
Вимога стійкості управління означає, що воно повинно здійснюватися в любих умовах впливу противника.
Стійкість управління полягає у:
знання реальної обстановки;
швидкому відновленні порушеного управління й засобів зв’язку;
своєчасному зборі даних обстановки;
правильному усвідомленні отриманого завдання;
своєчасному прийнятті рішення;
доповідь рішення командиру і своєчасному доведенні до підлеглих.
Основні складові стійкості: життєвість, завадозахищеність та технічна надійність.
життєвість характеризується можливостями зберігати або швидко відновлювати управління в умовах впливу різних засобів враження противника;
завадозахищеність – це здібність управління протистояти впливу противника, що веде до постійної або тимчасової втрати роботи технічних засобів управління;
технічна надійність характеризується малою ймовірність різних відмов функціонування елементів засобів управління та здібністю до швидкого усунення відмов, що виникають.
Вимога безперервностіуправління полягає в постійному, без будь – яких перебоїв в ході підготовки та ведення бою, вплив органів управління на підлеглі підрозділи та частини в інтересах успішного виконання ними поставлених задач. Безперервність управління виражається в постійному знанні командиром обставин перед фронтом свого підрозділу, на флангах і постійному впливі на хід бою. Для досягнення безперервності управління військами необхідно забезпечити постійне функціонування пунктів управління та зв’язок між ними з підлеглими, взаємодіючими підрозділами і частинами, вищестоящим командиром і штабом. Кожен командир повинен призначити собі заступників, окрім штатних, передбачити певний резерв сил і засобів зв’язку та бути готовим прийняти в любий час прийняти на себе керівництво військами у випадку виходу із строю старшого командира.
Під оперативністьуправління розуміється швидке здійснення всіх заходів по управлінню військами при підготовці та в ході бою, які забезпечують упередження противника в діях. В умовах постійної боротьби сторін за виграш часу оперативність управління здобуває важливе значення.
Важливе значення в бою грає скритністьуправління, яка заключається у збереженні в таємниці від противника всіх заходів, які проводяться командирами, штабами, начальниками родів військ і служб в період підготовки та ведення бою. Як свідчить досвід війн, які були в минулому, із – за порушення скритності управління війська несли невиправдані втрати та не виконували поставлених задач.
В сучасному бою скритність управління здобуває ще більше значення у зв’язку з підвищенням ролі раптовості дій, збільшенні можливостей розвідки противника та застосування ним високоефективних та далекобійних засобів ураження.
Скритністьуправління військами досягається виконанням цілого комплексу заходів. До них відносяться:
суворе обмеження кола посадових осіб, які посвячені у задум майбутнього бою.
збереження таємниці діяльності тих, хто приймає безпосередню участь в розробці та реалізації найбільш важливих задач управління.
виконання правил і порядку ведення переговорів по технічних засобах зв’язку.
В інтересах забезпечення скритності управління застосовується спеціальна апаратура, а також кодування документів, використовують переговорні таблиці та кодовані карти.
Розглянемо основніпринципиуправління військами.
Принципи управління військами – це найбільш загальні, основоположні правила та рекомендації, які повинні враховуватися та виконуватися в практичній діяльності командування та органів управління на всіх рівнях керівництва військами.
До основних принципів управління військами, які застосовуються з урахуванням конкретної обставини в сучасному загальновійськовому бою, відносяться:
єдиноначальність;
особиста відповідальність командирів за рішення які приймаються та результати виконання поставлених задач;
централізація управління в поєднанні з ініціативою підлеглих;
постійне знання та глибокий аналіз обставин, передбачення ходу дій;
твердість та наполегливість в проведенні прийнятих рішень і плані в життя;
висока організованість і творчість в роботі органів управління;
знання особового складу, опора на підлеглих командирів.
Єдиноначальність– важливий принцип управління військами, який означає, що командир наділений всією повнотою розпорядної влади по відношенню до підлеглих і несе повну відповідальність за всі сторони життя та діяльності військ.
Командир несе особисту відповідальністьза доцільність прийнятого на бій, правильність і обґрунтованість рішень, які він приймає в ході бою, найбільш ефективне використання в бою наявних сил та засобів і кінцеві результати виконання військовими поставлених бойових задач.
Разом з тим складні умови підготовки та ведення боїв, великий обсяг задач управління та обмежені терміни на їх рішення роблять неможливим в сучасних умовах управління навіть частинами однією особою. Командир в своїй роботі опирається на заступників, штаб та інші органи управління. Разом з ними він обговорює основні питання підготовки та ведення бою. Це дозволяє найбільш повно врахувати умови обстановки, ефективно використовувати досвід і знання офіцерів органів управління, їх творчість та ініціативу, звести до мінімуму можливість виникнення помилок в оцінці обставин та в кінцевому підсумку забезпечує прийняття науково – обґрунтованих рішень.
Необхідність дотримання принципу централізації управління зумовлена тим, що сучасний загальновійськовий бій, як і раніше ведеться у відповідності із задумом старшого командира та для досягнення загальної мети потребує узгоджених зусиль всіх сил і засобів що приймають участь в бою.
Централізація управліннявійськами заключається в об’єднані старшим командиром всіх дій підлеглих і приданих підрозділів і частин єдиним планом в спрямуванні їх зусиль на швидке досягнення загальної мети бою.
Централізація не виключає, а передбачає широку ініціативу підлеглих. Сміле та розумне дерзання, порив знайти найкращі засоби виконання поставленої задачі, здібність до проявлення самостійності в складній обстановці завжди грало важливу роль.
Повна ініціатива в визначенні засобів виконання поставлених задач повинна представлятись підлеглим на всіх рівнях управління військами. Офіцер повинен, не боячись відповідальності, в критичний момент бою використовувати всі можливості, які є в наявності, для досягнення успіху.
Постійне знання та глибокий аналіз обставинвіднесені до числа основних принципів в силу того, що без цього управління просто неможливе. Він дозволяє виділити в обстановці, що сталося, головне, найбільш суттєве, виявити моменти, які ускладнюють виконання отриманої задачі у встановлений термін та своєчасно намітити міри по усуненню негативного впливу на дії підлеглих військ, прийняти оптимальне рішення на бій.
Зараз, як ніколи зростає передбачення ходу подій на полі бою.
Передбачення перспектив розвитку подій дозволяє подолати такі труднощі як неповнота даних обстановки, заздалегідь обґрунтовано шляхи та засоби досягнення поставленої мети. А це залежить головним чином від ступеня підготовленості командира та інших посадових осіб, які приймають участь в управлінні військами.
Реалізація принципу твердості та наполегливості в проведенні прийнятих рішень в життя забезпечується здібністю командира добиватися неухильного виконання підлеглими військовими задач, що стоять перед ними, незважаючи ні на які труднощі та перешкоди, що виникають на шляху до їх вирішення. Цей принцип потребує від командира швидкого та гнучкого реагування на очікувані або ті, що відбулися зміни обстановки, рішучого внесення необхідних уточнень в раніше прийняте рішення, забезпечення в короткий термін перенацілення зусиль військ в інтересах успішного виконання задач, що стоять перед ними.
Успішне поєднання твердості та гнучкості в управлінні військами можливе лише при умові знання обстановки, тобто її об’єктивного аналізу, прогнозування, правильних і обґрунтованих висновків для рішення. При цьому в любих умовах обстановки важливо не тільки прийняти оптимальне рішення або своєчасно його уточнити, але й вміти мобілізувати підлеглих на виконання поставлених задач.
Успішне керівництво військами може бути тільки при досягненні високої організованості та творчості в роботі органів управління.
Командири, штаби, начальники родів військ, спеціальних військ і служб повинні діяти як єдиний згуртований колектив. Кожен з них повинен добре знати та вміло виконувати свої функціональні обов’язки, а дії всього управлінського організму в цілому повинні відрізнятися чітким розподілом задач і функцій між виконавцями і узгодженістю в їх роботі, суворим порядком який забезпечує точне та своєчасне виконання заходів по виконанню заходів по управлінню військами в складних умовах сучасного загальновійськового бою. Відмова від шаблону, постійний пошук нових шляхів рішення задач, які виникають в процесі керівництва військами, в значній мірі сприяють успіху управління підрозділами та частинами при підготовці та в ході бою.
Без знання особового складу та опори на підлеглих командирівне можна розраховувати на успішне управління військами в сучасному бою. Особовий склад підрозділів і частин є безпосереднім творцем тактичного мистецтва. Саме людський фактор, висока свідомість, бойові та морально – психічні якості особового складу багато в чому визначають прийоми та засоби дій в бою.
Щоб всебічно врахувати вміння та навички кожного солдата, сержанта, офіцера та найкращим чином використовувати їх при рішенні задач, які виникають в конкретних умовах бойової підготовки, треба добре знати підлеглих, особливо командирів підрозділів і частин, бо без вмілої опори на підлеглих командирів, умілого використання сильних якостей того чи іншого командира в реальній ситуації, що може скластися, неможливо досягати найсуворішої єдності всіх сил і засобів, які приймають участь в бою.
Підводячи підсумки першого питання необхідно вказати, що обов’язковою умовою успішної реалізації основних принципів управління військами при підготовці та в ході бою є головним чином є високі особисті якості та професійна підготовка офіцерів, застосування ними сучасних методів роботи та вміння використовувати технічні засоби при вирішенні задач управління, постійне знання противника, найсуворіше збереження в таємниці всіх заходів по управлінню військами, забезпеченості усталеності управління.