4.1 Фінансовий план

Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищувати потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань.

Використовуючи моделі фінансової рівноваги з метою забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства, що знаходиться в фінансовій кризі, слід спрямовувати на збільшення вхідних грошових потоків та зменшенням вихідних. Збільшення вхідних грошових потоків досягається за рахунок основних заходів:

• рефінансування дебіторської заборгованості;

• стимулювання збуту основної продукції;

• мобілізації внутрішніх резервів самофінансування;

• залучення додаткового акціонерного капіталу;

• одержання нових позик.

Вихідні грошові потоки зменшуватися в результаті таких основних заходів:

• реструктуризації кредиторської заборгованості;

• заморожування інвестицій;

• перегляду дивідендної політики;

• зменшення поточних виплат у рамках операційної діяльності (зниження собівартості продукції).

Аналіз операційних витрат на ЗАТ "Тканини" показав, ідо частка матеріальних витрат у загальному обсязі витрат на виробництво становив 68,6 %. Такс значення показника говорить про високу матеріалоємність виробленої продукції. Витрати на оплату праці становить 2,3%, амортизацію - 7,6%, інші витрати (послуги, зв'язку, витрати на охорону праці, знос, страхування автомобілів, спецодяг, витрати на обслуговування обладнання, податки та т.і.) становить 0,6%. Накладні витрати за 2009 становлять 192,5%, адміністративні витрати -176,0% за попередній рік, ці показники становили відповідно 294,7% та 182,2%.

Система санаційних заходів, що ґрунтується на використанні моделей фінансової рівноваги в довгостроковому періоді, формує тактичний механізм фінансової стабілізації.

Для недопущення фінансових втрат при формуванні структури капіталу підприємства використоватися правила для гарантування вкладень інвесторів та кредиторів, а також для аналізу фінансового стану підприємства та оцінювання його кредитоспроможності.

До основних правил фінансування підприємств належать:

• золоте правило фінансування (золоте банківське правило або правило узгодженості строків);

• золоте правило балансу;

• правило вертикальної структури капіталу.

Перші два правила характеризТканиниь горизонтальну структуру капіталу та майна ЗАТ "Тканини". Останнє стосується лише пасиву балансу.

Золоте правило вимагає, щоб строки, на які мобілізувалися фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Дотримуючись цього правила підприємство забезпечує собі стабільну ліквідність та платоспроможність.

Вважається, що зростання показника фінансового лівериджу свідчить про зростання фінансового ризику, тобто про можливість втрати платоспроможності і навпаки, за вибраних напрямків інвестування ризик кредиторів тим менший, чим менша частина позичкового капіталу в загальній сумі пасивів.

4.2 Організаційний план

Реорганізація - це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступником. У процесі реорганізації може бути задіяний один або декілька суб'єктів господарювання. Рішення щодо реорганізації підприємств слід розглядати в контексті стратегічного менеджменту. Серед основних причин реорганізації здебільшого відокремлюють наступні:

• Суттєве розширення діяльності підприємства, його розмірів

• Згортання діяльності

• Необхідність фінансової санації

• Диверсифікація діяльності

- необхідність збільшення власного капіталу.

Види реорганізації підприємства:

1. Укрупнення підприємства

2. Подрібнення підприємства

3. Без зміни розмірів підприємства

На мою думку ЗАТ "Тканини" не потребує повного перепрофілювання чи згортання своєї діяльності.

Аналіз використання трудових ресурсів

Спискова чисельність штатних працівників облікового складу ЗАТ "Тканини" на 01.01.2009 року складає 211, що на 13 більше ніж на кінець звітного періоду. В загальній чисельності штатних працівників 153 чоловіків та 58 жінок. Середньооблікова чисельність складає 198, у тому числі: основних робітників 141 чоловік, допоміжних робітників – 19 чоловік, спеціалістів та керівників 21, охорона – 17.

Розділ 5. Розрахунок ефективності санації, перелік заходів щодо організації реалізації плану та контролю за ходом організації

Для більш об’єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санації розглядаються як інвестиції санатора в підприємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).

Результати санації (крім подолання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспроможності) можна оцінити через додатковий прибуток ЗАТ "Тканини" (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення). Для більш об'єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санації розглядаються як інвестиції санатора в підприємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).

Додаткова вартість, створена в результаті санації показує абсолютний приріст вартості активів ЗАТ "Тканини", що очікується від реалізації плану санації. Додаткову вартість розрахувати як різницю між потенційною вартістю підприємства (після проведення санації) та його вартістю до санації. Потенційна вартість визначається на підставі приведених до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків. Цей метод оцінки ефективності санації базується на дисконтуванні майбутнього Cash-Flow. Проблема тут полягає в точності прогнозування майбутнього грошового потоку.

Оскільки додаткова вартість може визначатися як різниця між вартістю ЗАТ "Тканини" після санації (за виключенням суми знову залученого капіталу) та ліквідаційною вартістю підприємства, зіставлення даних величин відіграє вирішальну роль у прийнятті кредиторами рішення щодо акцептування плану санації чи ліквідації підприємства. Ця вартість підприємства береться до уваги також інвесторами, які можуть фінансувати санацію на умовах часткової участі тощо.

Як уже зазначалося, у процесі реалізації плану санації важливу роль відіграє оперативний санаційний контролінг, який з допомогою свого методичного та функціонального інструментарію координує діяльність різних підрозділів, здійснює контроль за якістю реалізації запланованих заходів, проводить аналіз відхилень, ідентифікує та нейтралізує ризики, а також виявляє додаткові шанси та можливості.

Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.

Висновки

Проведення санації відбувається за рішенням суб'єкта господарювання, що перебуває в кризі при загрозі неплатоспроможності (досудова санація), а також із ініціативи уповноваженого органу та кредиторів. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і ліквідація причин їх виникнення, а також поновлення і збереження ліквідності та платоспроможності підприємства.

Процес фінансового оздоровлення ЗАТ "Тканини" починається з виявлення і аналізу причин та факторів фінансової кризи. З цією метою проводиться санаційний аудит, метою якого є оцінка рівня фінансової кризи та виявлення фінансової спроможності її подолання па підприємстві на підставі проведення аналізу його фінансово-господарської діяльності.

За формальними ознаками розрізняють санацію без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів та санацію із залученням нового фінансового капіталу. Санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів проходить шляхом реструктуризації підприємства. Санація із залученням нового фінансового капіталу проходить за рахунок власних коштів підприємства, коштів власників, коштів кредиторів та державних коштів. В окремих випадках держава може здійснювати методи сприяння санації суб'єктам підприємницької діяльності через надання податкових пільг та створення особливих умов для функціонування підприємств.

У випадку нездатності суб'єкта підприємницької діяльності у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями або сплатити обов'язкові платежі через недостатність в нього активів у ліквідаційній формі, він визнається в судовому порядку банкротом, після чого розпочинається ліквідаційна процедура.

Ліквідаційна процедура передбачає сукупність заходів щодо підприємства, стосовно якого прийнято рішення про банкрутство, що спрямовані на задоволення вимог кредиторі ,- продажу майна боржника та ліквідацію його як юридичної особи. Ця процедура проводиться ліквідаційною комісією, яка призначається господарським судом.

Список використаних джерел

1. Конституція України, - К., 1996

2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 05.07.99 р. // Галицькі контракти, № 11, 1999

3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України - 1991 - № 14

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України 1991 - № 49

5. Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997

6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» // Урядовий кур’єр - 1994 - № 31 - 32.

7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України 1991 - № 25

8. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Нові Закони України - Вип. 2-к, 1991

9. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні // Інформ. бюл. Асоціація українських банків - 1996 - № 12

10. Типове положення з планування, обліку і калькування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 № 473

11. Типовий порядок визначення норм запасів товарно - матеріальних цінностей: Затв. Мінекономіки України Мінфіном України, 31.05.93.

12. Положення про порядок проведення санації державних підприємств: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.01.94 № 67

13. Абрютина М. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. М.: ЮНТИ, 1998 – 256 с.

14. Ахтирська В., Бондаль В. Декілька простих і ефективних схем санації підприємства.//Галицькі контакти .-(Дебет-Кредит).-2000-№45.-14-25с.

15. Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Оцінка ефективності санації підприємств.//Фінанси України.-2005.-№3.-147-151с.

16. Коваленко М.А., Лобанова Л.В. Санація підприємств регіону та фінансові джерела її проведення.-2004.-№8.-69-75с.

17. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М та ін. Економіка підприємства: Підручник.-Львів:»Новий Світ-2000»,2004.-607-649с.

18. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ,1998,-304-347с.

19. Покропивний С.Ф. Економіка Підприємства: Підручник. - Вид.2-ге, перероб. Та доп. – К.:КНЕУ,2001.-487-506с.

20. Слов`юк Р.Р. Фінанси підприємств: Навч. посібник.-Київ: ЦУЛ,2002.-353-366с.

21. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,2000.-10-32с.