ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr
.pdf
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
«Ерґі проти Туреччини»
(Ergi v Turkey), 23818/94, 28 липня 1998 р.
82.… зобов’язання гарантувати право на життя згідно зі статтею 2 … вимагає за своїм змістом проведення в якійсь формі ефективного офіційного розслідування в разі загибелі осіб внаслідок застосування сили … це зобов’язання не обмежується справами, в яких було встановлено факт спричинення загибелі представником держави. Немає вирішального значення й те, чи подавали члени сім’ї загиблого або інші особи офіційну скаргу з приводу позбавлення життя до відповідного слідчого органу. У розглядуваній справі вже сама обізнаність органів влади про вбивство створювала ipso facto зобов’язання за статтею 2 Конвенції провести ефективне розслідування супутніх обставин смерті …
«М. Ч. проти Болгарії»
(M C v Bulgaria), 39272/98, 4 грудня 2003 р.
181.Суд вважає, що, хоч на практиці, можливо, іноді важко довести факт незгоди без наявності «прямих» доказів зґвалтування, таких як сліди насильства чи свідчення безпосередніх свідків, органи влади все ж таки повинні перевірити всі факти і приймати рішення на підставі оцінки всіх наявних обставин. Розслідування та його висновки мають зосереджуватися на питанні незгоди.
182.Цього в справі заявниці не зроблено. Суд доходить висновку, що органи влади не провели достатнього розслідування наявних обставин у справі заявниці через те, що надмірно наголошували на необхідності «прямих» доказів зґвалтування. Їхній підхід у цій конкретній справі був обмежувальним, який практично підвищує «чинення опору» до статусу визначальної ознаки цього злочину.
183.Органам влади також можна було б закинути те, що вони надавали невеликого значення особливо вразливому станови-
40
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
щу молодих людей та специфічним психологічним чинникам, наявним у справах про зґвалтування неповнолітніх…
184.Окрім того, вони допускали значні затримки у розслідуванні …
«Рамсагаї і інші проти Нідерландів»
(Ramsahai and Others v Netherlands) [GC], 53291/99, 15 травня 2007 р.
329.Причини, з яких не здійснено ні дослідження рук двох офіцерів на наявність слідів пострілу з вогнепальної зброї, ні відтворення обставин події, а також очевидний брак будь-якого дослідження їхньої зброї … чи набоїв та брак задовільного документального зображення травми на тілі Моравія Рамсагаї внаслідок влучення кулі …, пояснені не були.
330.Навіть більше, офіцери Бронс і Бюльтсра після інциденту були ізольовані та допитані аж майже через три дні після того … Хоча, як вже відзначено, якихось доказів їхньої змови одне з одним чи з іншими колегами з поліційного підрозділу з Амстердама/Амстеллянда немає, сам уже той факт, що з
метою зменшити ймовірність такої змови належних заходів вжито не було, становить значну прогалину з огляду на повноту розслідування …
332.Отже, стаття 2 Конвенції була порушена, оскільки розслідування обставин, що супроводжували смерть Моравія Рамсагаї, було неповним…
338.При тому, що й справді, зобов’язуючи місцеву поліцію утримуватися від дій до прибуття незалежних слідчих, можна спричинити втрату чи знищення важливих доказів, представники уряду не вказали на наявність особливих обставин, що спонукали б місцевий підрозділ поліції у цьому випадку вживати якихось інших негайних заходів, окрім забезпечення охорони відповідної ділянки …
339.… Окрім того, як міністр юстиції заявив у парламенті, співробітники Державного департаменту карного розшуку мають можливість прибути на місце подій в середньому щонайпіз-
41
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
ніше за півтори години. Зважаючи на це, затримка на щонайменше 15 з половиною годин є неприйнятною.
340.Що ж до розслідувань, проведених в поліційному підрозділі Амстердама/Амстеллянда після того, як ведення справи перебрав на себе Державний департамент карного розшуку, то
Суд не вважає, що подальша участь Департаменту здатна повністю усунути неприємні відчуття від браку незалежності і безсторонності підрозділу…
347.Оприлюднення чи публікація звітів поліції та матеріалів розслідування може стосуватися дражливих питань, що може завдати шкоди приватним особам чи іншим розслідуванням. Тому не можна вважати, що стаття 2 автоматично вимагає надавати найближчим родичам загиблого доступ до проводжуваного розслідування. Доступ громадськості або родичів потерпілого, якого вона вимагає, може бути передбачений на інших етапах наявних процедур …
348.Суд не вважає, що стаття 2 покладає на слідчі органи обов’язок задовольняти кожне клопотання про виконання якоїсь конкретної слідчої дії, з яким звертається родич в ході розслідування.
349.Палата дійшла висновку, що заявникам було надано доступ до інформації, зібраної слідством, у межах, достатніх для за-
безпечення їхньої дієвої участі в провадженні, спрямованому на оскарження рішення не переслідувати офіцера Бронса в судовому порядку…
353.Стаття 2 аж ніяк не вимагає, щоб усі процесуальні дії, виконувані після відкриття слідства за фактом насильницької смерті (inquiry into a violent death), були публічними … мірилом тут є наявність достатнього елемента публічного аналізу розслідувань чи їхніх результатів, який гарантував би підзвітність і на практиці, і в теорії, підтримував впевненість суспільства в тому, що органи влади дотримуються принципів верховенства права і запобігав появі зовнішніх ознак мовчазного потурання протиправним діям чи терпимості до них. У цьому
42
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
зв’язку слід погодитися з тим, що глибина необхідного публічного аналізу може залежати від конкретного випадку.
2. Відсутність зобов’язання бути безстороннім
«Дактарас проти Литви»
(Daktaras v Lithuania), 42095/98, 10 жовтня 2000 р.
44.… в цій справі оскаржену заяву прокурор зробив не в якомусь контексті, незалежному від кримінального провадження як такого – наприклад, на прес-конференції, а у вигляді вмотивованого рішення, винесеного на попередньому етапі цього провадження, щоб відхилити клопотання заявника про припинення судового переслідування.
Суд також бере до уваги те, що, заявляючи в своєму рішенні про «доведену» вину заявника наявними в матеріалах справи доказами, прокурор вжив той самий термін, який вжив заявник у своєму клопотанні про припинення провадження, стверджуючи, що його вина наявними у справі доказами «не доведена». Хоча вибір слова «доведений» невдалий, Суд вважає, що, беручи до уваги контекст, у якому вжито це слово, як заявник, так і прокурор мали на увазі не питання доведення вини заявника доказами – що явно не є питанням, яке має розв’язувати прокурор, – а питання наявності в матеріалах справи достатніх доказів вини заявника, які б давали підстави для передання справи на розгляд суду.
45.Зважаючи на ці обставини, Суд дійшов висновку, що формулювання, вжиті прокурором у його рішенні від 1 жовтня 1996 року, не становлять порушення презумпції невинуватості.
43
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
«Прібке проти Італії»
(Priebke v Italy) (ухв.), 48799/99, 5 квітня 2001 р.
1.… Заявник, зокрема, робить наголос на таких обставинах, що, на його особисте переконання, свідчать про характер судово-
го процесу, учасником якого він був:
–що під час судового засідання 10 травня 1996 року представник прокуратури пан І. публічно заявив про свою прихильність до руху опору, водночас демонструючи цілковиту зневагу стосовно тих, хто воював на протилежному боці…;
–b)… Суд передовсім нагадує, що гарантії незалежності та неупередженості, які містяться в статті 6 Конвенції, стосуються тільки судових органів, що вповноважені ухвалювати вироки про засудження в кримінальному порядку і не стосуються … представника прокуратури, який, зокрема, є однією із сторін змагальної судової процедури. У всякому випадку, Суд вважає, що заяви пана І. обмежувалися посиланнями на достоїнства руху опору порівняно з націонал-соціалізмом…
3.Заяви для ЗМІ
«Краксі проти Італії»
(Craxi v Italy), 34896/97, 5 грудня 2002 р.
105.Щодо тверджень заявника, відповідно до яких прокуратура систематично і добровільно повідомляла засобам масової інформації про конфіденційні документи, Суд нагадує про те, що заявник не вжив жодних практичних заходів, завдяки яким можна було б провести розслідування відповідальності представників прокуратури або зробити припущення, що останні вийшли за межі своїх повноважень з тим, щоб завдати шкоди публічному іміджу заявника чи Соціалістичної партії Італії.
44
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
«Каракаш і Єшілимак проти Туреччини»
(Karakaş and Yeşilımak v Turkey), 43925/98, 28 червня 2005 р.
50. Свобода висловлення поглядів, що її гарантує стаття 10 Конвенції, передбачає свободу отримувати та передавати інформацію. Тому частина 2 статті 6 не може перешкодити органам влади інформувати загал про ще не завершені кримінальні розслідування, вимагаючи, однак, щоб вони це робили з усією тією обачністю й обережністю, якої потребує дотримання презумпції невинуватості…
52.Суд зауважує, що в цій справі поліція організувала пресконференцію з приводу, не пов’язаного з кримінальним провадженням, на якій журналістам надали інформацію про арештованих й дозволили фотографувати.
53.… Хоча й справді після прес-конференції два часописи оприлюднили імена й фото двох заявників та повідомили, що поліція арештувала їх як членів «Дев-Соль» під час підготування до проведення демонстрації, Суд не вважає установленим той факт, що поліція стверджувала про те, що заявники винуваті в учиненні правопорушень, за які їх було заарештовано, чи що на цій прес-конференції вона якось інакше дала попередню оцінку фактам, перш ніж це зробив компетентний судовий орган.
54.З урахуванням викладеного вище Суд вважає, що право заявників на презумпцію їхньої невинуватості в цій справі порушене не було.
«Й. Б. i інші проти Туреччини»
(Y B and Others v Turkey), 48173/99 і 48319/99, 28 жовтня 2004 р.
49.Відтак, в підготовленому поліцією та поширеному засобами масової інформації прес-релізі заявників було зображено без жодних двомовностей чи застережень як «членів незаконної організації», а саме – марксистсько-ленінської комуністичної
45
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
партії. Знов таки, відповідно до викладеного в цьому пресрелізі, «було встановлено», що заарештовані особи вчинили низку правопорушень в різних місцях району Ізмір… На думку Суду, ці два зауваження можна вважати такими, які містять твердження про те, що, на думку поліції, заявники вчинили правопорушення, в яких їх було обвинувачено.
50.Взята в цілому поведінка поліційних органів, в тій мірі, в якій вона відбиває попередню оцінку обвинувачень, що могли бути висунуті проти заявників, а також надані в розпорядження засобів масової інформації відомості, що дозволяють легко ідентифікувати особи заявників, не узгоджуються з дотриманням презумпції невинуватості. Проведена в подібному вигляді прес-конференція, з одного боку, підштовхувала громадськість повірити у винність заявників та, з іншого боку, виносила попередню оцінку фактам ще до того, як це мали зробити наділені відповідними повноваженнями судді.
«Хужин i інші проти Росії»
(Khuzhin and Others v Russia), 13470/02, 23 жовтня 2008 р.
95.… Суд відзначає, що за кілька днів до призначеної дати відкриття судового процесу в справі заявників, один із державних каналів телебачення транслював ток-шоу, в якому взяли участь слідчий, що займався заявниковою справою, міський прокурор та начальник управління з особливо небезпечних злочинів обласної прокуратури. Учасники детально обговорювали справу заявників, до них інколи приєднувався ведучий програми та особа, що, за її заявою, потерпіла від цих злочинів. Потому програма виходила в ефір двічі вже під час судового процесу та ще один раз – за кілька днів до початку розгляду в порядку апеляції.
96.Щодо змісту програми, то Суд відзначає, що всі три посадові особи з боку обвинувачення кваліфікували дії, інкриміновані заявникам, як вчинений ними «злочин»… Їхні заяви не обмежувалися характеристикою статусу справи на розгляді суду
46
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
чи «рівня підозр» щодо заявників, а представляли як встановлений факт, без жодних умов чи застережень, їхню причетність до скоєння правопорушень, без якоїсь згадки про те, що самі заявники її заперечували. Окрім того, прокурор міста пан Зінтереков згадував про судимості заявників, характеризуючи останніх як затятих злочинців, та стверджував, що вчинення «злочину» стало наслідком їхніх «особистих якостей» – «грубості й безпричинної жорстокості». У кінцевому слові він також сказав, що в суду першої інстанції просто немає іншого вибору, ніж призначити належний строк покарання, представивши таким чином засудження заявників як єдиний наслідок судового процесу … Суд вважає, що такі твердження з боку посадових осіб дорівнювали проголошенню заявників винуватими та передувало оцінці фактів компетентним органом судової влади. Зважаючи на те, що ці посадові особи мали високе становище в органах влади міста та обласної прокуратури, їм слід було особливо зважено підходити до вибору слів для характеристики кримінальної справи проти заявників, що перебувала на розгляді суду. Втім, беручи до уваги описаний вище зміст їхніх заяв, Суд доходить висновку, що деякі з них не могли не схиляти загал до думки, що заявники винуваті, ще до того, як їхню вину було доведено в установленому законом порядку. Отож Суд робить висновок про те, що презумпцію невинуватості заявників порушено.
4. Критика посадових осіб
«Лєшнік проти Словаччини»
(Lešník v Slovakia), 35640/97, 11 березня 2003 р.
57.Хоча висловлювання заявника щодо професійних і особистих якостей відповідного прокурора можна вважати оцінними судженнями, що не підлягають доведенню, Суд зазначає, що згадані вище листи також містили звинувачення останнього в
47
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
неправомірній та образливій поведінці. Відтак заявник стверджував, зокрема, що прокурор неправомірно відмовився підтримати його обвинувачення в карному злочині, зловживав своїми повноваженнями і був у зв’язку з цим причетним до хабарництва та незаконного прослуховування заявникового телефону. Ці твердження, на думку Суду, були ствердженням фактів…
58.Утім національні органи судової влади, дослідивши всі наявні докази, дійшли висновку, що згадані вище твердження заявника були безґрунтовними. В Суду немає даних, які б вказували на те, що такий висновок суперечив встановленим у справі фактам чи був безпідставним…
59.Ці ж обвинувачення були серйозними за своїм характером та були повторені неодноразово. Вони могли завдати прокуророві образи чи справити негативний вплив на нього при виконанні його обов’язків, а також, – коли йдеться про лист, надісланий в Генеральну прокуратуру, – завдати шкоди його репутації.
60.Заявник цими твердженнями, як усі погоджуються, прагнув домогтись од відповідних органів влади відшкодування за дії П., які він вважав за неправомірні чи протизаконні… Суд, проте, зазначає, що заявник не мав перешкод у тому, щоб до-
магатися такого відшкодування з використанням належних засобів …
63.Хоча стягнення, накладене на заявника, – чотири місяці по-
збавлення волі з відкладенням виконання на 1 рік випробувального строку, – саме по собі не є незначним, … воно лежить на нижній межі передбаченого …
65.Відповідно, порушення статті 10 Конвенції не було.
«Жулі і САРЛЬ Ліберасьйон проти Франції»
(July and Sarl Liberation v France), 20893/03, 14 лютого 2007 р.
65.В цій справі Суд визнав, що заявників засудили за опублікування статті з описом того, як відбувалась і якою була за
48
B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
змістом прес-конференція, що її організували напередодні опублікування саме цієї статті представники цивільної сторони, що були критично налаштованими стосовно розслідування кримінальної справи, яка набула великого розголосу в ЗМІ і в якій йшлось про причини смерті за підозрілих обставин французького судді, що обіймав посаду в Джибуті. Суд також підкреслив, що кінцевою метою цієї прес-конференції було оприлюднення запиту щодо проведення розслідування головною інспекцією судових служб, яке було подане 13 травня 2000 року однією із цивільних сторін – вдовою загиблого – і адресоване до міністерства юстиції; в запиті йшлось про умови оперування інформацією…
68.Спираючись на викладене вище, Суд відзначає, для того щоб сформулювати обвинувальний вирок, апеляційний суд Версаля зауважив, що в двох місцях опублікованої статті, яка стала предметом оскарження, йшлось про посягання на «честь та гідність» двох суддів, які від самого початку займались розслідуванням справи, оскільки їх обвинуватили в тому, що вони під час проведення допиту головного свідка у цій справі довели його «заінтересованість», а також проводили розслідування справи у стилі Рокамболя (de manière «rocambolesque» – тобто фантастично, неймовірно, у стилі героя романів Понсона дю Террайля. – Прим. перекл.), і ці обвинувачення були оцінені як дифамаційні відповідно до змісту статей 29, 30 та 31 закону від 29 липня 1881 року.
69.В результаті Європейський суд зауважує, що судді апеляційної інстанції для того, щоб відхилити мотиви виправдання на підставі щирих намірів, обвинуватили журналістку, з одного боку, в тім, що вона «не побажала висвітлити тему у вигляді інтерв’ю», зауваживши, що вона обрала «середній шлях», піклуючись про «зручність», а також що вона повинна була «уточнити, що вона утримується від обговорення висунутих обвинувачень», тоді як – і на цьому наголошує Європейський суд – національні судові органи не повинні підміняти собою
49