ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

явно необґрунтованими. Знехтувавши ці доводи, обласний суд не здійснив перевірки того обсягу й характеру, яких вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції.

«Ґраусліс проти Литви»

(Grauslys v Lithuania), 36743/97, 10 жовтня 2000 року.

54.… Суд зазначає, що рішення національних судів, по які згадував Уряд, не містили жодної згадки про численні звернення заявника щодо неправомірності його тримання під вартою з 9 жовтня 1996 року… Навіть у своєму рішенні про звільнення заявника окружний суд відмовився розглядати тверджен-

ня заявника про порушення внутрішнього права і Конвенції у зв’язку з забороною, встановленою частиною 4 статті 372 чинного на той час Кримінально-процесуального кодексу, й не вказав мотивів звільнення заявника… Постанову про звільнення можна, отже, інтерпретувати як визнання того, що правомірність тримання заявника під вартою була спірною, проте вона не є адекватною судовою відповіддю за змістом пункту 4 статті 5…

d. Періодичність

«Херцеґфалві проти Австрії»

(Herczegfalvy v Austria), 10533/83, 24 вересня 1992 року.

75.… Згідно з прецедентною практикою Суду щодо застосування пунктів 1 і 4 статті 5 Конвенції з метою відповідності вимогам Конвенції, такий контроль має здійснюватися з дотриманням як матеріально-правових, так і процесуальних норм національного законодавства, а також з дотриманням мети статті 5… Остання умова передбачає не лише обов’язкове ухвалення компетентними судами рішень «невідкладно», …

а й наявність розумних інтервалів між цими рішеннями… 77. У розглядуваній справі на підставі пункту 3 стат-

ті 25 Кримінального кодексу прийнято три рішення з

120

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

такими інтервалами: п’ятнадцять місяців (6 листопада 1980 року – 8 лютого 1982 року), два роки (8 лютого 1982 року – 16 лютого 1984 року) та дев’ять місяців (16 лютого 1984 року – 14 листопада 1984 року), відповідно. Перші два рішення не можна вважати такими, що прийняті з розумними інтервалами, особливо з огляду на те, що численні клопотання про звільнення, які подавав п. Херцеґфалві, залишилися без відповіді…

78.Отже, пункт 4 статті 5 порушено…

«Еґмез проти Кіпру»

(Egmez v Cyprus), 30873/96, 21 грудня 2000 року.

94.Суд нагадує, що пункт 4 статті 5 Конвенції вимагає процедури судового характеру з гарантіями, що відповідають виду застосованого позбавлення волі… Цілком можливо, що система автоматичного періодичного перегляду судом питання про законність тримання під вартою може забезпечити дотримання вимог пункту 4 статті 5…

95.Суд зауважує, що після слухань у Ларнакській лікарні 8 жовтня 1995 року законність тримання заявника під вартою була предметом розгляду ще в двох випадках – автоматично 16 жовтня 1995 року, і пізніше у відповідь на клопотання про тимчасове звільнення – 20 жовтня 1995 року. В обох випадках заявник мав юридичного представника. Звідси випливає, що порушення пункту 4 статті 5 Конвенції не було.

e. Доступ до матеріалів справи

«Нєдбала проти Польщі»

(Niedbala v Poland), 27915/95, 4 липня 2000 року

67.… Суд вважає безперечним той факт, що застосовний на той час закон не давав права ні самому заявникові, ні його адвокатові бути присутніми на судовому засіданні. Більше того, застосовні положення не містили вимоги ознайомлення за-

121

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

явника або його адвоката з аргументацією прокурора на підтримку тримання заявника під вартою. Внаслідок цього заявник не мав жодної можливості відповісти на ці аргументи, щоб оскаржити підстави, наведених органами обвинувачення для виправдання його затримання. Насамкінець Суд зауважує, що, відповідно до застосовних положень закону про кримінальний процес, прокурор мав право бути присутнім на будь-якому судовому засіданні, де суд розглядав питання законності затримання заявника, і що на одному з них прокурор був присутнім.

68.Отже, виходячи з наведених вище міркувань, Суд дійшов висновку, що порушено пункт 4 статті 5 Конвенції.

f. Неповідомлення щодо подань, зроблених прокурором

«Ілійков проти Болгарії»

(Ilijkov v Bulgaria), 33977/96, 26 липня 2001 року.

103.…Суд, який розглядає скарги щодо тримання під вартою, зобов’язаний забезпечити гарантії судової процедури. Такий процес має бути змагальним і належним чином забезпечувати «процесуальну рівність сторін» – обвинувача та особи, що перебуває під вартою…

104.Цілком очевидно, що в цій справі сторони процесу у Верховному суді не перебували в рівних умовах. Згідно з чинними (ще й досі) нормами національного права та усталеною практикою, органи обвинувачення мають право наводити суддям аргументи, не доводячи їх до відома заявника. Отже, процес не мав змагального характеру.

«Ошват проти Угорщини»

(Osváth v Hungary), 20723/02, 5 липня 2005 року.

18.Суд звертає увагу на те, що термін досудового ув’язнення заявника неодноразово продовжували, не надсилаючи йому заздалегідь копій клопотань прокуратури про це. Суд вважає,

122

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

що навіть якби заявник міг бути присутнім особисто або бути представленим у суді на слуханні з питання його тримання під вартою, то цієї можливості було б недостатньо, щоб забезпечити йому належну нагоду висловити свої зауваження щодо клопотань, заявлених обвинуваченням. Окрім того, Суд зазначає, що заявник не міг ні особисто з’явитися, ні бути представленим на засіданні Верховного суду, який в закритому режимі постановив продовжити термін попереднього тримання заявника під вартою.

Враховуючи ці обставин, Суд переконаний, що заявник не мав змоги скористатися з процедури, яка була б справді змагальною…

g. Достатня можливість для підготування справи

«Самойле і Чонка проти Румунії»

(Samoilă and Cionca v Romania), 33065/03, 4 березня 2008 року.

76.З огляду на ці обставини та не висловлюючись щодо конкретного способу, в який адвокати за призначенням виконували свої обов’язки, Європейський суд дійшов висновку, що заявники не мали можливості скористатись ефективним захистом у Верховному суді…

77.Висловлюючись стосовно часу вручення повісток з викликом на судові засідання та можливості для адвокатів заявників брати участь в слуханнях у Верховному суді, Європейський суд зазначає, що чотири з семи повісток були вручені заявникам напередодні або ж навіть того дня, коли відбувались слухання. За цих обставин та з врахуванням того факту, що відстань між містами Орадеа та Бухарест становить приблизно 600 кілометрів, Європейський суд вважає, що можливість для адвокатів своєчасно прибути на ці засідання практично дорівнювала нулю.

78.Окрім того, Суд зауважує, що відповідно до наданої урядом інформації заявники могли скористатись однією телефонною

123

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

розмовою на тиждень, а кореспонденція проходила через адміністративні в’язничні служби, що неминуче затримувало доставлення пошти. Тому коли йдеться про повістки з викликом на судові засідання 2 та 3 вересня і 3 жовтня 2003 року, на які заявників запросили відповідно за чотири, вісім та два дні, Суд вважає, що можливість повідомити про це адвокатів та шанси, що ці останні зможуть дістатись місця засідання, були також дуже обмеженими.

79.Нарешті, Суд зазначив, що навіть коли б заявники висловили своє безсумнівне бажання взяти участь у засіданні Верховного суду, прокурор I. M. заперечив проти цього на підставі того, що вони повинні бути присутніми на іншому засіданні – в апеляційному суді.

80.Відповідно, замість того, щоб запропонувати заявникам бути належно представленими на засіданнях, результати яких були визначальними для того, щоб залишити їх у в’язниці чи покласти край їхньому позбавленню волі, національні органи влади позбавили заявників можливості належним чином боротись із доводами, які висунула прокуратура на виправдання їхнього позбавлення волі.

81.Отже, було порушення пункту 4 статті 5 Конвенції.

h. Присутність адвоката

«Влох проти Польщі»

(Włoch v Poland), 27785/95, 19 жовтня 2000 року.

129.Спочатку Суд зауважив, що відповідно до чинного на той час кримінально-процесуального законодавства, рішення про попереднє ув’язнення ухвалював державний обвинувач, і це рішення можна було оскаржити. Закон не надавав права заявникові або його адвокатові бути присутнім на засіданні суду під час провадження, порушеного на підставі такої скарги. Суд, проте, відзначає, що ведучи провадження в цій справі, 4 жовтня 1994 року Краківський регіональний суд,

124

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

очевидно, як виняток, дозволив адвокатам заявника взяти участь у судовому засіданні, хоча представники уряду не вказали на правові підстави такого рішення. Представникам заявника дозволили звернутися до суду, а після цього наказали залишити зал судового засідання. Отже, це дало змогу обвинувачеві, який залишився, наводити додаткові аргументи на підтримку рішення про тримання під вартою, тим часом як ані заявник, ані його адвокати змоги заперечити або дати пояснення не мали…

131.Виходячи з цих обставин, Суд визнав, що провадження, в якому розглядали апеляцію заявника проти ордеру про арешт, не відповідало процедурним вимогам пункту 4 статті 5. Хоча очевидно, що це провадження здійснювали «невідкладно», як того вимагає це положення, та воно не забезпечувало «основних гарантій процедури, застосовуваної при розв’язанні питання щодо позбавлення волі».

«Целеєвський проти Польщі»

(Celejewski v Poland), 17584/04, 4 травня 2006 року.

45.… Заявник визнав, що суд видав постанову про арешт, провівши засідання в його присутності, як це передбачено законом, чинним у відповідний період…

46.Крім того, Суд зазначає, що у провадженні щодо продовження попереднього ув’язнення, суди також зобов’язані, як встановлено частиною 5 статті 249 Кримінально-процесуального кодексу, повідомляти адвоката затриманої особи про дату і час судових засідань, на яких ухвалюватимуть рішення щодо продовження строку попереднього ув’язнення, чи розглядатимуть скаргу на рішення про призначення або продовження строку попереднього ув’язнення… Адвокат має право бути присутнім у такому засіданні. У зв’язку з цим Суд відзначає, що в цій справі бракує якихось доказів того, що суди відступили від звичайної процедури і що адвокат заявника не був належним чином повідомлений повісткою для участі в су-

125

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

дових засіданнях. Крім того, заявник не навів жодного аргументу, що його захист, і тоді, коли його забезпечував адвокат, призначений судом, і на будь-якій іншій стадії, був недостатнім.

У зв’язку з вищевикладеним, Суд вважає, що судовий розгляд питання про продовження строку його тримання під вартою задовольняв вимоги пункту 4 статті 5…

«Фодале проти Італії»

(Fodale v Italy), 70148/01, 1 червня 2006 року.

43.У цій справі Касаційний суд призначив розгляд протесту прокуратури на 15 люте 2000 року. Однак ніякої повістки в суд ні заявнику, ні його адвокату не надсилали. Отже, відповідач був не в змозі відповідати на представлені прокуратурою доводи, роблячи письмові заяви або викладаючи усно свої доводи під час засідання. На відміну від нього, представник прокуратури таку можливість у суді касаційної інстанції мав.

44.За таких обставин Суд не може зробити висновок про те, що вимоги змагальності та процесуальної рівності сторін були задоволені.

45.Отже, порушено пункт 4 статті 5 Конвенції.

i. Присутність обвинуваченого

«Ґраужініс проти Литви»

(Graužinis v Lithuania), 37975/97, 10 жовтня 2000 року.

34.Суд вважає, що з урахуванням того, що стояло на кону з боку заявника – а йшлось про його свободу, а також проміжку часу між різними рішеннями та переоцінки підстав для тримання під вартою, присутність заявника на слуханнях в суді 3 і 17 липня 1997 року з питання попереднього ув’язнення було необхідним для того, щоб він мав можливість давати достатню інформацію та вказівки своєму адвокатові.

126

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

Окрім того, якщо їх розглядати в цілому, то це та подальші провадження не забезпечили заявнику можливості ефективно контролювати законність тримання під вартою, якого вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції.

За цих обставин Суд доходить висновку, що заявникові не були надані гарантії, які відповідають застосованому в цьому випадку виду позбавлення волі.

«Мамедова проти Росії»

(Mamedova v Russia), 7064/05, 1 червня 2006 року.

91.… Враховуючи значення першого касаційного засідання, посилання суду касаційної інстанції на особу заявниці, а також її намір клопотати про звільнення з-під варти через особливі умови цього тримання під вартою, її присутність була необхідною для того, щоб давати достатню інформацію та вказівки своєму адвокатові…

92.У світлі вищевикладеного, Суд вважає, що відмова в клопотанні про присутність у засіданні суду касаційної інстанції 10 серпня 2004 року позбавила заявницю ефективного контролю за законністю її тримання під вартою, як того вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції.

j. Відсутність вимоги про слухання в відкритому засіданні

«Райнпрехт проти Австрії»

(Reinprecht v Austria), 67175/01, 15 листопада 2005 року.

39.Крім того, треба мати на увазі, що пункти 4 і 6 статті 5, попри їхній зв’язок, мають різну мету. Пункт 4 статті 5 покликаний захищати від довільного тримання під вартою, гарантуючи негайний перегляд законності будь-якого тримання під вартою… У випадках попереднього ув’язнення, що підпадають під сферу дії підпункту (с) пункту 1 статті 5 такий перегляд має встановити, крім іншого, наявність обґрунтованих підозр щодо затриманого. Стаття 6 має справу з «встановленням

127

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

обґрунтованості кримінального обвинувачення» і покликана забезпечити гарантії того, що суть справи, тобто питання, чи є вина обвинуваченого у висунутих йому обвинуваченнях, буде досліджена в рамках «справедливого і публічного розгляду».

40.Ця відмінність у цілях пояснює, чому пункт 4 статті 5 містить гнучкіші процедурні вимоги, ніж стаття 6, при цьому будучи набагато суворішим щодо невідкладності.

Окрім того, доводи уряду, що вимога стосовно публічності розгляду може негативно відбиватися на невідкладності, не позбавлені рації. Розгляд питання про правомірність досудового ув’язнення на практиці часто проводять в слідчих ізоляторах. Для забезпечення публіці дієвої можливості бути присутньою на слуханні у в’язниці або конвоювання затриманих до приміщення суду з метою проведення публічного розгляду і справді можуть знадобитися заходи, що йдуть усупереч вимозі щодо невідкладності. А тим більше в подібних до цього випадках, коли перегляд треба здійснювати неодноразово і часто.

41.Насамкінець Суд вважає, що пункт 4 статті 5, хоча він і вимагає проводити слухання для розгляду питання про законність досудового ув’язнення, не ставить вимоги, щоб такий розгляд зазвичай був публічним. Це цілком допускає можливість того, що за якихось обставин буде потрібно проводити публічне слухання. Однак наявність таких обставин в цій справі доведено не було. Наявності інших вад в перегляді законності попереднього ув’язнення заявника не встановлено.

k. Належна процедура слухання

«Рамішвілі і Кохреїдзе проти Грузії»

(Ramishvili and Kokhreidze v Georgia), 1704/06, 27 січня 2009 року.

129.… Заявників помістили на загородженій ґратами й оточеній охоронцями лаві підсудних в далекому кінці зали судових

128

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

засідань, у якій панував повний безлад. Вони заледве могли спілкуватися зі своїми адвокатами, не могли добре чути прокурора і суддів та насилу могли бути почутими через галас у кімнаті. Для того, щоб брати участь у слуханні, заявники мусили ставати на стілець у загородженій лаві для підсудних і, чіпляючись за металеві ґрати загорожі, кричати. Комунікації

взалі суду постійно перешкоджали самовільні вигуки журналістів, безупинні дзвінки мобільних телефонів, люди, що несамовито сперечалися один із одним та обмінювалися вульгарними лайками тощо, а суддя чи то не бажав, чи не міг навести порядок.

130.… адвокатів заявників, коли вони викладали заяви зі сторони захисту, засліплювали спалахи фотоапаратів і галогенних ламп знімальних приладів. Їхні заяви були ледь чутно. На відміну від цього, завдяки тому, що місце прокурора було в безпосередній близькості до судді, обмін запитаннями і відповідями між ними відбувався, не зазнаючи такого впливу і без загрози бути заглушеним…

131.Суд вважає, що усне слухання в умовах такого хаосу навряд чи сприяє тверезому судовому розглядові. Він не може погодитися з доводами уряду щодо того, ніби вищезазначений безлад в залі суду було б можна пом’якшити, передбачивши можливість обміну письмовими заявами. Він зауважує, що на усному розгляді належить створити такі умови, щоб усні відповіді та аудіо-візуальний обмін між сторонами та суддею

взалі судових засідань відбувалися пристойно, динамічно і спокійно.

132.Суд повторює, що тримання заявників під замком всередині заґратованої лави підсудних, схожої на металеву клітку, та наявність «сил спеціального призначення» в суді шкодило їхній здатності зосереджуватися, тій здатності, яка доконечна для ведення ефективного захисту… Такі принизливі для гідності й невиправдано жорсткі запобіжні заходи у ході публічного судового процесу, до того ж його транслювали по всій країні,

129