ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

заявника особами, обласний суд не згадав жодного конкретного факту, який би виправдовував тримання заявника під вартою.

132.Однак істотнішим Суд знаходить той разючий факт, що, покладаючись на конкретну інформацію, внутрішньодержавний суд не надав можливість заявникові спростувати її, наприклад, допитавши згаданих свідків… або, принаймні, надавши йому копії їхніх заяв і скарг. Схоже на те…, що заявника навіть не повідомили про характер і зміст документів, поданих обвинуваченням для підтвердження своїх тверджень про чинення впливу на свідків. Навіть більше, Суд уважає незвичним, що, маючи інформацію про залякування, утиски й погрози на адресу свідків, обвинувачення не порушило кримінальної справи або принаймні не відкрило попереднього розслідування за цією інформацією. Суд відзначає…, що національні органи не порушували проти заявника, його родичів або наближених осіб кримінального провадження з цього приводу, не проводили стосовно них жодних слідчих дій і навіть ні разу їх не допитали з приводу того, що вони нібито намагалися вплинути на свідків. Отже, Суд не переконався в тому, що висновки національних органів влади про спроможність заявника перешкоджати відправленню правосуддя були достатньо обґрунтовані фактами.

133.Суд також відзначає, що досудове розслідування в справі заявника завершили наприкінці серпня 2007 року… Його залишили під вартою ще на 18 місяців, протягом яких відбувся судовий розгляд справи. Отже, очевидно, що в національних органів було вдосталь часу для здобуття свідчень свідків у спосіб, що не допускав би жодного сумніву в їхній вірогідності та усував потребу продовжувати строк позбавлення волі заявника на цій підставі… Отож Суд уважає, що національні органи влади, не виявивши належної сумлінності при веденні справи, не мали права вважати обставини справи виправдан-

100

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

ням для того, щоб висувати ризик змови як іще одну підставу для тримання заявника під вартою.

h. Ризик вчинення нових злочинів

«Мюллер проти Франції»

(Muller v France), 21802/93, 17 березня 1997 року.

44.Щодо небезпеки вчинення нових злочинів, то посилання на минуле особи не може бути достатнім для обґрунтування відмови в звільненні …

«N C проти Італії»

(N C v Italy), 24952/94, 11 січня 2001 року.

48.Суд зазначає, що суддя у справах попереднього слідства спирався у своїй постанові від 2 листопада 1993 року, окрім доказів провини, на те, що заявник залишався на посаді технічного директора компанії Х, і тому був у змозі здійснювати нові аналогічні злочини…

49.Що стосується рішення від 13 листопада 1993 року, то Суд зауважує, що районний суд Бріндізі знову послався на серйозні докази провини і пояснив наявність небезпеки вчинення заявником нових злочинів посиланням на те, «як він зумів (був) незаконно досягти виявлених економічних цілей». Суд вважає, що, попри його стислий вигляд, це рішення відповідає вимозі пункту (с) статті 274 КПК – при призначенні запобіжних заходів враховувати «конкретні особливості справи».

50.У світлі зазначеного вище, Суд не вважає, що висновок національних органів влади про реальну небезпеку того, що заявник може вчиняти нові злочини, був безпідставним.

* Це питання Велика палата в своєму рішенні від 18 грудня 2002 року не розглядала.

101

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

«Алєксандр Макаров проти Росії»

(Aleksandr Makarov v Russia), 15217/07, 12 березня 2009 року.

134.В декількох ордерах на арешт внутрішньодержавні суди згадували ймовірність того, що заявник знову вчинятиме правопорушення, як додаткову підставу для продовження тримання заявника під вартою. У цьому зв’язку Суд вважає, що органи судової влади не навели жодних конкретних фактів на підкріплення своїх висновків про наявність небезпеки вчинення заявником нових правопорушень. Окрім того, Суд не поділяє думки внутрішньодержавних органів про те, що в ситуації, коли всі обвинувачення проти заявника, за винятком одного, стосувалися його дій як мера Томська, а він був від цієї посади відсторонений, була реальна загроза того, що заявник вчинить нові правопорушення.

i.Загроза громадському порядку та захист утримуваного під вартою

«І. А. проти Франції»

(I A v France), 28213/95, 23 вересня 1998 року.

104.… Суд визнає, що деякі злочини, внаслідок їхньої особливої тяжкості й суспільної реакції на них, можуть стати причиною таких порушень громадського порядку, яка може виправдовувати досудове тримання під вартою, принаймні протягом певного часу. Тож за виняткових обставин це міркування може бути враховане для цілей Конвенції, в усякому разі тією мірою, якою внутрішнє право визнає … поняття порушення громадського порядку, спричинене злочином. Проте цю підставу можна вважати такою, що має стосунок до справи, та достатньою лише за умови її підкріплення фактами, здатними довести, що звільнення обвинуваченого з-під варти справді спричинить порушення громадського порядку. Окрім того, тримання під вартою буде й далі правомірним лише тоді, якщо загроза громадському порядку справді ще є, до того ж

102

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

продовження його строку не можна застосовувати в передбаченні вироку до позбавлення волі …

Наведені вище умови в цій справі задоволені не були, оскільки навіть ті з розглянутих рішень, у яких приділено певну увагу обґрунтуванню цієї підстави, обмежуються лише абстрактним посиланням на характер злочину, обставини, за яких він був учинений, та ще іноді на реакцію сім’ї потерпілої особи …

108.Суд визнає, що в деяких випадках безпека особи, щодо якої провадиться слідство, вимагає його подальшого тримання під вартою, принаймні протягом якогось часу. Однак це може ставатися тільки за виняткових обставин, що стосуються характеру відповідних злочинів, умов, за яких їх було вчинено, і контексту, в якому вони відбувалися …

Цю підставу … наводили органи судової влади час від часу так, ніби та небезпека, що загрожувала заявникові, періодично зникала і знову з’являлася.

Крім того, у тих кількох рішеннях, які посилаються на чинники, що могли б пояснювати, чому була потреба в захисті заявника, згадано ризик «помсти з боку родичів жертви» або «дії у відповідь» … або «страх», який виявляє заявник з приводу «часто варварських і несправедливих [ліванських] звичаїв» … Зокрема, вони забували вказати, чому була така потреба, коли майже всі члени сім’ї жертви проживали в Лівані.

«Алєксандр Макаров проти Росії»

(Aleksandr Makarov v Russia), 15217/07, 12 березня 2009 року.

136.Суд вже кілька разів постановляв, що деякі злочини, внаслідок їхньої особливої тяжкості й суспільної реакції на них, можуть стати причиною таких порушень громадського порядку, яка може виправдовувати досудове тримання під вартою, принаймні протягом певного часу. Тож за виняткових обставин це міркування може бути враховане для цілей Конвенції, в усякому разі тією мірою, якою внутрішнє право визнає по-

103

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

няття порушення громадського порядку, спричинене злочином. Проте цю підставу можна вважати такою, що має стосунок до справи, та достатньою лише за умови її підкріплення фактами, здатними довести, що звільнення обвинуваченого з-під варти справді спричинить порушення громадського порядку. Окрім того, тримання під вартою буде й далі правомірним, тільки якщо загроза громадському порядку справді ще є, до того ж продовження його строку не можна застосовувати в передбаченні вироку до позбавлення волі…

137.У цій справі такі умови дотримані не були. Крім того, що в російському законодавстві поняття порушення громадського порядку не наведене в переліку допустимих підстав для тримання обвинувачуваного під вартою, Суд також відзначає, що представники уряду посилалися на гіпотетичну загрозу громадському порядкові з винятково абстрактного погляду, поклавши в основу своїх припущень лише тяжкість злочинів, нібито вчинених заявником. Уряд не представив жодних доказів і не вказав ні на один приклад, який свідчив би, що звільнення заявника могло становити реальну загрозу громадському порядкові.

j.Автоматичне унеможливлення звільнення

«Кабальєро проти Сполученого Королівства»

(Caballero v United Kingdom) [GC], 32819/96, 8 лютого 2000 року.

18.Заявник стверджував, що автоматична відмова в звільненні під заставу до суду відповідно до статті 25 Закону про кримінальне судочинство і громадський порядок від 1994 року

(«Закон 1994 року») була порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції…

20.… У своєму меморандумі до Суду уряд визнав, що було допущено порушення цих положень.

21.Суд приймає визнання урядом факту порушення в цій справі підпунктів пункту 3… статті 5 Конвенції, внаслідок чого він

104

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

взмозі ухвалювати рішення про справедливе задоволення заявника відповідно до статті 41…

«Бойченко проти Молдови»

(Boicenco v Moldova), 41088/05, 11 липня 2006 року.

135.… Відповідно до статті 191 Кримінально-процесуального кодексу Молдови, у період розгляду справи судом звільнення з-під варти осіб, обвинувачуваних у навмисних злочинах, за

які передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі, не допускалось. Заявник, як видно, був обвинувачений саме в такому злочині…

138.Відповідно, Суд вбачає порушення пункту 3 статті 5 Конвенції в тому, що згідно з статтею 191 Кримінально-процесуального кодексу заявник не міг бути звільнений з-під варти під час розгляду справи в суді.

3.Обов’язок враховувати стан здоров’я утримуваного під вартою

«Бонншо проти Швейцарії»

(Bonnechaux v Switzerland), 8224/78, 5 грудня 1979 року, DR 18, 100 [DH (80) 1].

88.Комісія не може не допускати можливість того, що тримання під вартою протягом 35 місяців особи віком 74 роки, яка страждала на цукровий діабет та серцево-судинні розлади, могло б за певних обставин спричинити виникнення проблем

узв’язку зі статтею 3 …

УКомісії немає інформації, що дозволяла б їй критикувати умови тримання заявника або змушувала її сумніватися в тому, що він мав доступ до медичного обслуговування, якого вимагав стан його здоров’я.

105

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

«Саккопулос проти Греції»

(Sakkopoulos v Greece), 61828/00, 15 січня 2004 року.

40.В цій справі було очевидним, що стан здоров’я заявника, поза всяким сумнівом, викликав занепокоєння. До того, як його перевели до в’язниці у Коридаллосі, він хворів на серцеву недостатність та на діабет і перебував у лікарні. Проте жоден із фрагментів матеріалів справи не вказує на те, що пенітенціарна влада може бути звинувачена в погіршенні стану здоров’я заявника, спричиненого серцевим нападом та падінням у в’язниці, в той час, коли він перебував в місцях позбавлення волі.

41.… Європейський суд констатує, що під час попереднього ув’язнення, яке тривало дев’ять місяців та дев’ятнадцять днів, заявник перебував як в цивільній лікарні, так і в лікарні в’язниці Коридаллосу. Медичні дипломи лікарів, які оглядали та лікували заявника, дозволяють зробити висновок, що останній перебував під постійним лікарським контролем і отримував адаптоване до стану його здоров’я харчування… Зокрема, кардіолог в’язничної лікарні підтвердив, що заявник мав постійний медичний догляд, рівень його тиску вимірювали вранці та ввечері, і він перебував на діабетичному режимі харчування…

4.Застосування альтернативних заходів a. Звільнення під заставу (на поруки)

«Летельє проти Франції»

(Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року.

46.Коли єдиною підставою продовження строку тримання під вартою є побоювання, що обвинувачений зникне і таким чином уникатиме потім явки на судовий процес, його належить

106

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

звільнити, якщо він у змозі забезпечити достатні гарантії такої явки – наприклад, через внесення застави …

Суд зазначає, що … відділи у справах обвинувачення не встановили, що в конкретному випадку це було не так.

«Мамедова проти Росії»

(Mamedova v Russia), 7064/05, 1 червня 2006 року.

78.У цій справі протягом усього періоду тримання заявниці під вартою органи влади не зважили можливості забезпечити її присутність через застосування менш суворих запобіжних заходів, хоча адвокати заявниці неодноразово клопоталися про її звільнення під заставу або під підписку про невиїзд, тимчасом як такі «запобіжні заходи» явно передбачені в російському законодавстві для забезпечення належного провадження у кримінальній справі… Національні суди у своїх рішеннях не вказали ніяких мотивів, з яких альтернативні позбавленню волі заходи не забезпечили б належного ходу судового розгляду, що зрозуміти тим більше важко, якщо зауважити, що новий Кримінально-процесуальний кодекс містить чітку вимогу до національних судів розглядати можливість застосування менш репресивних «запобіжних заходів», ніж взяття під варту …

«Бонншо проти Швейцарії»

(Bonnechaux v Switzerland), 8224/78, 5 грудня 1979 року, DR 18, 100 [DH (80) 1].

74.… Оскільки встановлювати суму застави належить з урахуванням передовсім майна підозрюваного …, він не може стверджувати, що строк його тримання під вартою був продовжений через те, що від нього вимагали внести надто велику заставу, коли він не надав відомості, необхідні для встановлення її розміру. Інакше кажучи, обвинувачений, що його органи судової влади, як вони самі заявляють, готові звільнити

107

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

під заставу, повинен сумлінно надати достатню інформацію, котру в разі потреби можна буде перевірити, про розмір свого майна, аби органи влади могли оцінити, якого розміру заставу встановлювати…

«В. проти Швейцарії»

(W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

33.… обставини справи та репутація заявника послужили від-

повідним судам підставою відхилити його пропозицію від 18 травня 1988 року про внесення застави (те, що він ще не так давно, 1 лютого, відмовлявся зробити): як сама сума (30000 швейцарських франків), так і невідоме джерело походження цих грошей, які мали бути внесені, означали, що це не буде належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу…

І нарешті, той факт, що після першого ж засудження заявник щораз повертався до в’язниці після кожного звільнення, не може, з огляду на минуле, дозволити вважати позицію суддів безпідставною.

«Пунцельт проти Чехії»

(Punzelt v Czech Republic), 31315/96, 25 квітня 2000 р.

85.Суд зауважує, що впродовж відповідного періоду чеські суди відхиляли пропозиції заявника щодо внесення застави в розмірі до 15 000 000 чеських крон (CZK), оскільки не вважали її достатньою гарантією явки заявника до суду. В одному випадку міський суд висловив свою готовність розглянути питання про звільнення заявника з огляду на його хвороби, якщо він внесе заставу в сумі 30 000 000 чеських крон. У своєму рішенні міський суд звернув увагу на те, що заявник видав два незабезпечені чеки на суму, еквівалентну 28 400 000 кронам, що до свого арешту він мав намір купити два універмаги за 338 856 000 та 236 000 000 чеських крон, і що він взяв

108

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

на себе зобов’язання заплатити за них сумами, розбитими на частини по 150 000 000 чеських крон.

86.Розглянувши конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що ані повторювана відмова у звільненні під заставу, ані встановлена застава в розмірі 30 000 000 чеських крон, порушенням прав заявника за пунктом 3 статті 5, враховуючи масштаб його фінансових операцій, не були…

«Іванчук проти Польщі»

(Iwańczuk v Poland), 25196/94, 15 листопада 2001 року.

69.Суд зауважує, що заявник швидко виконав своє зобов’язання надати відповідну інформацію про своє майно. Лише суди весь час міняли оцінку фактичної суми, що мала бути внесена як застава. Основні труднощі, однак, полягали у визначенні форми застави, а саме: чи вона має бути внесена готівкою, у вигляді державних облігацій або заставної на нерухоме майно заявника. Слід зауважити, що органи влади в якийсь момент відмовили в тому, щоб застава була внесена у вигляді заставної, не ставлячи під сумнів прав заявника на відповідне майно. Це, на думку Суду, дозволяє зробити висновок, що органи влади стримано ставилися до взяття застави, яка, у разі неявки заявника на судовий процес, вимагала б виконання певних формальностей для арешту майна. На думку Суду, саме по собі це не можна вважати за достатню підставу для того, щоб протягом чотирьох місяців застосовувати такий захід, як попереднє ув’язнення, яке рішенням компетентного органу судової влади вже було визнане непотрібним.

70.З огляду на те, що провадження щодо суми та умов внесення застави тривало аж чотири місяці і чотирнадцять днів, і заявник весь цей час перебував під вартою вже після прийняття рішення, що його подальше тримання під вартою не є потрібним, а також на те, що ніяких вагомих мотивів для обґрунтування ухвалених одна за одною змін до рішення щодо того, в якому вигляді мала бути внесена застава, органами влади не

109