
- •101. Співвідношення європейського права із національним правом.
- •102. Поняття митного права єс та його джерела.
- •103. Єдиний митний тариф та єдина номенклатура товарів.
- •104. Порядок проведення митних операцій та митний контроль.
- •105.Поняття та принципи бюджетного права єс
- •108. Поняття податкового права єс та його джерела.
- •109.Податкова система єс.
- •110. Гармонізація податкового законодавства країн-членів єс.
- •113. Компетенція Європейського Союзу в сфері загальної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •114. Формування загальної оборонної політики Європейського Союзу
- •115. Інституційна структура спільної зовнішньої та безпекової політики.
- •116. Компетенція Європейського Союзу з питань боротьби зі злочинністю (співробітництво поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері)
- •117. Шенгенські угоди,їх характеристика. Візовий режим відповідно до шенгенських угод.
- •118. Правова та інституційна основи співробітництва України та єс
- •119 Гармонізація законодавства України до права єс
- •120 Перспективи отримання Україною асоційованого членства в єс.
105.Поняття та принципи бюджетного права єс
Бюджетне право ЄС- це сукупність норм, що регулюють процедуру прийняття,затвердження та виконання бюджету.
Бюджет ЄС - правовий акт особливого роду, прийнятий у спеціально для нього визначеному порядку, дія якого звернена як на органи Союзу, так і назовні. У першому випадку бюджет санкціонує витрати й уповноважує європейські органи на їхнє здійснення, у другому — служить обґрунтуванням фінансової вимоги ЄС стосовно держав-членів.Бюджетні принципи
Бюджетні принципи, закріплені в установчих договорах трьох Співтовариств, одержали розвиток і конкретизацію в нормах вторинного європейського права.
Принцип повноти і єдності бюджету. Принцип повноти і єдності бюджету полягає в зведенні всіх запланованих доходів і витрат у єдиний бюджетний план. Доходи і витрати відбивають у бюджеті в повному обсязі.
Принцип універсальності (сукупного покриття). З принципом повноти тісно зв'язаний принцип сукупного покриття, що говорить, що доходи використовуються для покриття загального обсягу витрат (п. 2 ст. 4 Положення про бюджет).
Принцип предметної спеціалізації. Відповідно до принципу спеціалізації відбувається визначення засобів по окремих розділах бюджетного плану. У бюджеті доходи класифікуються по джерелах, а витрати — по цільовому призначенню. Таке предметне визначення бюджетних засобів забезпечує ясність і доступність даних бюджетного плану.
Принцип попередності. Доходи і витрати бюджету підлягають попередньому (тобто до настання наступного фінансового року) плануванню і твердженню. У випадку якщо бюджетний план не буде прийнятий до початку нового бюджетного року, вступає в дію правило, що обмежує величину щомісячних витрат одною дванадцятою частиною засобів бюджету попереднього року.
Принцип тимчасової спеціалізації і щорічності. Відповідно до цього принципу відбувається розподіл бюджетних засобів у часі за бюджетними періодами. Витрата засобів допускається тільки,, у межах відповідного періоду. Бюджетний період у ЄС обмежений терміном один календарний рік з 1 січня по 31 грудня, на який складається зведений бюджетний план і протягом якого відбувається виконання бюджету.
Принцип єдиної валюти. Складання загального бюджету ЄС у кожній з валют держав-членів спричинило б за собою нездоланні труднощів і цілком паралізувало б бюджетний процес Тому споконвічно була ясна необхідність використання тільки однієї одиниці вирахування. До 1961 р. такою був бельгійський франк, потім — золотий еквівалент. Із 1981-го по 1998 р. застосовувалася розрахункова одиниця ЕКЮ. Починаючи з 1999 р. частина держав — членів ЄС увела єдину валюту євро.
Принцип збалансованості. Сукупні розміри доходів і витрат бюджету ЄС повинні відповідати один одному. Дефіцит бюджету може бути покритий за допомогою або перерозподілу засобів між різними позиціями бюджетного плану, або залучення додаткових фінансових джерел.
Принцип бюджетної дисципліни. Стаття 201-А Маастрихтского договору установлює, що Комісія не вправі вносити проекти актів, видавати інструкції з їх застосування або робити інші дії, якщо вони можуть мати істотні наслідки для бюджету ЄС.
Принцип ефективності й ощадливості. Вимога ефективності складається в забезпеченні оптимального співвідношення між заданими результатами і використовуваними для їхнього досягнення фінансовими засобами.
106.Структура бюджету ЄС
Структура власних засобів
Рішенням Ради від 24 червня 1985 р. були встановлені чотири категорії власних засобів:
відрахування, премії, додаткові і компенсаційні платежі, а також інші платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами в рамках Єдиної сільськогосподарської політики; мита Єдиного митного тарифу, інші аналогічні митні платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами, а також мита на товари номенклатури ЄСВС;
відрахування від надходжень національних податків на додану вартість; відсоткові відрахування від величини сукупного суспільного продукту — т.зв. четверте, або додаткове джерело доходів; інші власні засоби: податок на платню персоналу, процентний доход від капіталу, отримані внески на здійснення програм і ін.
Витрати бюджету ЄС
Обов'язковими є ті витрати, що неодмінно повинні бути включені в бюджетний план, для того щоб Союз мав можливість виконувати свої внутрішні і зовнішні зобов'язання, засновані на нормах договорів або інших актів. Всі інші витрати відносяться до необов'язкових.
До обов'язкових витрат відносяться насамперед засоби, що направляються на гарантійні виплати аграрному секторові, компенсації і фінансовій допомозі державам-членам і виконання зобов'язань перед третіми країнами;
до необов'язкових — виплати зі структурних фондів, частина адміністративних витрат і виплат у сфері енергетики, технологічного розвитку і досліджень. Можливі розбіжності між органами з приводу віднесення конкретних витрат до тої або іншої категорії. Вирішуються вони шляхом взаємних консультаций.
Бюджетний план розділяється на два розділи:А — адміністративні витрати, персонал, матеріальне забезпечення діяльності органів і установ і ін.,В — операційні, тобто всі інші витрати. Кожен розділ містить окремі плани витрат. Кожний з цих планів відповідає одній із шести рубрик перспективного фінансового прогнозу, що відображає основні статті витрат бюджету ЄС: аграрна політика, структурна політика, політика економічного розвитку, внутрішня політика, зовнішня політика, адміністративні та інші видатки.
107. Бюджетний процес та контроль в ЄС
Бюджетний процес являє собою послідовність окремих етапів розробки, розгляду, затвердження і виконання бюджетного плану. У ньому беруть участь Комісія, Рада і Парламент, що утворять у сукупності т.зв. бюджетний орган, а також Рахункова палата, що здійснює бюджетний контроль.
Процес розробки і прийняття бюджету починається 1 вересня і завершується 31 грудня року, що передує бюджетному. Для кожного етапу визначені терміни, обов'язкові для бюджетного органу
1.Розробка попереднього проекту.Бюджетний процес починається з представлення органами й установами кошторисів їхніх витрат і надходжень. Комісія обробляє їх і складає на їхній основі попередній проект бюджетного плану.
2.Затвердження проекту бюджетного плану Радою та Парламентом. Попередній проект бюджету із супровідними матеріалами повинен бути представлений Раді не пізніше 1 вересня. Одночасно проект представляється Парламентові. Первісний розгляд проекту здійснюється в рамках бюджетного комітету, що складається із відповідальних за фінансові питання чиновників постійних представництв держав-членів. Процес прийняття бюджетного плану завершується його затвердженням головою Парламенту.
3.Виконання бюджету Виконання бюджету здійснюється Комісією в рамках визначених у плані фінансових засобів і відповідно до принципів ефективності й ощадливості. При цьому допускається перерозподіл на розсуд Комісії засобів між окремими розділами і позиціями плану. Іншим інститутам ЄС: Раді, Парламентові, Судові, Рахунковій палаті й Економічній і соціальній раді доручено виконання їх власних бюджетних планів; повноваження Комісії на них не поширюються. Комісія як юридична особа несе відповідальність за виконання бюджетного плану.
4.Бюджетний контроль У Європейському Союзі діє триступінчаста система бюджетного контролю, що включає в себе внутрішній контроль окремих органів ЄС і зовнішній контроль, здійснюваний Рахунковою палатою, а також Парламентом і Радою.
За часом здійснення розрізняється попередній, поточний і наступний контроль, по складу органів, що здійснюють його, — внутрішній і зовнішній контроль. На підставі положень ст. 4 Договору про ЄС створюється спеціальний орган бюджетного контролю — Рахункова палата. Рахункова палата контролює правомірність і правильність доходів і витрат бюджету ЄС і заснованих у рамках ЄС інститутів, а також дотримання економічної доцільності при виконанні бюджету. По закінченні кожного бюджетного року Рахункова палата представляє звіт, у якому зведені результати перевірок. Звіт Палати є основним документом на завершальному етапі бюджетного процесу: на його підставі Парламент затверджує звіт Комісії про виконання бюджету.