29. Суть та етапи бенчмаркінгу

Бенчмаркінг — це визначення сфер, в яких удосконалення дозволить отримати найістотніші результати з ключових питань бізнесу або відносин і клієнтами; визначення стандартів там, де нагромаджено найкращий досвід; визначення кращих компаній, які дотримуються цих стандартів;адаптація і застосування отриманих від такого аналізу ідей з метою приведення бізнесу у відповідність зі стандартами і отримання переваги над ними: визначення того, що на думку споживача, відрізняє звичайний продукт від найкращого продукту.

Бенчмаркінг здійснюється на двох рівнях:

Стратегічний бенчмаркінг - процес забезпечення відповідності стратегії компанії ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям поведінки конкурентів.

Операційний бенчмаркінг - більш детальний, ніж стратегічний. Він спрямований на забезпечення переваги над конкурентами (створення конкурентних переваг) у різних функціональних напрямах діяльності фірми - собівартості виробництва, ефективності продажу, дослідженнях і розробках, тощо.

Стандартний процес бенчмаркінгу включає декілька етапів:

1. Планування.

2. Дослідження.

3. Спостереження і збирання інформації.

4. Аналіз.

5. Адаптація.

6. Удосконалення.

30. Матриця конкурентних стратегій м. Портера

Загальноконкурентні стратегії за М. Портером існують в таких видах:

лідирування в зниженні витрат (цін); диференціація; фокусування.

Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат – одна із загальних конкурентних стратегій фірми, полягає в орієнтації на заняття лідируючого положення в галузі (або на великому сегменті ринку) за рахунок економії на витратах при виготовленні масової продукції.

Стратегія диференціації – одна із загальних конкурентних стратегій, полягає в орієнтації діяльності підприємства на створення унікальних в будь-якому аспекті продуктів, з достатньою кількістю споживачів.

Стратегія фокусування – одна із загальних конкурентних стратегій, направлена на підвищення спеціалізації і концентрації діяльності підприємства, з урахуванням вимог визначеного сегменту без орієнтації на весь ринок.

31. Стратегія лідирування|лідерувати| на основі зниження витрат|затрат| (за м. Портером)

Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат – одна із загальних конкурентних стратегій фірми, полягає в орієнтації на заняття лідируючого положення в галузі (або на великому сегменті ринку) за рахунок економії на витратах при виготовленні масової продукції.

Стратегія лідирування на основі зниження витрат (цін) має переваги, коли:

• попит є еластичним за ціною;

• у галузі існує товарний тип виробництва, продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню;

• існує невелика кількість способів досягнення продуктової диференціації відповідно до вимог споживачів;

• покупці понесуть незначні додаткові витрати у разі зміни продавця;

• економні покупці купляють товар за кращою ціною.

Лідирування за допомогою низьких цін (витрат) має певні ризики:

• ризик «технологічного прориву» на основі винаходу за межами системи контролю лідера зводить нанівець попередні інвестиції в удосконалення звичайних виробничих процесів і виграш в ефективності;

• ризик зменшення еластичності товару за ціною на основі зростання вимог до якості товарів та інших нецінових чинників;

• поява товарів з іншими, привабливішими якостями для задоволення тих же потреб.