- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •3. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •4. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •7. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології о. Конта.
- •8. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •9. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •10. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •11. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •12. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •13. Функціональні теорії т.Парсонса та р.Мертона, їх відмінності.
- •14. Основні напрямки сучасної соціології.
- •15. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •16. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •17. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •18. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •19. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •20. Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •3. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •4. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •6. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •8. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •9. Поняття соціального інституту, його види.
- •10. Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11. Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. - Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •14. Історичні типи стратифікації.
- •15. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •17. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •18. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •19. Соціальна мобільність та її види.
- •20. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •21. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •7. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •8. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •9. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •10. Типологія особистості в соціології.
- •11. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •12. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •3. Основні функції культури.
- •4. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •5. Організаційна культура, її елементи.
- •6. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •8. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •9. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •10. Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1. Конфлікт як соціальне явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •7. Типологія конфліктів.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •4. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •6. Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
- •7. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •8. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3. Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •4. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •5. Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •6. Соціальні функції праці.
- •7. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •8. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •9. Механізм мотивації до праці.
- •10. Проблема відчуження праці.
- •11. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •13. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •5. Функції соціологічного дослідження.
- •6. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •7. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •8. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •9. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •13. Методи аналізу соціологічних документів.
- •14. Соціологічне спостереження, його види.
- •15. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •17. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18. Анкетування, структура анкети.
- •19. Вимоги до анкетера.
- •20. Інтерв’ю, його види.
- •21. Експертиза, її призначення.
- •22. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •23. Тестування, його призначення. Види тестів.
- •24. Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26. Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
6. Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
7. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
Соціальна структура сучасної індустріальної ек. Укр. репрезентована таким ек. суб’єктами: підприємець, менеджер, робітник, споживач.
Підприємець– власник, що розпоряджається своїм майном, наймає робітників для виробничої діяльності. У малому бізнесі він може поєднувати функції власника та менеджера. Власники великих підприємств є акціонерами та наймаютьменеджерів– центральних постатей в структурі ринкової ек. Їм притаманні творчі пошуки, енергія, особиста ініціатива у вирішенні проблем управління. Успіх ек. перетворень в Україні залежить від ек. поведінки робітників, у якій виділяють 2 стратегії: 1) макс. інтенсифікація праці, орієнтована на високий прибуток, ризик; 2) обмежений прибуток без ризику. Перша стратегія повинна переважати.Покупець– повноправний учасник ек. відносин. Від його попиту та оплати залежить добробут виробника. В Укр. за ек. кризи і низького рівня життя покупець ще не може справити відчутного впливу на розв. ек. У майбутньому платоспроможний попит населення стане одним з головних рушіїв ек. розв
8. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
Поява в Укр. нових ринкових відн. вимагає наукових досліджень і визначення шляхів подальшого розв. та удосконалення цих відн., розкриття їх взаємовпливу з ін. сусп. відн. В Укр. проводиться багато соц. досліджень щодо вивчення соц.-псих. портрета підприємця, проблем мотивації підприємницької діяльності, причин, що гальмуюь її розвиток. Важливу роль відіграють дослідження управління людським фактором. Досл. ек. соц. спрямовуються на поведінку споживачів товарів, поведінку та стимулювання діяльності господарських керівників, ставлення до ек. реформ та перетворень, вплив культурних факторів на розв. ек., етику ек. та соц., трудової мобільності – міграції, ставлення молоді до професії та праці. Дослідження, проведені на поч. 90-х рр. показали, що лише 1/3 робітників працювала на повну силу, 7-10% керівників середньої ланки припускалися думки про пересування вгору, 80% – були готові перейти в робітники, 85% – вказали на напружений характер взаємовідносин на підприємствах. Найактуальнішою проблематикою пошуків вітчизняних соц. є виявлення ставлення респондентів до ринку праці, процесів приватизації, шляхів виходу із кризи, форм соц. захисту населення.
Тема 8. Соціологія праці та управління.
1. Предмет соціології праці та управління, його складові.
Соціологія праці та управління— це галузь соціології, спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий колектив як специфічну соціальну підсистему суспільства, його соціальні інститути, а також: соціальні спільності в сфері праці, соціальнотрудові відносини і процеси та закономірності, форми і методи цілеспрямованого впливу на них.
Предмет науки нами визначено так, що він «поєднує» п’ять складових:
• соціальні верстви,
• соціальні інститути в сфері праці,
• соціально-трудові відносини,
• соціально-трудові процеси,
• соціальне управління ними.
Суб’єкти праці— це соціальні верстви працівників, які беруть участь у трудовій діяльності (підприємці, менеджери, інженерно-технічні працівники, службовці, робітники тощо) і різняться своїм соціальним станом, положенням у трудових колективах. Вони мають різні кваліфікацію, досвід, соціальне становище, рівень і канали здобуття прибутків, нарешті, інтереси, які не завжди збігаються.
соціальні інститути в сфері праці, тобто історично сформовані специфічні форми спільної діяльності людей, а саме: праця, трудова діяльність та поведінка, трудовий колектив та ін.;
Соціально-трудові відносинице відносини, які складаються на виробництві між представниками різних соціальних спільностей. Цей тип відносин, на відміну від відносин функціональних, пов’язаних з поділом і кооперацією праці, актуалізується як відносини рівності та нерівності між працівниками та соціальними групами (підприємцями і робітниками та ін.).
Зайнятість — діяльність людини, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу.
Безробіття — соціальне явище, викликане низькими темпами економічного зростання, змінами у структурі економіки (наприклад, падіння традиційних галузей працемістської промисловості), а також кількісним зростанням потенційної робочої сили.
Щодо соціально-трудових процесів, то тут соціологія праці та управління має справу із багатьма різновидами змін, які відбуваються в соціально-трудовому стані робітників і колективів: адаптацією, тобто пристосуванням до виробничого середовища; співробітництвом; суперництвом; конфліктами та ін. Найбільш характерний та цікавий приклад — роль соціології праці та управління у виробленні теорії трудових конфліктів та практичних рекомендацій щодо їх вирішення. На жаль, ці можливості соціології нині недостатньо використовуються.
Отже, соціологія праці та управління вивчає багато різних проблем, передусім співвідношення соціальних і професійних груп, джерела формування соціальних відмінностей у трудових колективах (тобто, чому є підприємці, управлінці і робітники, які ж до того можуть стати безробітними). Нарешті, вона вивчає специфічні соціальні інтереси соціальних груп, необхідних для організації ефективного розвитку колективів, попередження чи вирішення конфліктів у них.