
- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •3. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •4. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •7. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології о. Конта.
- •8. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •9. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •10. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •11. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •12. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •13. Функціональні теорії т.Парсонса та р.Мертона, їх відмінності.
- •14. Основні напрямки сучасної соціології.
- •15. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •16. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •17. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •18. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •19. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •20. Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •3. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •4. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •6. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •8. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •9. Поняття соціального інституту, його види.
- •10. Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11. Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. - Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •14. Історичні типи стратифікації.
- •15. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •17. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •18. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •19. Соціальна мобільність та її види.
- •20. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •21. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •7. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •8. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •9. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •10. Типологія особистості в соціології.
- •11. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •12. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •3. Основні функції культури.
- •4. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •5. Організаційна культура, її елементи.
- •6. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •8. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •9. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •10. Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1. Конфлікт як соціальне явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •7. Типологія конфліктів.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •4. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •6. Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
- •7. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •8. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3. Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •4. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •5. Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •6. Соціальні функції праці.
- •7. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •8. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •9. Механізм мотивації до праці.
- •10. Проблема відчуження праці.
- •11. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •13. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •5. Функції соціологічного дослідження.
- •6. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •7. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •8. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •9. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •13. Методи аналізу соціологічних документів.
- •14. Соціологічне спостереження, його види.
- •15. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •17. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18. Анкетування, структура анкети.
- •19. Вимоги до анкетера.
- •20. Інтерв’ю, його види.
- •21. Експертиза, її призначення.
- •22. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •23. Тестування, його призначення. Види тестів.
- •24. Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26. Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
Суспільство– складна структура, елементами якої є різні соціальні спільноти. Основу суспільства становлять соціальні групи – спільноти людей зі стійкими взаємодіями, очікуваннями та солідарністю щодо спільних цілей і культурних зразків.Соціальна група розглядається як сукупність людей, що визначається за соціально значущими ознаками. Ці реальні ознаки не лише існують об’єктивно, але й усвідомлюються суб’єктивно. Наприклад, свою групову приналежність і солідарність молодь відчуває подібно до того, як і пенсіонери відчувають свою. У представників однієї групи схожі ціннісні орієнтації, моделі поведінки та стиль життя. Такими ознаками можуть бути: вік, національність, стать, місце проживання, професія, прибуток, релігія та ін.Необхідні ознаки групи: • стійкі, постійно відтворювані зв’язки; • наявність єдиної загальногрупової мети; • прийняття членами групи єдиної системи норм і цінностей. Найважливішими характеристиками груп є взаємовідносини та взаємодія між їхніми членами. Групи поділяються на первинні та вторинні .Дляпервинних груп характерна постійна взаємодія й особистісні контакти. Вони можуть виникати для досягнення спільної мети, але їм притаманні партнерські стосунки з емоційним забарвленням. Длявторинних груп характерні лише функціональні, обов’язкові контакти, пов’язані з досягненням конкретної мети. Вторинні групи можуть складатися з декількох первинних груп. Елементарною складовою суспільства, що зосереджує в собі всі види соціальних зв’язків, є мала група.Мала група– кількісно невелика сукупність людей, об’єднаних загальними цілями, потребами, цінностями, нормами, правилами поведінки та постійною взаємодією. Зазвичай, ці правила приховані від стороннього спостерігача та виконують функцію соціального контролю. У малій групі індивід отримує моральну та психологічну підтримку, в ній відбувається душевне спілкування, тобто контактність на рівні глибинних особистісних почуттів. Співчуття та сумісність є психологічними ознаками малих груп (найбільш яскраво ці ознаки проявляються в такій малій соціальній групі, як сім’я). Мала група виконує також функцію індивідуалізації загальносоціальних вимог до особи, здійснюючи соціальну регуляцію свідомості та поведінки індивіда .До вторинних належатьвеликі групи. Великі групи відрізняються від малих не лише розміром, але і якісно іншими соціально-психологічними ознаками, а саме: • вони зорієнтовані на чітко визначені раціональні дії; • у них немає групових норм, неписаних правил; • соціальний контроль здійснюється згори донизу за формальними нормами. Залежно від ідентифікації людини з групою виділяють: •інгрупи - це групи, що їх людина визнає своїми, ідентифікує себе з ними, вважає себе їхньою часткою (сім’я, родичі, друзі та ін.); •аутгрупи - це такі групи, котрі людина сприймає як “інші”, “чужі”, до яких вона не належить; •референтні групи - це реальні чи умовні соціальні спільноти, котрі індивід сприймає як узірець, і на норми, цінності й ідеали яких він орієнтується в своїй поведінці. Зважаючи на вимоги референтної групи, особистість вносить власне корективи у власне життя, наближаючи реальну поведінку до ідеальних зразків. Референтність групи сприяє соціальнійадаптації, пропонуючи людині готові зразки поведінки, вироблені й апробовані іншими групами.