- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •3. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •4. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •7. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології о. Конта.
- •8. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •9. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •10. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •11. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •12. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •13. Функціональні теорії т.Парсонса та р.Мертона, їх відмінності.
- •14. Основні напрямки сучасної соціології.
- •15. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •16. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •17. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •18. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •19. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •20. Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •3. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •4. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •6. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •8. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •9. Поняття соціального інституту, його види.
- •10. Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11. Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. - Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •14. Історичні типи стратифікації.
- •15. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •17. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •18. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •19. Соціальна мобільність та її види.
- •20. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •21. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •7. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •8. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •9. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •10. Типологія особистості в соціології.
- •11. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •12. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •3. Основні функції культури.
- •4. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •5. Організаційна культура, її елементи.
- •6. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •8. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •9. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •10. Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1. Конфлікт як соціальне явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •7. Типологія конфліктів.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •4. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •6. Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
- •7. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •8. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3. Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •4. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •5. Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •6. Соціальні функції праці.
- •7. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •8. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •9. Механізм мотивації до праці.
- •10. Проблема відчуження праці.
- •11. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •13. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •5. Функції соціологічного дослідження.
- •6. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •7. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •8. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •9. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •13. Методи аналізу соціологічних документів.
- •14. Соціологічне спостереження, його види.
- •15. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •17. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18. Анкетування, структура анкети.
- •19. Вимоги до анкетера.
- •20. Інтерв’ю, його види.
- •21. Експертиза, її призначення.
- •22. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •23. Тестування, його призначення. Види тестів.
- •24. Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26. Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
18. Соціологія радянського періоду та її криза.
у становленні та розвитку соціологічної думки безпосередньо в Україні в післяреволюційний час можна виділити чотири періоди. Іпісля 1917 р. до початку 30-х роківІІ30-50-ми ,ІІІ— 50-80,ІV — із сер 80-х до наших днів.
Соціологічна думка в післяреволюційний період розвивалася під впливом ідей марксизму. Перший в історії України спеціалізований соціологічний заклад Міжнародний інститут соціології і права було організовано в 1919 р., але він проіснував лише рік.
Становлення вітчизняної соціології стимулювалося й логікою розвитку самої соціологічної думки. З’явилася цілком нова галузь науки — соціотехніка, орієнтована на запровадження інноваційних заходів з наукової організації праці, які мали замінити популярні на той час за рубежем «тейлоризм» і «фордизм».
Виникає соціальна інженерія — один із різновидів прикладної соціології на підприємстві.
В 20-х рокаху СРСР було зроблено спробу створити нову соц науку. Було зібрано певний фактичний матеріал з проблем праці, однак як самостійна наука соціологія так і не інституювалася. Розвиток соціологічної науки стримувався насамперед через політичні обставини. Теорії зарубіжних соціологів, їхні рекомендації піддавалися нещадній та часто несправедливій критиці. У теоретичних дискусіях соціологію почали співвідносити з марксизмом, а її теорію ототожнювати з історичним матеріалізмом.
У 30-ті роки— період репресій і терору — марксизм остаточно став єдиною ідеологічною основою нашого суспільства, а історичний матеріалізм — соціологією марксизму. Відтак соціологічні дослідження вже не вкладалися в рамки філософської теорії і були винесені за її межі. Це й стало теоретичною передумовою розгрому і повного занепаду соціології в СРСР. Тоталітарному режиму не потрібні були соціологічні дослідження, бо вони, спираючись на точні факти, суперечили пропаганді так званих соціалістичних досягнень.Ініціаторів і прихильників спроб започаткувати відповідні соціологічні інституції піддавали репресіям, а саму ідею засуджували як вияв буржуазного націоналізму.Період 30-х – кінця 50-х роківхарактеризувався браком інтересу до проблем соціології, особливо теоретичних і методологічних. Майже не було спроб систематизувати дослідження, спрямовані на формування соціології як науки. Причинами цього була, як уже зазначалося, невдала спроба створити особливу, «марксистську» соціологію, а також недостатній зв’язок соціологічних знань із сусп практикою.Вітчизняна соціологія в цей час була в цілковитій ізоляції від світової науки..
За «хрущовської відлиги» в кінці 50-хна початку 60-х pp. роз починається відродження соціології: У цей час проводяться соціологічні дослідження впливу НТП на соціально-професійний склад робітників, їх ставлення до праці. Широкого розвитку набуло соц планування.
Від 1968 року соціологія розвивається в Україні як окрема наука. У складі Інституту філософії Академії наук почав функціонувати підрозділ соціології, широко друкуються соціологічні розвідки.
У середині 80-хроків з початком революційного оновлення суспільства усвідомлюється нагальна потреба в соціологічних дослідженнях, змінюється ставлення до соціології, суттєво переглядається багато усталених у радянській науці поглядів на суспільство. Це зумовлювалося передовсім необхідністю наукового осмислювання сучасних трансформаційних соціальних процесів. 90-ті роки в розвитку української соціології позначені інституціалізацією її як однієї з провідних суспільних наук.