- •1. Класифікація зовнішньоекономічної діяльності (зед) за напрямками її здійснення.
- •2. Види валютних цінностей.
- •3. Органи державного регулювання зед та їх функції щодо регулювання.
- •4. Види первинної документації сгд при здійсненні зед.
- •5. Поняття «інкотермс», розшифрувати декілька термінів «інкотермс».
- •6. Спеціальні санкції за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законодавчих актів України.
- •7. Перерахувати основні злочині (із зазначенням статті кк України), які вчиняють службові особи суб’єктів господарювання при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •8. Перерахувати та надати стислий опис схем ухилення від оподаткування при здійсненні експортних операцій.
- •9. Перерахувати та надати стислий опис схем ухилення від оподаткування при здійсненні імпортних та транзитних операцій.
- •10. Поняття трансфертного ціноутворення, звичайної ціни, які особи вважаються пов’язаними для цілей трансфертного ціноутворення.
- •11. Які операції визнаються контрольованими при трансфертному ціноутворенні.
- •12. Поняття та ознаки офшорних зон.
- •13. Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств сгд – резидентів під час взаємовідносин з офшорними компаніями, визначені пк України.
- •14. Основні напрямки та мета використання офшорних зон в протиправних схемах.
- •15. Порядок направлення органами дпс спеціальних запитів за кордон, яким нормативним документом він регламентується.
- •16. Поняття податкового боргу та джерела його погашення.
- •17. Поняття та функції податкового керуючого
- •18. Виникнення права податкової застави.
- •19. Поняття та види адміністративного арешту майна.
- •20. Підстави для застосування адміністративного арешту майна.
- •22. Терміни дії адміністративного арешту, умови продовження та порядок його оскарження.
- •23. Підстави для припинення адміністративного арешту майна.
- •24. Який борг можна віднести до категорії безнадійного.
- •25. Умови розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу.
- •27. Диспозиція та санкція статті 219 кк України «Доведення до банкрутства».
- •28. Ознаки операцій, що свідчать про умисне доведення суб’єкта господарювання до банкрутства.
- •29. Джерела отримання інформації стосовно діяльності підприємства для вивчення його реального стану при банкрутстві.
- •30. Види злочинів, які вчиняються службовими особами сгд та арбітражними керуючими при здійсненні процедури банкрутства.
- •31. Види розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду та ухиляються від відбування кримінального покарання, їх коротка характеристика.
11. Які операції визнаються контрольованими при трансфертному ціноутворенні.
Контрольовані операції (п. 39.2.1. ст. 39 ПК України)
господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами.
господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - резидентами, які:
задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до ПК України, станом на початок податкового (звітного) року;
не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.
операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вказані операції визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.
12. Поняття та ознаки офшорних зон.
Офшорна компанія — термін, що характеризує особливий організаційно-юридичний статус підприємства, який забезпечує йому максимальне зниження податкових платежів, фінансову таємність і конфіденційність операцій.
Ознаки
Оподаткування. Багато офшорних юрисдикцій стягують податки, проте всі вони або не стягують податок на прибуток взагалі, або стягують його тільки з певних категорій доходу, або стягують податок нижчий, ніж у тій країні, де платники є податковими резидентами.
Фінансова секретність. Особливістю офшорних юрисдикцій є наявність надмірно жорстких правил захисту банківської і комерційної таємниці. Вони відмовляють у порушенні своїх бар'єрів секретності навіть тоді, коли є серйозне порушення законів іншої країни.
Валютний контроль. Офшорні юрисдикції мають, як правило, систему подвійного валютного контролю. В її основу поставлена відмінність між резидентами і нерезидентами, а також між національною і іноземною валютами. Загальне правило: резиденти піддаються валютному контролю, а нерезиденти валютному контролю не піддаються
Комунікації. Більшість офшорних юрисдикцій мають надійні засоби зв'язку — добрі телефонні, кабельні та телексні послуги зв'язку для з'єднання їх з іншими країнами.
Легкість доступу до зарубіжної банківської системи. Використовування офшорних юридичних осіб дає можливість розміщувати капітал у твердій валюті в надійних банках стабільної країни