3.3. Пропозиції щодо вдосконалення фінансування проектів благоустрою населеного пункту

Сучасний стан фінансування проектів благоустрою населених пунктів потребує поліпшення системи управління житлово-комунальним господарством, зволікання з його реформуванням призвели до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належного рівня та якості.

На сьогодні сфері житлово-комунальних послуг притаманні недоліки, зображені на «Рис. 3.5».

Недоліки житлово-комунальних послуг

Законодавство у сфері житлово-комунального господарства не повністю відповідає директивам Європейського Союзу та Європейській хартії місцевого самоврядування, що не сприяє створенню привабливого інвестиційного клімату

Потребує удосконалення існуюча система цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, у тому числі з правом реагування на підвищення цін на енергоносії, в напрямку стимулювання зниження витрат та економії ресурсів

Потребує удосконалення система соціального захисту населення у сфері житлово-комунального житлово-комунального господарства, законодавства у сфері ЖКГ щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників житлово-комунальних послуг

Рис. 3.5. Основні недоліки житлово-комунальних послуг

Складено автором з використанням джерела: стаття «Шляхи вдосконалення ефетивної сисеми господарювання підприємств ЖКГ» І. І. Вінникова, С. В. Марчук

За для виправлення недоліків ЖКГ в Україні прийнята програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010–2014 роки.

Мета програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Але це не дало змогу на 100 % виправити ситуацію, в зв’язку з нестачею коштів в бюджеті країни для проведення глобальних змін.

Переважна більшість країн Європи приділяє значну увагу проблемам управління якістю житлово-комунальних послуг. Деякі європейські країни дали змогу приватним підприємствам надавати комунальні послуги, які належать до сфери впливу монополій.

Значних успіхів у реформуванні житлово-комунальної сфери досягли близькі сусіди України: Польща, Угорщина, Чехія. Змін на краще тут домоглися завдяки роздержавленню і залученню приватного капіталу у житлово-комунальну сферу, здійсненню цілеспрямованої державної політики щодо підтримки підприємств житлово-комунальної сфери та соціального захисту населення. Приватний сектор сформовано здебільшого через створення спільних підприємств та інших приватних структур з капіталом великих західноєвропейських компаній. Так вдалося за короткий час залучити кошти міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, приватних банків, а також впровадити новітні технології та сучасний управлінський досвід. При цьому центральний уряд та місцеві органи влади залишали за собою право регулювати діяльність таких приватних компаній, тобто видавати сертифікати на надання житлово-комунальних послуг, здійснювати моніторинг їхньої роботи, регулювати ціни на послуги та контролювати якість послуг [26].

Водночас органи влади зобов’язалися всіляко підтримувати ці підприємства, починаючи від надання державних гарантій за кредитами, виділеними для модернізації комунальних систем, і закінчуючи сприянням у здійсненні заходів щодо забезпечення повної оплати послуг споживачами [27].

Отже, досвід функціонування ЖКГ зарубіжних країн може бути корисним для України з точки зору збільшення конкуренції та зменшення влади монополій на ринку житлово-комунальних послуг, оскільки сучасний розвиток комунальної форми власності в Україні та зміцнення матеріальної і фінансової основ місцевого самоврядування можна розглядати як стримуючий фактор, адже комунальні за формою власності підприємства в Україні продовжують діяти як монопольні утворення. Водночас, як свідчить міжнародний досвід, процес реструктуризації цих підприємств з метою їх подальшої приватизації є тривалим процесом, оскільки пов'язаним передусім з процесами децентралізації в Україні.

Фінансово-економічне забезпечення реформування та розвитку житлово-комунального господарства передбачає:

- довести обсяг фінансування до необхідного для повного охоплення об'єктів міст та селищ району благоустроєм, їх утримання та ремонту відповідно до нормативних показників;

- запровадити практику щорічного виділення коштів з місцевих бюджетів, як спів фінансування при виділенні коштів з державного бюджету, для придбання машин і механізмів з урахуванням нових передових технологій;

- розробити графіки реструктуризації та ліквідації кредиторської і дебіторської заборгованостей підприємств житлово-комунального господарства згідно з чинним законодавством за комунальні послуги;

- подолати збитковість житлово-комунальних господарств і забезпечити стабільне та достатнє поточне фінансування виробництва житлово-комунальних послуг і розвитку галузі за рахунок введення нового порядку формування тарифів з інвестиційною складовою та 100% їх оплатою споживачами. Для цього необхідно:

- протягом 2015-2016 років реструктуризувати бюджетну заборгованість по дотаціях на покриття різниці в цінах на послуги для населення та бюджетних організацій перед підприємствами, визначивши реальні терміни їх ліквідації,

- провести інвентаризацію заборгованості та втрат підприємств житлово-комунального господарства,

- скласти акти звірки заборгованості з усіма кредиторами і дебіторами,

- розробити стандартні форми для уніфікованого обліку і контролю за станом заборгованості, тощо [28].

Для реалізації цих заходів при райдержадміністрації, як дорадчий орган, створити комісію з розгляду питань погашення заборгованості споживачів за отримані послуги, в першу чергу, бюджетних установ.

Важливу роль відіграє бюджет комунальних підприємств, що розробляють проекти. При затвердженні міською радою фінансування даного проекту, в першу чергу розглядають прибутковість даних підприємств. Одним із найважливіших чинників, що впливають на прибутковість КЖГ – це заборгованість населення. Для погашення заборгованості населення необхідно:

- здійснити інвентаризацію заборгованості за видами житлово-комунальних послуг у розрізі кожного особового рахунку споживача та створити електронний банк даних такої заборгованості (в тому числі борг, який становить 3 та більше років);

- визначити реальність такої заборгованості відповідно до норм цивільного законодавства;

- прийняти відповідні рішення щодо термінів її погашення, реструктуризації та списання залежно від суми боргу та матеріального стану боржників;

- забезпечити укладання договорів підприємств - виробників (постачальників) послуг з наймачами (власниками) житлових приміщень, про обов'язкову сплату поточних платежів у межах норм максимальних платежів від доходів сім'ї, визначених для призначення субсидій на оплату за житлово-комунальні послуги та розміру щомісячних додаткових платежів на погашення реструктуризованої заборгованості залежно від суми боргу та доходів сімей, щодо яких відповідно до чинного законодавства прийнято рішення про реструктуризацію або списання заборгованості;

- надавати допомогу в оформленні субсидій громадянам, які мають право на їх одержання, але з якихось причин не скористалися своїм правом на них;

- сприяти підприємствам житлово-комунального господарства у застосуванні заходів щодо примусового стягнення заборгованості з громадян, рівень доходів яких достатній для своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

- забезпечувати прозорість розгляду та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги за участю громадських організацій та проведення активної роз'яснювальної роботи серед населення щодо необхідності своєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Потреба реформування економічних відносин підприємств житлово-комунального господарства України актуалізується уже протягом багатьох років. Реформування місцевої інфраструктури, зокрема природних монополій необхідно розпочинати із змінам законів України, що мають норми конституційного характеру, які повинні надати більше повноважень в тому числі економічних і фінансових місцевим органам самоврядування. Запровадження муніципальної власності як власності корпоративної, недержавної дає змогу визначити економічні та фінансові параметри місцевого самоврядування, які збігаються з потребами ринкової економіки, – якісно нові економічні основи місцевого самоврядування і фінансово-економічної бази вітчизняної моделі природних монополій, які на цей час збиткові [27].

Перспективи подальших досліджень щодо підвищення ефективності функціонування і безпосередньо фінансування житлово-комунального господарства і його програм також, очевидно повинні бути пов'язані з пошуком напрямків оптимізації організаційної структури, виробленням адекватного адміністративно-ринкового механізму управління в галузі, виділенням державних цільових коштів та розробленням цільових державних і регіональних програм для проведення модернізації комунальної інфраструктури з метою мінімізації операційних витрат і підвищення загальної ефективності їх функціонування.

Визначальною умовою виходу підприємств комунального господарства із кризи є дієва система їх державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії і дотації, відшкодування втрат на надання пільг [27].

Ще одним важливим способом покращення фінансування проектів благоустрою населених пунктів є процес створення організацій співвласників багатоквартирних будинків. В Україні цей процес вже розпочався, але, на жаль, проходить досить повільно. Причинами цього є нерозуміння більшістю населення переваг від створення організації співвласників багатоквартирних будинків – це сучасна демократична структура будинкового самоврядування з виборністю керівника та прозорістю використання зібраних коштів, за якої кожен мешканець будинку знає, куди і на що будуть витрачені його гроші, оскільки має право особисто брати участь у процесі розподілення коштів. Прибудинкові території переходять у власність громади і тому на зашальних зборах приймаються рішення про ремонт або реконстрокцію, зелені насадження, тощо.

Вважається, що на сучасному етапі для комунального господарства є притаманною така риса, як відсутність інвестиційної привабливості на фоні нерозкритого інвестиційно-інноваційного потенціалу. З нашої точки зору невід’ємним елементом, який сприяє забезпеченню притоку інвестицій у комунальне господарство є розробка стратегій, як на рівні підприємства так і на рівні населеного пункту та регіону.

Відповідно до чинного законодавства інноваційна діяльність - це діяльність, яка спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досягнень і розробок та обумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [29]. Тому перехід до інноваційного типу розвитку житлово-комунального господарства повинен включати використання результатів науково-технічних досягнень спрямованих на задоволення потреб населення тільки у такому випадку можна буде досягти підвищення конкурентоспроможності послуг, які надаються галуззю.

Підприємства, що надають послуги у житлово-комунальній сфері є інвестиційно непривабливими у зв’язку з високою питомою вагою дебіторської заборгованості за послуги, що надають, а також у зв’язку із відсутністю коштів для переходу на інтенсивний шлях розвитку галузі. Таким чином технічне переоснащення підприємств сфери ЖКГ відбувається повільними темпами, що відповідно до світових темпів розвитку науково-технічного прогресу є неприпустимим у результаті цього неможливою стає практична реалізація інновацій у ЖКГ [30].

Отже, розглянувши складну ситуацію в галузі житлово-комунального господарства, можна сказати, що при правильному державному управлінні, та розробці відповідних реформ, ситуацію можна покращити. Також необхідно діяти в сфері соціальних відносин, тобто заохотити людей правильно поводитись з об’єктами благоустрою, а при необхідності допомагати органам місцевої влади вирішувати питання. Наведені пропозиції, звичайно, можуть удосконалюватися і розширюватись, але їх можна прийняти за основу створення сучасної ефективної галузі. Тому що без правильного управління і розвитку ЖКГ впровадження ефективних проектів та програм благоустрою населеного пункту майже не можливе, в першу чергу саме через фінансування.