- •Методичні вказівки
- •0304 «Право» напряму підготовки 6.030401 «Право»
- •Завідувач кафедри _________ д.Т.Н., проф. Н.А.Гусятинська
- •Передмова
- •Методі оцінки ризику:
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 3. Організаційно-правові засади безпеки життєдіяльності План індивідуально-консультаційного заняття
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 6. Психологічні особливості людини Питання до самостійної роботи
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 8. Природне, техногенне та соціально-політичне середовище життєдіяльності людини Питання до самостійної роботи
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 10. Хімічні та біологічні чинники небезпек Питання до самостійної роботи
- •Характеристику дії отруйних рослин на організм людини
- •Приклади деяких небезпечних тварин
- •Інфекційні захворювання, викликані патогенними організмами
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 11. Безпека харчування Питання до самостійної роботи
- •Небезпечні для здоров’я харчові добавки
- •Класифікація отрутохімікатів за характером впливу на організм
- •Наслідки впливу надлишку важких металів на організм людини
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 13. Природні небезпеки Питання до самостійної роботи
- •Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.
- •За складом твердого матеріалу, що переносить селевий потік, їх можна класифікувати на:
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 14. Техногенні небезпеки Питання до самостійної роботи
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 15. Соціально-політичні небезпеки Питання до самостійної роботи
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 17. Бжд в умовах надзвичайних ситуацій План індивідуально-консультаційного заняття
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Список рекомендованої літератури (модуль і «безпека життєдіяльності»)
- •Модуль іі «основи охорони праці»
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні умови праці у виробничих приміщеннях та вимоги до розміщення підприємств
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні умови праці у виробничих приміщеннях та вимоги до розміщення підприємств
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 14. Безпека виробничого обладнання
- •Тема 15. Безпека експлуатаційних систем, що працюють під тиском
- •Тема 16. Електробезпека План індивідуально-консультаційного заняття
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Основне змістове значення кольору безпеки та його контрастний колір
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тема 17. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •Тема 18. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин. Пожежовибухо-небезпечність обєкта.
- •Тема 19. Системи профілактики пожеж та вибухів. Питання до самостійної роботи
- •Питання для перевірки засвоєних знань
- •Тематика рефератів
- •Список рекомендованої літератури (модуль іі «основи охорони праці») Основна:
- •Перелік умовних скорочень
Методі оцінки ризику:
інженерний, котрий ґрунтується на статистиці, розрахунках частоти, ймовірностному аналізі;
модельний, заснований на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні та професійні групи;
експертний – імовірність різних подій визначається досвідченими фахівцями-експертами;
соціологічний, заснований на досвіді й опитуванні населення і працівників.
Ризик оцінюють і класифікують за ступенем його припустимості:
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи технічні, економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись нізаяких умов.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.
Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу небезпеку, яку нині сприймає суспільство, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки.
Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі людини зазвичай вважається ризик, який дорівнює 10 -6 на рік. Малим вважається індивідуальний ризик загибелі людини – 10 -8 на рік. Для країн колишнього СРСР рівень ризику (смерть від неприродних причин) близький до 10 -3 на рік, що на декілька порядків вищий за нормативний рівень, встановлений в країнах ЄС.
Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.
Те наскільки ризик є прийнятим чи неприйнятим – вирішує відповідний державний чи місцевий орган влади, керівництво підприємством, установою тощо.
Для ідентифікації безпеки, розробки способів і методів захисту людини від дії різних небезпек використовується системний аналіз.
Системний аналіз – сукупність методів і засобів, які використовуються у разі дослідження і конструювання складних і понадскладних об’єктів, насамперед методів вироблення, прийняття та обґрунтування рішень під час проектування, створення і керування соціальними, економічними, людино-машинними і технічними системами.
Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають в системі „людина – життєве середовище” чи на рівні компонентних складових її та їх вплив на самопочуття, здоров’я та життя людини.
Сама сутність дисципліни “Безпека життєдіяльності” вимагає використання системно-структурного підходу.
Системний підхід – методологічний напрям у науці, основна задача якого складається в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів – систем різних типів і класів.