3. Пред’явлення для впізнання людей.
Перед пред’явленням для впізнання людини, як ми вже з вами говорили, потрібно провести допит особи, що пізнає.
У допиті повинні бути встановлені і зафіксовані прикмети й особливості по яким можна провести впізнання особи. У попередньому протоколі допиту особи, що пізнає висвітлюються такі питання:
загальні ознаки особи, що пізнається (стать, ріст, приблизний вік);
статура, осанка, положення голови, частин обличчя (чола, брів, очей, носа, рота, підборіддя, вух);
якщо людина без головного убору, відзначається довжина, густота, колір волосся, зачіска;
докладно описуються явно помітні прикмети особи (шрами, пігментні і родимі плями й ін.);
докладно відзначаються ознаки одягу (її вид, покрій, розміри, колір, матеріал, стан одягу);
одним з найважливіших моментів є підбір осіб, серед яких пред’являється особа, що пізнається. Люди повинні підбиратися за принципом загальної подібності. Враховується національність, вік, статура, ознаки обличчя, колір волосся, овал обличчя, одяг (по кольору, роду, формі)
Слідчий, приступаючи до пред’явлення для впізнання, роз’ясняє учасникам їхні права і обов’язки.
Спочатку поняті і дві людини, серед яких пред’являється особа, що пізнається, запрошуються у відведену для цього кімнату. Після цього запрошують особу, що пізнається і слідчий роз’ясняє йому мету виклику і пропонує зайняти місце серед пред’являємих по своєму вибору. Після цього у кімнату запрошують особу, що пізнає, якому пропонується уважно оглянути пред’явлених у тих позах, у яких вони знаходилися.
Зрозуміло, що особі, що пізнає не можна повідомляти будь-які відомості про осіб, що пред’являються (їх прізвища, імена і т.д.) або будь-яким іншим засобом акцентувати його увагу на одному із пред’явлених.
У випадках впізнання конкретної особи, пізнавачем повинні бути названі ознаки, по яких він її пізнав.
При негативному результаті впізнання, особа, що пізнає повинна пояснити причини. Якщо виникає необхідність пред’явлення декількох осіб одному, то пред’явлення для впізнання кожного з них проводиться окремо.
Пред’явлення для впізнання людини може бути здійснено ще по таких ознаках:
1. По динамічним (функціональним) ознакам, по особливостям голосу, мови.
При пред’явленні для впізнання по голосу й особливості мови. Голосова характеристика і мова запропонованих не повинна мати істотних розходжень
Ознаками усного мовлення, що використовуються при впізнанні служать дефекти і специфічні обороти слова і мова.
Ознаки голосу - це його висота, сила і тембр. Особа, що пізнається сама обирає порядок прослуховування свого голосу і мови.
Проте, ці ознаки при бажанні можуть бути змінені, впізнання по ним має деякі особливості.
У початковій стадії особа, що пізнається не повинна знати про проведене впізнання.
При понятих слідчий веде заздалегідь придуману бесіду з пред’явленим, стараючись щоб їхня розмова звучала достатньо тривалий час.
У залежності від обставин слідчий може запропонувати пред’явленим підвищити або понизити голос, повторити якусь фразу, слово, букву. Доцільно при цьому вести магнітофонний запис.
Весь цей час особа, що пізнається розмовляє з іншими особами, а особа, що пізнає знаходиться в сусідній кімнаті, відкіля добре чує їхню розмову.
Наприклад - обвинувачуваний знав, що буде проводиться впізнання по голосу і схитрував, голос змінив і вся процедура впізнання по голосу провалилася і докази втратились.
Пред’явлення впізнання по ході.
Пред’явлені повинні мати подібність по ході. Варто заздалегідь домовитися про сигнали, які слідчий буде подавати пред’явленим із метою зміни напрямку, швидкості, руху, поз і про номери, під якими вони будуть фігурувати.
Називати пред’явлених по прізвищу не можна. Потім слідчий пропонує пред’являємому визначити, яким по рахунку він бажає іти, намічає маршрут і особа, що пізнає йде разом з іншими.
У випадку впізнання з’ясовується, по яких прикметах ходи пізнана людина.
Сам процес ходьби бажано зафіксувати за допомогою відеозапису.
Питання самостійної роботи