4. . Заходи та засоби захисту працюючих від шкідливих небезпечних факторів.

Зменшити негативний вплив вищеперерахованих факторів можна за рахунок правильної організації робочого місця. В Згурівському районному суді Київської області цьому питанню не приділяється значна увага. Основні показники користувача ЕОМ повністю не виконуються, зокрема такі як:

1. проведення семінарів;

2. площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ, складає не менше 6 кв. м, а об’єм - не менше 20 куб. м;

3. робочі місця з моніторами відносно вікон розміщуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з персональними ЕОМ виконуються наступні правила:

1. робочі місця з персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

2. відстань між бічними поверхнями моніторів різних ПЕОМ не менша за 1,2 м;

3. відстань між тильною поверхнею одного з моніторів та екраном іншого в усіх кабінетах, де ПЕОМ встановлені таким чином неменша ніж 2,5 м;

4. прохід між рядами робочих місць обладнаних ПЕОМ не менший 1 м. в усіх приміщеннях;

5. висота робочої поверхні столів для моніторів в суді знаходиться в межах 690 - 770 мм, ширина – 620- 1300 мм., глибина - 800 - 1000 мм;

6. робочі столи для моніторів мають простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 525 мм, глибиною на рівні колін не менше 460 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм;

7. робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПЕОМ та персональної ЕОМ має такі основні елементи: сидіння, спинку та підлокітники;

8. використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

9. рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів знаходиться в межах 300-500 лк. У приміщеннях, де неможливо забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення застосовуються світильники місцевого освітлення;

Крім того відносно будівель виконуються такі правила:

1. приміщення, в яких розташовуються ПЕОМ мають ступень вогнестійкості не нижче другого;

2. стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду

3. у приміщеннях з ПЕОМ щоденно проводиться вологе прибирання;

4. у приміщеннях з ПЕОМ знаходяться медичні аптечки першої допомоги;

5. приміщення з ПЕОМ оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації.

ВИСНОВКИ

Отже, сучасний етап становлення і зміцнення України як правової, демократичної, незалежної держави вимагає позитивних соціально-економічних, політичних та правових змін. Разом з тим, такі зміни неможливі без докорінного покращення діяльності всіх державних структур, у тому числі судових органів. Правова реформа, яка проводиться на фоні масштабних соціально-економічних перетворень усього суспільства, вимагає суттєвих змін, покращень у діяльності судової системи України, що перебуває на стадії свого останнього конституційного оформлення і є гарантом вирішення завдань боротьби зі злочинністю на сучасному етапі.

Безперечно, забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина, як того вимагає Основний Закон України, може тільки судова система, яка діятиме винятково на засадах, визначених Конституцією: законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинності та ін., в умовах незалежності і недоторканності суддів.

Місцем проходження моєї виробничої практики був Згурівський районний суд Київської області. В системі судоустрою України він є місцевим судом (є судом першої інстанції) і належить до судів загальної юрисдикції. За штатним розписом в Згурівському районному суді рахується чотири судді: три судді та голова суду. Голова суду, відповідно, має лише одного заступника. Судді мають своїх помічників. Організацію діловодства в суді забезпечує керівник апарату (завідуючий секретаріатом) суду. До апарату суду за посадою входять: консультант суду, завідуючий канцелярією, секретарі суду, секретарі судових засідань, судовий розпорядник, спеціаліст з інформаційних технологій, діловод та архіваріус тощо.

Щодо виконання програми виробничої практики, то за час її проходження я з’ясувала основні цілі і завдання судових органів, вивчила їх структуру, організацію діяльності, форми і методи здійснення поставлених перед ними завдань; засвоїла практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність судових органів, а також норм, які вони застосовують у своїй діяльності; ознайомилася з роботою Згурівського районного суду, ґрунтовно вивчила його структуру, завдання і функції; була спостерігачем на судових засіданнях, складала постанови, протоколи судових засідань, ухвали та інші рішення.

Безсумнівно, потрібно зазначити – велика роль у вдосконаленні діяльності органів суду залежить саме від рівня їх матеріального і фінансового забезпечення. Під час проходження практики я зрозуміла, що чим вищий цей рівень, чим менше організаційно-технічних проблем мають працівники, тим і продуктивнішою та якіснішою є виконувана ними робота. Щодо пропозицій для удосконалення виробничої практики, то за такий короткий термін її проходження мало що можна запропонувати, але звісно ж спробуємо. В першу чергу, я вважаю, потрібно забезпечити студенту-практиканту такого керівника практики від базової організації, який би на відповідний проміжок часу звільнявся б від виконання своїх обов’язків і достатньо часу міг би приділити своєму «підопічному», пояснюючи йому різні аспекти практичної діяльності. Ця робота повинна достойно оплачуватися, щоб керівник був зацікавлений у результатах своєї діяльності. Хоча держава і буде витрачати певні кошти, проте вона з часом буде мати обізнаних молодих фахівці на противагу теперішнім, які, розпочинаючи свою трудову діяльність, мало що можуть виконувати самостійно і забирають багато часу у досвідчених працівників, які допомагають їм, багато чого пояснюють. Це в свою чергу знижує ефективність роботи останніх. По-друге, для більшої ефективності виробничої практики потрібно збільшити її термін, адже чого може навчитися практикант за такий короткий термін. Також можна запропонувати й інше, а саме: оплачувати студенту-практиканту його роботу відповідно щодо якості її виконання, серйозності і сумлінного ставлення до неї.

Отже, пропозиції зроблені, залишаються лише надії, що вони не залишаться простою декларацією, а були сприйняті і, можливо, колись втілені у життя.

Наприкінці роботи хотілося б зазначити, що виробнича практика відіграє, все ж таки, певну позитивну роль. Вона допомагає частково засвоїти матеріал, вивчений на протязі навчання, пізнати для себе щось нове, особливо з царини практичної діяльності, яка дуже відрізняється від навчального процесу, цікаво поспілкуватися із людьми – відповідальними працівниками судових органів з однієї сторони та громадянами, які звертаються до суду із своїми проблемами з іншої, почути від них про проблеми і недоліки в структурі функціонування судових органів і зрештою – висвітлити їх у звіті про проходження виробничої практики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №30, ст.141, із змінами і доповненнями, остання редакція від 01.01.2006 на підставі 2222-15. Інтернет видання http: //zakon.rada.gov.ua/ ВРУ; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

2. Цивільно- процесуальний кодекс України від 01.12.2012, Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”,2013

3. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 1960 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 2012 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2013

5.Кодекс України про Адміністративні правопорушення: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004

6.Кодекс законів про працю України Редакція від 10.12.1972 р. №322-VII

7. Закон України про Державну службу Редакція від 16.12.1993р. №3723-XII

8. Закон України про Судовий збір Редакція від 08.07.2011р. №3674-VI

9. Закон України "Про статус суддів і судоустрій " від 07.07.,2010 р. №2453-VI

10. Бойко В.Ф. Бойко. Суд і правоосуддя в Україні. - К.: Інюре, 2011.

11. Гель А.П. Цвігун Д.П. Судова система України. - К.: Гермес, 2010.

12. Науково –практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/За ред. М.І. Мельника,М.І. Ховранюка. –К.: Канон, 2011.

13. Коментар до Закону України “Про судоустрій та статус суддів “ / За заг. ред. Маляренка В.Т. - К.: Юрінком інтер, 2013.

14. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. — 2012. - № 5. - С. 9.

15. Городовенко В. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні //Право України. – 2012. №4.-с.124-127.

16. Грошевий Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. –К.: Юнона, 2011.

17. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності суддів України // Право України. – 2010. №2.-с72-75.

18. Кондратьєв Я. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- К.: 2012.

19. Мульченко В. Розвиток законодавства України, що забезпечує охорону правосуддя Право України.- 2013.-№1.-с.48-51.

20. Скомороха В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади//Вісник Конституційного Суду України. —2012,— № 1. - С. 59.

21. Скорченко Ю.О. Деякі проблеми зміцнення судової гілки влади // Вісник Верховного Суду України.- 2013. - №2(36).

22. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини ігромадянина в Україні // Право України. – 2012. №1.

23. Штогун С.Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні Право України.- 2013.-№3.