- •Планування роботи суду, напрямів діяльності його компетенції
- •Планування роботи суду, напрямів діяльності його компетенції
- •Склад Згурівського районного суду та його повноваження
- •1.3. Процедура прийому суддями громадян
- •2.1. Оформлення документів
- •2.2. Порядок приймання судових справ і кореспонденції
- •2.3. Передача справи до архіву суду
- •3.2. Планування та фінансування з охорони праці.
- •3.3 Умови праці, небезпечні та шкідливі фактори та їх джерела.
- •. Заходи та засоби захисту працюючих від шкідливих небезпечних факторів.
-
. Заходи та засоби захисту працюючих від шкідливих небезпечних факторів.
Зменшити негативний вплив вищеперерахованих факторів можна за рахунок правильної організації робочого місця. В Згурівському районному суді Київської області цьому питанню не приділяється значна увага. Основні показники користувача ЕОМ повністю не виконуються, зокрема такі як:
-
проведення семінарів;
-
площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ, складає не менше 6 кв. м, а об’єм - не менше 20 куб. м;
-
робочі місця з моніторами відносно вікон розміщуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих місць з персональними ЕОМ виконуються наступні правила:
-
робочі місця з персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
-
відстань між бічними поверхнями моніторів різних ПЕОМ не менша за 1,2 м;
-
відстань між тильною поверхнею одного з моніторів та екраном іншого в усіх кабінетах, де ПЕОМ встановлені таким чином неменша ніж 2,5 м;
-
прохід між рядами робочих місць обладнаних ПЕОМ не менший 1 м. в усіх приміщеннях;
-
висота робочої поверхні столів для моніторів в суді знаходиться в межах 690 - 770 мм, ширина – 620- 1300 мм., глибина - 800 - 1000 мм;
-
робочі столи для моніторів мають простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 525 мм, глибиною на рівні колін не менше 460 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм;
-
робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПЕОМ та персональної ЕОМ має такі основні елементи: сидіння, спинку та підлокітники;
-
використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.
-
рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів знаходиться в межах 300-500 лк. У приміщеннях, де неможливо забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення застосовуються світильники місцевого освітлення;
Крім того відносно будівель виконуються такі правила:
-
приміщення, в яких розташовуються ПЕОМ мають ступень вогнестійкості не нижче другого;
-
стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду
-
у приміщеннях з ПЕОМ щоденно проводиться вологе прибирання;
-
у приміщеннях з ПЕОМ знаходяться медичні аптечки першої допомоги;
-
приміщення з ПЕОМ оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації.
ВИСНОВКИ
Отже, сучасний етап становлення і зміцнення України як правової, демократичної, незалежної держави вимагає позитивних соціально-економічних, політичних та правових змін. Разом з тим, такі зміни неможливі без докорінного покращення діяльності всіх державних структур, у тому числі судових органів. Правова реформа, яка проводиться на фоні масштабних соціально-економічних перетворень усього суспільства, вимагає суттєвих змін, покращень у діяльності судової системи України, що перебуває на стадії свого останнього конституційного оформлення і є гарантом вирішення завдань боротьби зі злочинністю на сучасному етапі.
Безперечно, забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина, як того вимагає Основний Закон України, може тільки судова система, яка діятиме винятково на засадах, визначених Конституцією: законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинності та ін., в умовах незалежності і недоторканності суддів.
Місцем проходження моєї виробничої практики був Згурівський районний суд Київської області. В системі судоустрою України він є місцевим судом (є судом першої інстанції) і належить до судів загальної юрисдикції. За штатним розписом в Згурівському районному суді рахується чотири судді: три судді та голова суду. Голова суду, відповідно, має лише одного заступника. Судді мають своїх помічників. Організацію діловодства в суді забезпечує керівник апарату (завідуючий секретаріатом) суду. До апарату суду за посадою входять: консультант суду, завідуючий канцелярією, секретарі суду, секретарі судових засідань, судовий розпорядник, спеціаліст з інформаційних технологій, діловод та архіваріус тощо.
Щодо виконання програми виробничої практики, то за час її проходження я з’ясувала основні цілі і завдання судових органів, вивчила їх структуру, організацію діяльності, форми і методи здійснення поставлених перед ними завдань; засвоїла практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність судових органів, а також норм, які вони застосовують у своїй діяльності; ознайомилася з роботою Згурівського районного суду, ґрунтовно вивчила його структуру, завдання і функції; була спостерігачем на судових засіданнях, складала постанови, протоколи судових засідань, ухвали та інші рішення.
Безсумнівно, потрібно зазначити – велика роль у вдосконаленні діяльності органів суду залежить саме від рівня їх матеріального і фінансового забезпечення. Під час проходження практики я зрозуміла, що чим вищий цей рівень, чим менше організаційно-технічних проблем мають працівники, тим і продуктивнішою та якіснішою є виконувана ними робота. Щодо пропозицій для удосконалення виробничої практики, то за такий короткий термін її проходження мало що можна запропонувати, але звісно ж спробуємо. В першу чергу, я вважаю, потрібно забезпечити студенту-практиканту такого керівника практики від базової організації, який би на відповідний проміжок часу звільнявся б від виконання своїх обов’язків і достатньо часу міг би приділити своєму «підопічному», пояснюючи йому різні аспекти практичної діяльності. Ця робота повинна достойно оплачуватися, щоб керівник був зацікавлений у результатах своєї діяльності. Хоча держава і буде витрачати певні кошти, проте вона з часом буде мати обізнаних молодих фахівці на противагу теперішнім, які, розпочинаючи свою трудову діяльність, мало що можуть виконувати самостійно і забирають багато часу у досвідчених працівників, які допомагають їм, багато чого пояснюють. Це в свою чергу знижує ефективність роботи останніх. По-друге, для більшої ефективності виробничої практики потрібно збільшити її термін, адже чого може навчитися практикант за такий короткий термін. Також можна запропонувати й інше, а саме: оплачувати студенту-практиканту його роботу відповідно щодо якості її виконання, серйозності і сумлінного ставлення до неї.
Отже, пропозиції зроблені, залишаються лише надії, що вони не залишаться простою декларацією, а були сприйняті і, можливо, колись втілені у життя.
Наприкінці роботи хотілося б зазначити, що виробнича практика відіграє, все ж таки, певну позитивну роль. Вона допомагає частково засвоїти матеріал, вивчений на протязі навчання, пізнати для себе щось нове, особливо з царини практичної діяльності, яка дуже відрізняється від навчального процесу, цікаво поспілкуватися із людьми – відповідальними працівниками судових органів з однієї сторони та громадянами, які звертаються до суду із своїми проблемами з іншої, почути від них про проблеми і недоліки в структурі функціонування судових органів і зрештою – висвітлити їх у звіті про проходження виробничої практики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №30, ст.141, із змінами і доповненнями, остання редакція від 01.01.2006 на підставі 2222-15. Інтернет видання http: //zakon.rada.gov.ua/ ВРУ; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
2. Цивільно- процесуальний кодекс України від 01.12.2012, Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”,2013
3. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 1960 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 2012 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2013
5.Кодекс України про Адміністративні правопорушення: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004
6.Кодекс законів про працю України Редакція від 10.12.1972 р. №322-VII
7. Закон України про Державну службу Редакція від 16.12.1993р. №3723-XII
8. Закон України про Судовий збір Редакція від 08.07.2011р. №3674-VI
9. Закон України "Про статус суддів і судоустрій " від 07.07.,2010 р. №2453-VI
10. Бойко В.Ф. Бойко. Суд і правоосуддя в Україні. - К.: Інюре, 2011.
11. Гель А.П. Цвігун Д.П. Судова система України. - К.: Гермес, 2010.
12. Науково –практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/За ред. М.І. Мельника,М.І. Ховранюка. –К.: Канон, 2011.
13. Коментар до Закону України “Про судоустрій та статус суддів “ / За заг. ред. Маляренка В.Т. - К.: Юрінком інтер, 2013.
14. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. — 2012. - № 5. - С. 9.
15. Городовенко В. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні //Право України. – 2012. №4.-с.124-127.
16. Грошевий Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. –К.: Юнона, 2011.
17. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності суддів України // Право України. – 2010. №2.-с72-75.
18. Кондратьєв Я. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- К.: 2012.
19. Мульченко В. Розвиток законодавства України, що забезпечує охорону правосуддя Право України.- 2013.-№1.-с.48-51.
20. Скомороха В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади//Вісник Конституційного Суду України. —2012,— № 1. - С. 59.
21. Скорченко Ю.О. Деякі проблеми зміцнення судової гілки влади // Вісник Верховного Суду України.- 2013. - №2(36).
22. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини ігромадянина в Україні // Право України. – 2012. №1.
23. Штогун С.Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні Право України.- 2013.-№3.