3.3 Первинні засоби пожежогасіння
Розділ виконаний у відповідності з ГОСТ 12.1.004-83.
Пожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток.
Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення з виділенням великої кількості енергії, що викликає нагрівання продуктів згоряння до високих температур і різке підвищення тиску. Пожежна небезпека обчислювальних комплексів може бути обумовлена:
- несправним пристроєм чи порушенням режиму роботи системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;
- перевантаженням електричних мереж;
- утворенням електричної дуги і розпечених часток металу, іскор, перегрівом струмоведучих елементів.
Пожежна небезпека устаткування визначається також і наслідками, що можуть викликати пожежу. Саме гасіння пожежі може з'явитися причиною виходу з ладу дорогого електронного устаткування.
Вимоги по забезпеченню пожежної і вибухової безпеки об'єктів передбачає наступне:
- комплекс виробничих приміщень повинний мати не менш двох евакуаційних виходів;
- для акустичної обробки стін варто застосовувати непальні і важкопальні матеріали;
- сховища інформації варто розміщувати у відособлених приміщеннях, обладнаних шафами з непальних матеріалів;
- джерела електричної енергії необхідно розташовувати у відокремлених приміщеннях;
- освітлювальну електричну мережу варто виконувати відповідно до вимог щодо пожежонебезпечних зон;
- прокладку кабелів через перекриття, стіни та фальшполи варто здійснювати із сталевих труб з ущільненнями із непальних матеріалів;
- аварійні мережі освітлення, дистанційного й автоматичного пуску протипожежних систем і сигналізації необхідно прокладати окремо від силових і інших робочих електричних мереж, а при спільній прокладці їх варто розділяти перегородками з непальних матеріалів;
- система електроживлення обчислювальних комплексів повинна мати блокування, що забезпечує її відключення у випадку зупинки системи охолодження і кондиціонування;
- система вентиляції повинна бути обладнана пристроєм, який забезпечить автоматичне її відключення, а також перекриття воздуховоду машинного залу автоматичними заслінками у випадку виникнення пожежі;
- при ремонті і технічному обслуговуванні устаткування в приміщенні повинна знаходитися мінімальна кількість легкозаймистих рідин у щільно закриваємій тарі.
Пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.
Небезпечними факторами пожежі є: відкритий вогонь і іскри; підвищена температура повітря і навколишніх предметів; токсичні продукти горіння; дим, підвищена концентрація кисню в повітрі, обвалення й ушкодження будинків.
Напруга до електроустановок приймача подається по кабельних лініях, що представляють особою пожежну небезпеку. Наявність гарячого ізоляційного матеріалу, ймовірних джерел запалювання у виді електричних іскор і дуг, розгалуженість і важкоприступність робить кабельні лінії місцем найбільш ймовірного виникнення пожежі.
Пожежна безпека регламентується ОСТ 12.1.004-91. По вибухонебезпечності загальні вимоги викладені в ОСТ 12.1.010-76.
Для попередження пожеж, вибухів, аварій від перевантажень і коротких замикань в електроустановках необхідно здійснити правильний вибір елементів електричних ланцюгів і забезпечити систему електрозахисту.
Для виявлення пожежі в приміщеннях рекомендується встановлювати датчики, що спрацьовують з появою диму, підвищенні температури, що реагують на відкрите полум'я. У випадку пожежі датчики спрацьовують і пускають у хід сигналізатори.
Для попередження пожеж, вибухів, аварій від перевантажень і коротких замикань в електроустановках необхідно здійснити правильний вибір елементів електричних ланцюгів і забезпечити систему електрозахисту (плавкі запобіжники та інші пристрої).
У приміщеннях обчислювального комплексу, у допоміжних приміщеннях рекомендуються установки гасіння пожеж газовими вогнегасниками, у яких вогнегасною речовиною є вуглекислота чи рідинні легковипарні вогнегасні склади з аерозолями на основі бромистого етилу. Для гасіння елементів обладнання можна застосовувати також повітряно-механічну піну, попередньо знеструмивши установки, тому що піна проводить електрику.
Стаціонарні установки призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їхнього виникнення без участі людини. Підрозділяються на водяні , пінні , газові, порошкові, парові. Можуть бути автоматичними і ручними з дистанційним керуванням.
Вогнегасники – пристрої для гасіння пожеж вогнегасною речовиною, що випускають після приведення їх в дію, використовуються для ліквідації невеликих пожеж. Як вогнегасну речовину в них використовують хімічну чи повітрямеханічну піну , диоксид вуглецю (рідкому стані), аэрозолі і порошки до складу яких входить бром. Підрозділяються:
по рухливості:
ручні до 10 літрів
пересувні
стаціонарні
По вогнегасному складу складу:
вуглекислотні; (З2)
хімпінні (водяні розчини кислот і лугів)
повітряно-пінні;
хладонові; (хладони 114В2 і 13В1)
порошкові; (ПС, ПСБ-3, ПФ, П-1А, СИ-2)
комбіновані
Вогнегасники маркеруються буквами (вид вогнегасника по розряду) і цифрами (обсяг).
Ручний пожежний інструмент – це інструмент для розкриття і розібрання конструкцій і проведення аварійно-рятувальних робіт при гасінні пожежі. До них відносяться : гаки, ломи, сокири, цебра, лопати, ножиці для різання металу. Інструмент розміщюється на видному та доступному місці на стендах та щитах.