3.Охорона праці
3.1 Охорона праці на підприємстві
Організація роботи з охорони праці на підприємстві
Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити безпечні умови праці на робочому місці, відповідно до вимог охорони праці.
Відповідальність за організацію охорони праці несуть директор і головний інженер.
Усю координацію здійснює головний інженер чи його заступник.
На підприємствах меншого рангу існує інженер по охороні праці
Основними видами контролю по охороні праці на підприємстві є :
оперативний контроль керівництва та інших посадових осіб;
адміністративно-суспільний (триступінчастий) здійснюється службою ОП;
відомчий контроль;
контроль, здійснюваний органами держнадзору і технічною інспекцією.
Існує триступінчастий контроль:
Перша ступінь. Здійснюється щодня майстром, бригадиром разом із суспільним інспектором. Друга ступінь. Здійснюється щотижня начальником цеху, провідними спеціалістами цеху і старшим суспільним інспектором цеху. Третя ступінь. Головний інженер, старший суспільний інспектор підприємства, головні фахівці підприємства. Результати фіксуються в спеціальному журналі.
Система керування охороною праці на підприємстві
В умовах сучасного виробництва окремі заходи щодо поліпшення умов праці для попередження травматизації виявляються неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, утворюючи в загальній системі керування виробництвом підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготовці, прийняттю і реалізації рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Об'єкт керування – це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина – виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничим середовищем.
Керуюча частина містить у собі керівників підприємства, керівників підрозділів, службу охорони праці.
Підвищення знань по охороні праці
Навчання охороні праці проводиться двома методами:
система занять у виді лекцій, бесід, практичних занять з наступним присвоєнням категорії;
інструктаж.
Інструкції бувають:
вступний інструктаж, його проводить інженер по ОП із усіма знову прибулими на роботу;
первинний інструктаж, проводить бригадир, майстер, начальник ділянки, тобто безпосередній начальник робіт із усіма знову прибулими на роботу;
повторний інструктаж, проводиться з всіма робітниками раз у півроку;
позаплановий інструктаж, проводитися при зміні правил по ОТ, процесу виробництва, при порушеннях правил по ОТ і нещасних випадках, а також при перервах до 50 днів для небезпечних робіт і до 2-х місяців для інших.
3.2 Аналіз шкідливих та небезпечних чинників на виробництві
Підрозділ виконаний у відповідності з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ "Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація".
При експлуатації та обслуговуванні обладнання впливають наступні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:
Небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі замикання, що може відбутися через тіло людини ;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищений рівень шуму;
вібрація;
несприятливий мікроклімат та ін.
У процесі експлуатації чи проведенні профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напругою.
При роботі з обладнанням небезпечним фактором є підвищений рівень статичної електрики. Статична електрика є джерелом перешкод, що впливають на точність сприйняття інформації, вона приводить до відмовлень елементів, є причиною виникнення пожеж і вибухів; несприятливо впливає на організм людини.
Несприятливий мікроклімат, вплив на людину метеорологічних умов (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, променисте тепло) у робочій зоні виробничого приміщення повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ.
Підвищений рівень шуму на робочому місці. Шум від вентиляторів і механізмів, що рухаються, ЕОМ. Шум, голосність якого перевищує 120 дб може привести до необоротних змін нервової системи аж до летального результату. Шум підриває кров'яний тиск, що негативно позначається на діяльності серцево-судинної системи, з'являється утома, дратівливість, притупляється увага. Усе це приводить до значного зниження працездатності. найбільшим "дратівним" впливом володіють шуми, періодичність яких непостійна.
Для зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів при роботі з обладнанням необхідно дотримуватися відповідних захисних заходів.
Освітлення є однією з головних умов виробничої санітарії. При недостатньому освітленні очі сильно напружуються, знижується темп роботи, збільшується стомлюваність працюючого. При надмірно яскравому освітленні дратується сітківка очей, очі швидко утомлюються, росте виробничий травматизм.
Одним з найбільш ефективних методів регулювання мікроклімату є кондиціонування повітря з метою встановлення в робочій зоні таких температур, відносній вологості і швидкості повітря, при яких буде забезпечена комфортність праці.
Швидкість повітря можна регулювати шляхом зміни площі вихідного отвору воздуховоду.
Регулювати подачу повітря можна також зміною кількості оборотів робочого колеса вентилятора.
Регулювання температури зводиться до підігріву повітря в зимовий період року. Цей процес здійснюється за допомогою калориферів, що включаються як елемент у вентиляційну систему. Підігрів повітря в калориферній установці відбувається за рахунок знімання тепла з поверхонь пластин з теплоносіями.
Класифікація основних засобів захисту від враження електричним струмом приведені в ОСТ 12.1.019-79 "Електробезпечність". На робочому місці все металеве устаткування повинне бути заземлене.
Для забезпечення електробезпечності повинні застосовуватися окремо чи в сполученні наступні способи та засоби:
-
мала напруга;
-застосування блокувань, знаків безпеки, засобів захисту і запобіжних пристроїв.
Для усунення причин утворення статичних зарядів треба застосовувати провідні матеріали для покриття підлог, панелей, робочих столів, стільців, а також взуття й одяги обслуговуючого персоналу. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь варто підтримувати відносну вологість повітря на максимально припустимому рівні за ГОСТ 12.1.005-88.