3.3. Клейові з'єднання

Створення високоякісних синтетичних клеїв на базі фенольних, епо­ксидних та інших смол, а також фенолкаучукових та інших композицій послу­жило підставою для більш широкого застосування в маши­нобудуванні і приладобудуванні клейових з'єднань, здійснюваних за рахунок сил адгезії (сил зчеплення) у процесі затвердіння рідкого клею. Є клейові сполуки з виборчою адгезією до яких-небудь певних матеріалів – спеціальні клеї (наприклад, гумо­ві) або з високою адгезією до різних матеріалів (наприклад, до металів, кераміки, дерева, пластмас та ін.) – універсальні клеї (наприклад, БФ).

У процесі склеювання виконують ряд послідовних операцій: підготовку поверхонь деталей, нанесення клею, збирання з'єднань, витримку при відпо­відному тиску і температурі.

Найбільш поширені види клейових з'єднань: внапуск (рис. 3.2, а); стикові по косому зрізу (в ус) (рис. 3.2, б) і з накладками (рис. 3.2, в).

Рис.3.2. Види клейових з‘єднань

Міцність клейового з'єднання в значній мірі залежить від товщини клейо­вого шару (рекомендовані значення 0,05…0,15 мм), товщина якого залежить від в'язкості клею і тиску при склеюванні. Клейові з'єднання краще працюють на зсув, гірше на відрив. Тому кращими є з'єднання внапуск. Для підвищення міцності застосовують сполучення клейового з'єднання з різьбовим, зварним і заклепковим.

Розрахунки на міцність роблять за допомогою тих же формул, що і для паяних з'єднань. Якість клейового з'єднання характеризується не тільки його міцністю, але також водостійкістю, теплостійкістю та іншими показниками.

4. З‘єднання з гарантованим натягом

Рис. 4.1. Схема утворення з‘єднання з

гарантованим натягом (пресового):

1 – вал; 2 – втулка

З'єднання з гарантованим натягом – це напружені з'єднання, у котрих на­тяг створюється виготовленням з'єднуваних деталей із необхідною різницею посадкових розмірів. У інженерній практиці такі з'єднання називають пресо­вими. Схема утворення пре­сового з'єднання показана на рис. 4.1: а – з'єднувані деталі перед запре­совкою; б – деталі після запресовки. Як приклад пресового з'єднання може служити з'єднання вінця черв'ячного або зубчастого колеса з його сту­пицею і т. п.

Переваги пресових з'єднань:

1. можливість передачі великих навантажень;

2. добре сприйняття ударних навантажень;

3. добре центрування з'єднуваних деталей;

4. простота виготовлення деталей.

Надійність з'єднання з натягом залежить від розміру натягу, що прийма­ється відповідно до обраної посадки, установленої системою допусків і поса­док. Значення натягу невелике і вимірюється мікронами.

По способу зборки розрізняють з'єднання з натягом, що збираються за­пресовкою, і з нагріванням охоплюючої або охолодженням охоплюваної деталі.

Значення натягу і відповідно вид посадки з'єднання з натягом визнача­ються в залежності від необхідного тиску на посадочній поверхні з'єднуваних деталей. Тиск р повинен бути таким, щоб сили тертя, що виникають на посадочній поверхні, цілком протидіяли зовнішнім силам, що діють на деталі з'єднання.

Для забезпечення взаємної нерухомості деталей з'єднання при наван­таженні осьовою силою F повинна виконуватися умова , звідки

, (4.1)де f – коефіцієнт тертя; d та l – відповідно діаметр та довжина посадочної поверхні.

При навантаженні з‘єднання обертаючим моментом необхідно, щоб , звідки

. (4.2)

при навантаженні одночасно осьвою силою F і обертаючим моментом Т повинна виконуватись умова , звідки

. (4.3)

По отриманому значенню р визначається розрахунковий натяг з'єднання.

Порівняно рідко застосовуються з'єднання деталей із натягом, здійсню­вані стяжними кільцями і стяжними планками. На практиці часто застосовують сполучення пресового з'єднання зі шпонковим або шліцьовим.

Недоліки з'єднання з гарантованим натягом:

1. складності зборки і розбирання;

2. можливість ослаблення посадки й пошкодження посадочних повер­хонь при розбиранні.