2.3. Конфекційна карта моделі

За рекомендованими для пакету одягу матеріалами і фурнітурою складається конфекційна карта. Форма бланку конфекційної карти залежить від вимог підприємства та містить інформацію про пакет матеріалів, фурнітуру,модель та розробника даної моделі.

Для оформлення конфекційної карти слід використовувати зразки матеріалів або кольоровий папір. Форму конфекційної карти наведено у додатку Е.

3. Аналіз методів обробки та вибір обладнання

Розробка раціонального технологічної послідовності виготовлення [5,7]та вибір сучасного обладнання[6,10]для моделі, що розробляється виконується на основі:

• аналізу методів обробки;

• аналізу необхідного обладнання та його технічного рівня;

• аналізу витрат часу та пошуку засобів зниження трудомісткості виробу, резервів зростання продуктивності праці.

3.1 Розробка загальної схеми виготовлення швейного виробу

На порядок розміщення технологічно неподільних операцій в технологічній послідовності обробки виробу впливають конструкція і складність моделі (наприклад, підборт суцільнокроєний і відрізний, рукав вшивний і реглан); матеріали і залежні від них способи обробки; обладнання ( наприклад, рукава в пройму можна вшивати на спеціальній машині для вшивання рукава і на напівавтоматі). Тому перш ніж складати технологічну послідовність обробки, потрібно розробити загальну схему послідовності обробки виробу по вузлах(приклад надано у додатку Ж).

3.2 Аналіз методів обробки вузлів швейного виробу

Вибір методів обробки – один з найвідповідальніших етапів підготовки моделей до запуску у виробництво, оскільки на цій стадії визначається якість, основні трудові та матеріальні витрати на виготовлення швейного виробу.

Відповідно до розробленої загальної схеми виготовлення виробу студент обирає найбільш відповідальні вузли (наприклад, борти, кишені, коміри і ін., не менше 3), для яких проводиться порівняння можливих методів обробки.

Вибір методів обробки проводять на основі вивчення рекомендованої літератури [1,5, …,10], науково-технічної документації [13, …,18] , власних пропозицій студента. Також може бути використаний досвід підприємств, що випускають аналогічний асортимент продукції.

З існуючих методів обробки вузлів слід обирати найбільш сучасні, максимально економічні, придатні для рекомендованих матеріалів. Особливу увагу слід приділити використанню методів паралельної і паралельно-послідовної обробки, підвищенню частки машинних робіт, застосуванню пристроїв малої механізації.

При виконанні аналізу слід враховувати, що порівнянню підлягають різні методи обробки одного і того ж вузла (не можна порівнювати різні за формою і структурою вузли, наприклад, кишеню з листочкою з вшивними кінцями з кишенею з листочкою з настрочними кінцями). Об'єктами варіювання можуть бути варіанти крою деталей (використання суцільнокроєних або відрізних частин), розміщення та використання допоміжних матеріалів (повздовжників, пружків і т.д.), прокладок, методи з’єднання (клейовий, нитковий), послідовність виконання неподільних операцій, використовуване обладнання і засоби малої механізації і .т.д.

Аналіз методів обробки проводиться за наступним планом:

• надання не менше трьох варіантів обробки основних вузлів виробу;

• розрахунок норм часу на технологічно-неподільні операції;

• визначення критеріїв щодо оцінки методів обробки;

• аналіз варіантів обробки та оцінка методів;

• висновки по кожному вузлу окремо.

Приклад оформлення аналізу методів обробки на один вузол наведено у Додатку Е.

В ПЗ курсового проекту у запропонованих варіантах обробки необхідно навести розрахунок норми часу на виконання технологічно неподільних операцій за розрахунково-аналітичним методом згідно «Отраслевым поэлементным нормативам времени…” [ 12] (бажано навести розрахунок норм часу на технологічно-неподільні операції різні за спеціалізацією, наприклад, машинна, ручна, прасувальна та ін.). Формули таприклади розрахункунорм часу на технологічно-неподільні операціїнаведеноу додатку К [ 12].

Аналіз варіантів обробки та оцінка методів обробки кожного вузла швейного виробу виконується на основі обраних критеріїв, основними з яких є:

• Трудомісткість обробки вузла Твуз., с.:

Твуз = Σ t _і ТНО, (3.1)

де:Твуз– трудомісткістьобробки вузла, с;

t _і ТНО - норма часу і- тої технологічної неподільної операції, с.

• Кількість неподільних операцій при обробці вузла (n).

• Коефіціент механізації обробки вузла (непрямий показник якості обробки) Км:

Км =( ∑ tм + ∑tс + ∑ tн/а + ∑ tпр + ∑ tп ) / Твуз. (3.2)

де: tм - норма часу машинних технологічно-неподільних операцій,с;

tс - норма часу спецмашинних технологічно-неподільних операцій,с;

tн/а - норма часу напівавтоматичних технологічно-неподільних операцій,с;

tпр, tп - норма часу прасувальних та пресових технологічно-неподільних операцій,с.

• Кількість видів обладання, необхідного для обробки вузла, од.

• Критерій споживчої якості, бал: обробка, яка гарантує високу якость і надійність конструкції вузла одержує найвищий бал, інші варіанти отримують, відповідно, нижчі бали.

• Очікуване зрістання продуктивності праці при порівнянні варіантів обробки вузла, %,

ЗПП = (Тс – Тн )/ Тн · 100, (3.3)

де: Тс –витрати часу по вузлу при менш продуктивному способі обробки,с;

Тн –витрати часу по вузлу при більш продуктивному способі обробки,с.

• Очікуване зниження витрат часу на обробку вузла при порівнянні варіантів обробки,%:

ΔТ = (Тс – Тн )/ Тд · 100, (3.4)

На розсуд студента та керівника курсового проекту можливе введеня додаткових критеріїв:

• витрата та вартість ниток та допоміжних матеріалів, які використовуються при обробці вузла, м, грн;

• вартість запропонованого до застосування обладнання, гр;

• та ін.

Значення показників основних критеріїв, що визначають вибір раціонального методу обробки та обладнання наводятьв табличній формі (таблиця 3.1.2 та Додаток З).

Таблиця 3.1.2 – Основні крітерії, що визначають вибір раціонального методу обробки вузла

Найменування крітерія	Умовне позначення	Одиниці виміру	Метод обробки
			1	2	3
1	2	3	4	5	6
Трудомісткість вузла	Твуз	с
Кількість неподільних операцій	n	од
Коефіціент механізації	Км	-
Кількість одиниць обладання	Ко	од
Витрата ниток	L	м
Критерій споживчої якості	Ся	бал
Вниження витрат часу	ΔТ	%
Зростанняпродуктивності праці	ЗПП	%

Аналіз повинен супроводжуватися виготовленням зразків вузлів (за раціональною технологією) або макету виробу чи його частини, що сприяє підвищенню значущості схвалюваних технологічних рішень.

За наслідками проведеного аналізу варіантів обробки обраних вузлів робиться висновок про доцільність застосування того або іншого методу обробки в умовах промислового виробництва.