Фолієва кислота

Фолієва кислота (ФК; фолацин; інші назви: Вітамін Вс, Вм, В9, В₁₁)

Коферментною формою фолієвої кислоти є її гідрована похідна 5,6,7,8-тетра-гідрофолієва кислота (ТГФК). Коферментні функції ТГФК полягають у міжмолекулярному переносі одновуглецевих фрагментів (метального, метиленового, мете-нільного, оксиметильного, формільного, форміміно), що використовуються в багатьох реакціях обміну амінокислот, синтезі нуклеотидів, фізіологічно активних сполук.

Фолієва кислота біохімічно та функціонально пов'язана з вітаміном В12, а саме:

- ТГФК (у вигляді N⁵-метил-Н₄-фолату) разом з коферментною формою вітаміну В₁₂ (метилкобаламіном) забезпечують внутрішньоклітинне утворення метіоніну, необхідного як донор метальних груп для синтезу багатьох життєво важливих біо-молекул, у тому числі нуклеотидів ДНК та РНК;

- виходячи із зазначеного, авітаміноз В12 внаслідок блоку метіонінсинтазної реакції завжди супроводжується розвитком ендогенної недостатності фолієвої кислоти;

Саме тому хвороби недостатності обох вітамінів часто перебігають сумісно і мають подібну клінічну картину, ат. з. "перніціозна анемія" фактично є проявом недостатності двох вітамінів. Класичним проявом авітамінозу самої ФК є захворювання "спру", яке характеризується пінистими проносами (spruw - піна; голандськ.) та макроцитарною анемією; захворювання розвивається внаслідок споживання раціону, збідненого білками, що призводить до порушення як синтезу мікроорганізмами кишечника фолієвої кислоти, так і (в подальшому) засвоєння вітаміну В₁₂.

Найбагатшими природними джерелами фолієвої кислоти є листя зелених рослин, в яких вона синтезується. Потреби людини у вітаміні забезпечуються за рахунок синтезу його мікрофлорою кишечника, а також споживання рослинної та тваринної їжі; значна кількість ФК міститься в печінці та дріжджах. До розвитку недостатності вітаміну може призводити дисбактеріоз, спричинений тривалим прийомом сульфаніламідних препаратів, які, виступаючи структурними аналогами ПАБК, блокують утворення в бактеріальних клітинах ФК, необхідної для синтезу власних нуклеїнових кислот мікроорганізмів.

Добова потреба у фолієвій кислоті становить 200-400 мкг* [200 мкг]**.

Вітамін н Біотин

Коферментну функцію виконує біотин, що сполучений за типом простетичної групи з ферментами карбоксилування. Акцептуючи діоксид вуглецю (С02) з утворенням карбоксибіотину, вітамін H бере участь у таких біохімічних реакціях:

- біосинтезі жирних кислот (карбоксилування у складі ферменту ацетил-КоА-кар-боксилази ацетил-КоА до малоніл-КоА);

- перетворенні пірувату в оксалоацетат у ході реакцій глюконеогенезу (у складі піруваткарбоксилази);

- реакціях карбоксилування при біосинтезі ядра пуринових нуклеотидів.

Недостатність вітаміну H у людини проявляється рідко у зв'язку з біосинтезом біотину кишковими мікроорганізмами та його наявністю у більшості продуктів харчування рослинного та тваринного походження. Прояви вітамінної недостатності можуть розвиватися за умов порушення функціонування нормальної мікрофлори кишечника і проявляються патологічними змінами шкіри за типом себореї, що отримало відображення в назві вітаміну (haut -шкіра; нім.).

Добова потреба в біотині складає 150-300 мкг*.