1. 1Раз на місяць до 30 тижнів, 2 рази на місяць після 30 тижнів вагітності

2. 1 раз на місяць протягом всієї вагітності

3. Не проводиться

10. Про тяжкість гемолітичної хвороби свідчить:

1. Діаметер вени пуповини, вертикальний розмір печінки, товщина плаценти

2. Товщина плаценти, маркери невиношування

3. Маркери внутрішньоутробного інфікування.

11. Непрямий тест Кумбса це:

1. Відбувається аглютинація еритроцитів при інкубації їх з антиглобулінової сироваткою

2. Не відбувається аглюцинації еритроцитів при інкубації їх з антиглобулінової сироваткою

61. Ведення вагітності і визначення оптимального терміну пологів при резуснімунізації.

1. Розродження вагітної з Rh- негативним типом крові за умови наявності ізоімунізації проводиться:

А. Достроково в залежності від титру Ат у крові вагітної.

В. Достроково незалежно від титру Ат у крові вагітної.

С. Не проводиться дострокове розродження.

D. Незалежно від наявності ізоімунізації проводиться дострокове розродження у жінок з Rh - негативним типом крові.

2. Показами до дострокового розродження при Rh- конфлікті не є:

А. Титр Ат перевищує 1:64

В. Наростання титру при повторному аналізі в 4 рази.

С. Ультразвукові –ознаки гемолітичної хвороби плода.

D. Відсутність народження дітей із ГХ в анамнезі.

3. Показами до дострокового розродження при Rh- конфлікті є:

А. Відсутність народження дітей із ГХ в анамнезі.

В. Титр Ат 1:64 або наростання титру при повторному аналізі в 4 рази

С. Концентрація білірубіну менше 4.7 мг/л.

D. Немає наростання титру Ат в 4 рази.

4. В які терміни вводиться анти-Д імуноглобулін:

А. 16-22 тижні.

В. 20-22 тижні.

С. 28-32 тижні.

D. Після пологів.

5. Коли не вводиться анти-Д імуноглобулін:

А. При появі симптомів імунізації.

В. Після позаматкової вагітності

С. Через тиждень після переривання вагітності.

D. При відшаруванні плаценти чи матковій кровотечі.

6. Показами до введення анти-Д імуноглобуліну є:

А.Термін вагітності більше 32 тижнів.

В. Через тиждень після переривання вагітності.

С. Після амніоцентезу або біопсії хоріону.

D. При гемотранфузії одногрупної крові.

7. В якій дозі вводиться анти- Д імуноглобулін до 13 тижнів вагітності:

А. 75 мкг

В. 150 мкг

С. 300 мкг

D. 600 мкг

8. В якій дозі вводиться анти -Д імуноглобулін після 13 тижнів вагітності:

А. 75 мкг

В. 150 мкг

С. 300 мкг

D. 600 мкг

9. Протипокази до введення анти - Rh – Д імуноглобуліну:

А. Відомі анафілактичні реакції до глуболіну людини.

В. Немає протипоказів.

С. Переливання крові в анамнезі.

D. Аборти в анамнезі.

10. При виявленні у вагітної титру резус-Ат 1:8 необхідно:

А. Направити в стаціонар для лікування резус-конфлікту.

В. Провести терміново полого розрішення.

С. Призначити консультацію терапевта.

D. Призначити консультацію імунолога.

11. Як часто необхідно проводити дослідження крові для визначення резус-антитіл у вагітної, якій в дитинстві проводили гемотерапію?

А. Визначення антитіл у крові вагітної при першому відвідуванні жіночої консультації, в 20 тижнів, потім кожні 4 тижні.

В. Визначення антитіл у крові вагітної щомісячно.

С. Визначення антитіл 1 раз в місяць в першій половині вагітності і 2 рази в місяць в другій половині.

D. Визначення антитіл кожні 2 тижні.

62. Ведення післяпологового періоду при імунологічному конфлікті.

1. Відразу після народження дитини при Rh – конфлікті:

А. Пуповину перемикають та відтинають з метою уникнення попадання Rh– Ат у кровоток немовляти.

В. Перетискають плацентарний кінець пуповини.

С. При кесаревому розтині відокремлюють плаценту рукою.

D. Пуповини перемикають але не відтинають

2. Профілактика після пологів при народженні Rh – позитивної дитини:

А. Проводиться протягом перших 72 годин.

В. Проводиться через тиждень після народження.

С. Проводиться через місяць

D. не проводиться.

3. До симптомів ГХ новонародженого відноситься:

А. Збільшення печінки, селезінки, рівень білірубіну в пуповинній крові більше 5,3 мкмоль/л, рівень гемоглобіну після нородження менше 180 г/л.

В. Зменшення печінки та селезінки.

С. Гематокрит більше 0,4.

D. Рівень еритроцитів більше 4х 10 та рівень гемоглобіну більше 180 г/л

4. Важкість перебігу ГХН:

А. Hb в пуповині крові більше 140 г/л

В. Рівень Hb менше 140 г/л

С. Гемоглобін менше 180 г/л або жовтяниця (гіпербілірубінемія більше 85 мкмоль/л).

D. Жовтяниця (гіпербілірубінемія більше 85 мкмоль/л).

5. Набрякова форма ГХН:

А. Блідість, бочкоподібний живіт, набряку немає.

В.Гепато-, спленомегалія, бочкоподібний живіт, асцит, відсутність жовтяниці при народженні.

С. Жовтяниця.

D. Зменшення печінки та селезінки, блідість.

6. Жовтяниця форми ГХН:

А. Асцит, гепатосленомегалія, відсутність жовтяниці

В. Жовтяниця з’являється протягом 1-ої доби, має хвилеподібний характер, рівень білірубіну більше 25 мкмоль/л, гепатосленомегалія.

С. Жовтяниця, асцит.

7. Лікування ГХН:

А. Замінне переливання крові.

В. Дезінтоксикаціна терапія.

С. Переливання тромбоцитарної маси.

D. Переливання відмитих еритроцитів.

8. Замінне переливання крові проводиться:

А. Рузус-позитивний тип крові у дитини, позитивна проба Кумбса, Hb нижче 100 гл.

В. Резус-негативний тип крові у дитини, рівень Hb више 100 г/л.

С. Рузус-позитивний тип крові у дитини, негативна проба Кумбса, Hb вище 100 г/л.

9. При ГХН вигодовують:

А. Донорським молоком.

В. Материнським молоком (містить антитіла або гемолізини).

10. З метою профілактики імуноконфлікту при наступній вагітності необхідно:

А. Ввести антирезусний D-гамма-глобулін в перші 72 години після пологів.

В. Проводити динамічне спостереження на наявність антирезус антитіл.

С. Провести переливання матері Т-лімфоцитів чоловіка.

D. Провести пересадку матері шкірного лоскута чоловіка.

11. При резус-конфлікті, який механізм виникнення жовтяниці у новонародженого?

А. Гемоліз еритроцитів.

В. Порушення відтоку жовчі.

С. Порушення обміну білірубіну.

D. Фетоплацентарна недостатність.

63. Гемолітична хвороба новонародженого. Діагностика і лікування.

1. Гемолітична хвороба новонароджених за АВО-системою виникає, коли:

1. У матері І(0) група крові, у дитини – А(ІІ) група крові.

2. У матері ІІ(А) група крові, у дитини – І(0) група крові.

3. У матері ІІІ(В) група крові, у дитини – І(0) група крові.

4. У матері І(0) група крові, у дитини – І(0) група крові.

2. Гемолітична хвороба новонароджених за Rh-факторм виникає, коли:

1. У матері Rh-позитивний тип крові, у дитини – Rh-негативний тип.

2. У матері Rh-негативний тип крові, у дитини – Rh-позитивний тип.

3. У матері Rh-позитивний тип крові, у дитини – Rh-позитивний тип.

4. У матері Rh-негативний тип крові, у дитини – Rh-негативний тип.

3. Для жовтяниці, яка виникає, внаслідок гемолітичної хвороби новонароджених, характерно:

1. Поява жовтяничного забарвлення шкіри та слизових оболонок на 3-4 добу життя.

2. Тривалість жовтяничного забарвлення шкіри та слизових оболонок впродовж 5 діб.

3. Поява жовтяничного забарвлення шкіри та слизових оболонок у перші 24 години життя.

4. Розповсюдження жовтяничного забарвлення шкіри від кінцівок до обличчя дитини.

4. До клінічних форм гемолітичної хвороби новонароджених відноситься:

1. Жовтянична, анемічна, набрякова.

2. Інфекційна, жовтянична, анемічна.

3. Метаболічна, набрякова, анемічна.

4. Медикаментозна, жовтянична, набрякова.

5. Найбільш тяжкою формою гемолітичної хвороби новонароджених є:

1. Жовтянична.

2. Набрякова.

3. Анемічна.

4. Змішана.

6. Гостре ураження центральної нервової системи дитини при гемолітичній хворобі новонароджених має назву:

1. Метаболічна енцефалопатія.

2. Інфекційна енцефалопатія.

3. Білірубінова енцефалопатія.

4. Токсична енцефалопатія.

7. Обстеження дитини від матері з І(0) групою крові на етапі пологового залу включає:

1. Визначення групи крові, резусналежності та рівня загального білірубіну в пуповинній крові.

2. Визначення групи крові, резусналежності та рівня загального білірубіну в периферичній крові.

3. Загальний аналіз крові.

4. Біохімічний аналіз крові.

8. Основним методом лікування дітей з гемолітичною хворобою новонароджених легкого ступеня тяжкості є:

1. Інфузійна терапія.

2. Антибіотикотерапія.

3. Фототерапія.

4. Протисудомна терапія.

9. Основним методом лікування дітей з гемолітичною хворобою новонароджених тяжкого ступеня є:

1. Інфузійна терапія.

2. Антибіотикотерапія.

3. Фототерапія.

4. Операція замінного переливання крові.

10. Суб’єктивна оцінка ступеня гіпербілірубінемії у новонароджених дітей проводиться за допомогою:

1. Шкали Крамера.

2. Шкали Апгар.

3. Шкали Полачека.

4. Шкали Балларда.

11. Токсичний вплив на центральну нервову систему при гемолітичній хворобі новонароджених має:

1. Прямий білірубін.

2. Непрямий білірубін.

3. Непрямий білірубін, який зв’язаний з альбуміном.

4. Непрямий білірубін, який незв’язаний з альбуміном.

64. Плацентарна недостатність. Класифікація. Діагностика і терапія плацентарної недостатності.

1. Частота плацентарної недостатності складає?

1. 10 %.

2. 15 %.

3. 25 %.

4. 30 %.

2. Гемодинамічна форма плацентарної недостатності пов’язана з:

1. Зниженою здатністю плацентарної мембрани до транспорту метаболітів.

2. Порушенням клітинної активності трофобласта і плаценти.

3. Порушенням кровообігу в судинах пуповини.

4. Порушенням в матково-плацентарному та плодово-плацентарному басейні.

3. Плацентарно-мембранна форма плацентарної недостатності це:

1. Порушення кровоплину в судинах пуповини.

2. Порушення в плодово-плацентарному басейні.

3. Зниження здатності плацентарної мембрани до транспорту метаболітів.

4. Клітинно- паренхіматозна форма плацентарної недостатності пов’язана з:

А. Порушенням клітинної активності трофобласта і плаценти.

В. Порушенням в матково-плацентарному і плодово-плацентарному басейнах.

С. Низькою здатністю плацентарної мембрани до транспорту метаболітів.

5. Первинна плацентарна недостатність виникає.

1. Після 16 тижнів вагітності.

2. Після 22 тижнів вагітності.

3. З 32 тижнів вагітності.

4. До 16 тижнів вагітності.

6. Вторинна плацентарна недостатність виникає.

1. До 16 тижнів вагітності.

2. Після 32 тижнів

3. Після 16 тижнів

7. Вторинна плацентарна недостатність призводить до:

1. Уроджених вад розвитку.

2. Завмерлій вагітності.

3. Перериванню вагітності.

8. Первинна плацентарна недостатність клінічно проявляється:

1. Токсикозом І половини вагітності.

2. Гестозом ІІ половини вагітності.

3. Мимовільний абортом в ранніх термінах.

4. Передчасними пологами.

9. Вторинна плацентарна недостатність формується в наслідок:

1. Дисфункції яєчників.

2. Аномалії положення плаценти.

3. Дефектів васкуляризації плаценти.

4. Змін реологічних особливостей крові.

10. Хронічна плацентарна недостатність призводить до:

1. Переривання вагітності.

2. Гіпотрофії плода.

3. Прееклампсії

4. Аномалії розвитку плода.

11. Який метод дозволяє визначити кровоплин в судинах пуповини?

1. Ультразвукова біометрія плода.

2. Кардіотокографія.

3. Амніоскопія.

4. Біофізичний профіль плода.

5. Доплерографія.

12. Який гормональний показник необхідно визначити при плацентарній недостатності?

1. Прогестерон.

2. ТТГ, Т₃, Т_4.

3. Тестостерон 17-КС.

4. Плацентарний лактоген, естріол.

13. Покращання матково-плацентарного кровоплину досягається шляхом призначення:

1. Есенціале форте.

2. Токоферолу ацетат.

3. Курантілу.

4. Гексоприналіну.

14. Метаболічна терапія плацентарної недостатності включає призначення:

1. Пентоксифіліна.

2. Магнезії сульфату.

3. Фолієвої кислоти

4. Корарбоксилази.

65. Сучасні методи діагностики стану плода (ЯМР, УЗД, кардіомоніторна оцінка стану плода). Біофізичний профіль. Амніоскопія.

1. УЗ-дослідження, як скринінговий метод проводять в наступних термінах вагітності:

1. 5-7, 9-11, 19-21 тиж

2. 9-11, 16-21, 32-36 тиж

3. 12-15, 35-36, 38-40 тиж

4. 5-7, 19-21, 38-40 тиж

2. Найбільш часта УЗД-ознака вагітності, що не розвивається у 8-9 тижнів:

1. Розташування плідного яйця в нижніх відділах матки

2. Відсутність цитотрофобласту

3. Відсутність кінцівок ембріона

4. Відсутність ембріона

3. Стани, які не діагностуються в плода за допомогою УЗД:

1. Фенілкетонурія

2. Аненцефалія

3. Редукційні вади кінцівок

4. Синдром Марфана

4. Які види кардіотокографії ви знаєте?

1. Термінова

2. Планова

3. Стресова

4. Пряма та непряма

5. При проведенні кардіотокографії ареактивний нестресовий тест свідчить:

1. Про дистрес плода

2. Про загибель плода

3. Про великі компенсаторні можливості плода

4. Про недоношеність плода

6. КТГ – ознаками страждання плода є:

1. Наявність спорадичних акцелерацій

2. Варіабельність базального ритма 110 – 170 уд/хв.

3. 3 – 5 рухів плода

4. Наявність пізніх децелерацій

7. Які ускладнення вагітності є протипоказом до проведення окситоци­нового тесту:

1. Гестоз

2. Переношена вагітність

3. Синдром затримки розвитку плода

4. Передлежання плаценти

8. Параметри біофізичного профілю плода:

1. Стресовий тест, дихальні рухи плода, рухова активність плода, тонус плода, об’єм навколоплідних вод, ступінь зрілості плаценти

2. Нестресовий тест, дихальні рухи плода, рухова активність плода, тонус плода, об’єм навколоплідних вод, ступінь зрілості плаценти

3. Нестресовий тест, дихальні рухи плода, рухова активність плода, тонус плода, об’єм навколоплідних вод

4. Нестресовий тест, стресовий тест, дихальні рухи плода, рухова актив­ність плода, тонус плода, ступінь зрілості плаценти

9. Покази до проведення БПП:

1. Загроза передчасних пологів, прееклампсія

2. Ареактивний нестресовий тест плода, СЗРП, плацентарна дисфункція, високий та вкрай високий ступінь ризику у вагітної за шкалою A. Coopland

3. СЗРП, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів

4. Загроза передчасних пологів, прееклампсія, СЗРП

10. Яка з перерахованих процедур має найменший ризик для плода:

1. Біопсія ворсин хоріона

2. Кордоцентез

3. Амніоцентез

4. Амніоскопія

11. Покази до проведення амніоскопії:

1. Дистрес плода, переношена вагітність, в/у розвиток гемолітичної хвороби

2. Недоношена вагітність

3. Багатовіддя

4. Гестоз

66. Ретардація плода. Етіологія, діагностика та методи лікування. Тактика пологорозрішення

1. Порушення у плода при внутрішньоутробній затримці його розвитку:

1. Метаболічні

2. Гематологічні

3. Гіпоксія

4. Порушення матково-плацентарного кровообігу

2. Причини затримки внутрішньоутробного розвитку плода, крім:

1. Передлежання плаценти

2. Плацентарна дисфункція

3. Міхурцевий занесок

4. Гестоз

3. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода обумовлена:

1. Інфекцією, гіпертензією

2. Генетичними порушеннями

3. Діабетом

4. Вадами розвитку нирок плода

4. Причинами розвитку симетричної форми затримки росту плода є:

1. Синдром Дауна

2. Фенілкетонурія

3. Мікроцефалія

4. Герпес

5. Причинами розвитку асиметричної форми затримки росту плода є:

1. Гестоз

2. Багатоплідна вагітність

3. Гіпотиреоз

4. Діабет

6. Методи діагностики затримки росту плода, крім:

1. Вимірювання висоти стояння дна матки

2. Ультразвукова фетометрія плода

3. Вивчення плацентарного кровообігу

4. Амніоцентез

7. Ультразвукові критерії діагностики асиметричної форми затримки росту плода:

1. Зменшення кількості навколоплідних вод

2. Зменшення розмірів печінки у плода

3. Наявність вад розвитку нирок у плода

4. Гіпотрофія тулуба при звичайних розмірах голівки плода

8. Які гормони та білки зони вагітності мають діагностичну цінність при затримці розвитку плода, крім:

1. Плацентарний лактоген

2. Естріол

3. Трофобластичний в_A-глікопротеїн

4. ТТГ

9. Тактика ведення вагітності з затримкою внутрішньоутробного розвитку:

1. Корекція станів, які призводять до виникнення СЗРП

2. Динамічне спостереження за станом плода

3. При задовільному стані плода пролонгування вагітності

4. Пролонгування вагітності при реверсному кровотоці в артеріях пуповини

10. Ускладнення в пологах у плода з затримкою внутрішньоутробного розвитку:

1. Асфіксія, транзиторна гіпоглікемія, аспірація меконієм*

2. Асфіксія, гіпербілірубінемія

3. Розгинання голівки, асфіксія

4. Гіпербілірубінемія, гіпоксичне враження мозку

11. Покази до розродження шляхом кесаревого розтину при СЗРП є:

1. Критичні зміни кровоплину у артеріях пуповини

2. Гострий дистрес плода

3. Сповільнений кровотік у артеріях пуповини при БПП більше 6 балів

4. Патологічний БПП при відсутності біологічної зрілості шийки матки

67. Методи лікування гіпоксії плода.

1. Який із препаратів використовують для покращання плацентарного кровообігу при гіпоксії плода.

1. Фраксіпарин

2. Но-шпа

3. Ліпостабіл

4. Гексопреналін

2. Який препарат покращує реологію крові при хронічній гіпоксії плоду?

1. Аскорбінова кислота

2. Бриканіл

3. Есенціале-форте

4. Актовегін

3. Гострий дистрес плода в І періоді пологів є показом до:

1. Проведення пологів через природні пологові шляхи

2. Медикаментозного лікування

3. Накладання акушерських щипців

4. Кесаревого розтину

4. Виникнення гострого дистресу плода в ІІ періоді пологів при головному передлежанні потребує:

1. Очікувальної тактики

2. Кесаревого розтину

3. Стимуляції пологової діяльності

4. Накладання акушерських щипців

5. Надання первинної реанімації дитині, яка народилася в асфіксії починають з:

1. Штучної вентиляції легень

2. Серцевої реанімації

3. Масажу серця

4. Відновлення прохідності дихальних шляхів

6. Аспірація меконієм потребує:

1. Прямого масажу серця

2. Непрямого масажу серця

3. Серцевої реанімації

4. Інтубації трахеї

7. Чи потребує відсутність самостійного дихання проведення ШВЛ?

1. Ні

2. Так

8. Порушення серцевої діяльності плоду при асфіксії потрубує використання:

1. Норадреналіну

2. Дексаметазону

3. Допоміну

4. Адреналіну

9. Реанімація новонародженого припиняється при відсутності серцебиття протягом: