Переломи таранної кістки

Таранна кістка - проміжна ланка між стегном і гомілкою з одного боку і ступнею - з іншого. Отже, в функціональному відношенні роль її значна.

Механізм травми частіше всього непрямий - падіння з висоти, падіння зі сходів, стрибки з машини та інше. Залежно від механізму розрізняють: 1)переломи голівки таранної кістки; 2)переломи шийки таранної кістки; 3)переломи заднього відростка таранної кістки; 4)переломи тіла таранної кістки.

Клініка, діагностика переломів таранної кістки досить важка: локальний біль, набряклість у ділянці гомілковостопного суглоба, болючість по повздовжній осі ступні при спробі її навантаження, рухах в гомілковостопному суглобі. При наявності зміщення виникають різноманітні види деформації. Діагноз уточнюють рентгенографією.

Лікування. При переломах таранної кістки без зміщення лікування зводиться до іммобілізації кінцівки гіпсовим чобітком до 6 тижнів. При наявності зміщення уламків проводять вправлення уламків під місцевою анестезією чи, краще, під загальним знечуленням по засобу Бєлера, що полягає в сильному подошовному згинанні переднього відділу стопи на дерев'яному клині. Якщо репозиція не вдалася, застосовують оперативне лікування (відкрите вправлення уламків з надійною фіксацією їх в свіжих випадках; через 1,5 місяці після травми показаний підтаранний артродез в правильному положенні уламків). Термін іммобілізації при консервативному лікуванні - 8-10 тижнів, при оперативному лікуванні - 6-8 тижнів. Відновлення працездатності настає через 4-5 місяців.

Переломи п'яткової кістки

Механізм травми в більшості випадків прямий - падіння з висоти на ноги, забої підошвеної поверхні, удавлення п'яткової ділянки.

Клініка, діагностика. Деформація стопи, особливо п'яти, набряклість м'яких тканин в області кісточок, що розповсюджується на область Ахiллового сухожилку, поперечник п'яткової кістки збільшений. При наявності зміщення визначається опускання кісточок до підошви, сплощення повздовжнього склепіння стопи, ахiлловий сухожилок втрачає звичайний рельєф. При пальпації п'яткової області виникає гострий біль. Опорна функція стопи порушена, хворий не може наступати на п'яту. Діагноз підтверджується рентгенограмою, виконаною в 2-х проекціях.

Лікування. При переломах п'яткової кістки без зміщення уламків стопу і гомілку фіксують циркулярною гіпсової пов'язкою до колінного суглоба із старанним моделюванням повздовжнього склепіння, терміном на 4-6 тижнів. Після припинення фіксації призначають фізіотерапевтичне лікування, масаж, ЛФК. При переломах зі зміщенням уламків і порушенням склепінь стопи необхідно відбудувати анатомічні взаємовідношення п'яткової кістки і склепінь. Останнє досягається шляхом репозиції під місцевим чи загальним знечуленням на клині чи редресорі Шульце. Після вправлення накладається гіпсова пов'язка до колінного суглоба на 8-10 тижнів з обов'язковим старанним моделюванням склепінь. При наявності великого зміщення, яке не піддається репозиції, застосовується система скелетного витягнення за дистальний уламок п'яткової кістки, яка через 5-6 тижнів замінюється циркулярною гіпсовою пов'язкою ще на 5-6 тижнів.

Оперативне лікування застосовується рідко і в основному при відривних переломах типу "качачого дзьоба". В усіх випадках необхідно рекомендувати носіння супінатора до 1 року після травми. Працездатність відновлюється через 4-6 місяців.