Ушкодження кісток кісті Ушкодження кісток зап'ястя

Здебільшого пошкодженням підпадають кістки проксимального відділу зап'ястку : переломи човноподібної кістки, вивихи півмісяцевої кістки, переломи тригранної кістки, переломи човноподібної з вивихом півмісяцевої кістки.

Перелом човноподібної кістки

Механізм травми. Виникає при форсованому падінні на долонну поверхню кисті. В момент падіння шилоподібний відросток впирається в човноподібну кістку і викликає її руйнування. Розрізняють ушкодження тіла і горбистості човноподібної кістки.

Клініка, діагностика. При огляді визначається зглаженість анатомічної табакерки за рахунок гематоми, локальна болючість при пальпації і навантаженні по осі I пальця, а також при променевій і ліктьовій девіації кисті. Виділяють три основних видів переломів човноподібної кістки по локалізації : на рівні дистальної третини, середньої третини, проксимальної третини. По характеру проходження лінії перелому частіше зустрічаються : поперечні, косогоризонтальні і косовертикальні переломи. Рентгенограми виконують в передне-задній і бокових проекціях, а також в передне-задній проекції при зовнішній ротації на 15-20° і ліктьовому відведенні кисті. В сумнівних випадках необхідно повторити рентгенограму через 2-3 тижні після травми, коли щілина перелому стає більш широкою з-за разсмоктування кістки по площині злому.

Лікування. При свіжих переломах човноподібної кістки здійснюють імобілізацію циркулярною гіпсовою пов'язкою від п'ясно-фалангових суглобів з захопленням проксимальної фаланги 1 пальця до ліктьового суглоба в положенні тильної флексiї і променевого відхилення кисті. Тривалість імобілізації при поперечних переломах складає 10-12 тижнів, при горизонтальних і косих - 19 і більш тижнів. При нестабiльних переломах показана закрита репозиція і чересшкірна стабілізація променевозап'ясткового суглоба або застосування дистракційних апаратів. Якщо дігностується асептичний некроз проксимального фрагменту, продовжувати імобілізацію немає цензу і необхідно вжити оперативне лікування - видалення некротизованого фрагменту. При розвитку несправжнього суглоба човноподібної кістки показано оперативне лікування кісткова аутопластика. В процесі імобілізації призначають заняття ЛФК, вiтамiнотерапiю, фiзiотерапiю, масаж плеча і надпліччя, трудотерапiю. післятравматичний період при переломах човноподібної кістки може ускладнюватися псевдоартрозами, трофоневрозами, деформуючим артрозом зчленувань зап'ястку.

Перелом тригранної кістки

Механізм травми. Виникає частіше при прямому ударі, нерідко поєднується з переломом шилоподібного відростка ліктьової кістки. На відміну від переломів човноподібної кістки мають сприятливий перебіг.

Клініка, діагностика. Біль в ліктьовій половині основи кисті, набряклість і припухлість дистальніше голівки ліктьової кістки, локальна болючість, підсилення болю при відхиленнях кисті.

Переломи п’ясних кісток і фаланг пальців кисті

Відносяться до частих видів пошкоджень. Вони поділяються на закриті і відкриті переломи. По відношенню до суглобів вони поділяються на позасуглобові і внутрiшньосуглобові.

Перелом основи I п’ясної кістки

У ділянці I-ї п’ясної кістки розрізняють внутрішньосуглобовий переломозвих основи I п’ясної кістки - перелом Беннета і перелом дiафiза цієї кістки.

Механізм травми. Виникають при непрямій травмі - падінні на I палець. При переломі Беннета наступає підзвих I п’ясної кістки.

Клініка, діагностика. набряклість у ділянці променевозап'ясткового суглоба, зглаженість контурів анатомічної табакерки. Перший палець приведений і зігнутий. При пальпації і осьовому навантаженні визначається різка локальна болючість. Активні і пасивні рухи, особливо відведення і співставлення пальців болючі. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування. При закритих переломах зі зміщенням показана репозиція уламків, яку проводять під місцевою анестезією. Вправлення здійснюється шляхом тяги по осі, тиснення на основу I п'ясної кістки і приведення п'ясної кістки, що змістилась. імобілізація гіпсовою пов'язкою від основної фаланги I пальця до ліктьового суглоба в положенні відведення пальця протягом 4 тижнів. При нестійких переломах стабільна фіксація фрагментів досягається шляхом чересшкірного остеосинтеза двома спицями, при чому одна із них проводиться через основу п’ясної кістки перпендикулярно лінії перелому.

Практичне застосування має метод чересшкірного остеосинтеза на спеціальних апаратах-мiнiфіксаторах. Проведення спиць крізь велику багатокутну і проксiмальний метафiз I п’ясної кістки забезпечує стабільну фіксацію фрагментів в положенні відведення п’ясної кістки. При цьому хворий з 3-5 дня після операції приступає до ЛФК як для суміжних пальців кисті, так і для пошкодженого. Тривалість фіксації в апараті 4 тижні, при лікуванні iмобiлiзаційним методом - 5 тижнів. Працездатність відновлюється через 5-7 тижнів.