Внутрішньочеревні пошкодження сечового міхура

Клініка, діагностика. Переважають прояви шоку, крововтрати. Специфічні симптоми залежать від розміру і локалізації рани. Низькі розриви сечового міхура приводять до швидкого затікання сечі в черевну порожнину, відсутністі сечі в сечовому міхурі. При високих розривах сечовий міхур, як правило, наповнений сечею, остання поступає в черевну порожнину, але в меншій кількості. Внутрішньочеревний розрив сечового міхура супроводжується симптомами подразнення черевини, перкуторно контури сечового міхура не визначаються. При вагiнальному і ректальному дослідженні стінки цих органів нависають за рахунок скупчення рідини в дугласовому просторі. Одним з основних засобів інструментальної діагностики є ретроградна цистографiя. При необхідності проводять лапароцентез.

Лікування. Термінова лапаротомiя, зупинка кровотечі, ушивання рани сечового міхура, накладення епіцистостоми, при сечовому перiтониті - дренування черевної порожини.

Пошкодження сечовипускного каналу частіше зустрічаються у чоловіків при переломах переднього відділу тазового кільця.

Клініка, діагностика. При відсутності важкого шока на перший план виступає затримка сечі, спроба сечопуску викликає різкий біль, над лобком визначається переповнений сечовий міхур, зовнішні статеві органи, промежина інфільтровані сечею. Для визначення локалізації і характеру пошкодження застосовують уретрографiю.

Лікування. При непроникаючих розривах уретри виключене затікання сечі в навколишні тканини, тому показано консервативне лікування: антибактеріальна терапія, введення постійного катетера на 2 тижні.

Проникаючі пошкодження є показами до оперативного лікування. Первинний шов уретри можливий на фоні задовільного загального стану і в ранні терміни після травми (до 12 годин), за відсутності умов для первинного шову накладають епіцистостому. Пластика уретри проводиться планово після зрощення кісток тазу.

Ушкодження прямої кишки

Виконують первинну хірургічну обробку, вшивання рани і накладення протиприродного заднього проходу. Працездатність при ускладнених переломах тазу відновлюється в терміни консолідації переломів тазу.

Література

1. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія. Київ 2005.

2. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія Київ,"Вища школа", 1993, с. 57-65.

3. Смирнова Л.А., Шумада И.В. Практические занятия по травматологии и ортопедии. Киев, 1976, с. 158-162, 167-173.

4. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия: Учебник для медицинских институтов, - М. "Медицина", 1983 - 630 с.

5. Ашкенази А.И. Хирургия кистевого сустава. Медицина, 1990.

6. Богоявленский И.Ф. Переломы костей запястья. Медицина, 1972.

7. Вилесов С.П. Первичная и отстроченная кожная пластика при повреждении кисти и пальцев. Москва, "Медицина" , 1993.

8. Волкова А.М. Хирургия кисти. Екатеринбург, 1991.

9. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов. Медицина, 1981.

10. Колонтай Ю.Ю. Открытые повреждения кисти. Киев, "Здоровье", 1983.

11. Кузин М.И. Местное обезболивание. Медицина, 1987.

12. Усольцева Е.В. Хирургия заболеваний и повредений кисти. Медицина, 1986.

13. Трубников В.Ф. Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата. Киев, 1984.

14. Нельзина З.Ф. Неотложная хирургия повреждений кисти и пальцев. Медицина, 1980.