- •Дніпропетровська державна медична академія
- •Тематичний план практичних занять 3 травматології та ортопедії
- •Введення в спеціальність. Особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв’язок, сухожилків та м’язів. Травматичні вивихи. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Засоби обстеження хворих
- •Анамнез
- •Пальпація
- •Аускультація
- •Опреділення амплітуди рухів у суглобах
- •Змірення довжини та окружностi кінцівок
- •Пошкодження Ахiллова сухожилку
- •Розрив сухожилку чотирьохголового м'язу стегна
- •Пошкодження сухожилок пальців кисті.
- •Тенолiз
- •Вивихи ключиці.
- •Вивихи акроміального кінця ключиці
- •Вивихи грудинного кінця ключиці
- •Вивихи плеча
- •Звичні вивихи плеча.
- •Вивихи передпліччя
- •Звихнення однієї ліктьової кістки
- •Задній вивих передпліччя
- •Дивергуючі вивихи
- •Вивих голівки променевої кістки
- •Вивих голівки ліктьової кістки
- •Вивих півмісяцевої кістки
- •Вивихи стегна
- •Вивихи гомілки
- •Вивих надколінника
- •Вивихи стопи
- •Вивихи плюсневих кісток в суглобі Лiсфранка.
- •Вивихи передплюсневих кісток в суглобі Шопара.
- •Підтаранний вивих ступні.
- •Література
- •Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Пріоритети організації допомоги при травмах
- •Політравма
- •Лікування
- •Операції на кістках
- •Лікування внутрішньосуглобових переломів
- •Принципи ао засобу.
- •Накісний остеосинтез.
- •Iнтрамедулярний остеосінтез.
- •Показання до iнтрамедулярному остеосінтезу стегнової і великогомілкової кісток без розсвердлювання кістково-мозкового каналу.
- •Зовнішня фіксація.
- •Зовнішній фіксатор і компресія.
- •Композитна внутрішня фіксація.
- •Передопераційна підготовка
- •Термін оперативного втручання
- •Підготовка операційного поля
- •Операцiя
- •Аутокостні трансплантати
- •Закриття рани
- •Положення хворого після операції і лікувальні заходи
- •Навчання хворого
- •Профілактичне застосування антибiотиків
- •Профілактика тромбоемболічних ускладнень.
- •Рентгенологічні спостереження за консолідацією.
- •Видалення імплантатів.
- •Терміни видалення імплантатів.
- •Охоронний режим пiсля видалення металоконструкцій.
- •Післяопераційні ускладнення.
- •Післяопераційна біль
- •Iнфекцiя.
- •Література
- •Додаткова література
- •Ампутації кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторніх умовах. (4 години)
- •Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки. Ушкодження хребта та таза. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Пошкодження надплічча Перелом ключиці.
- •Переломи лопатки
- •Ушкодження плечової кістки
- •Переломи хірургічної шийки
- •Дiафiзарні переломи плеча
- •Надвиростковий перелом плечевої кістки
- •Черезвідростковий перелом плечової кістки
- •Переломи відростків плечової кістки
- •Ушкодження кісток передпліччя Переломи кісток передпліччя
- •Переломи голівки і шийки променевої кістки
- •Переломи ліктьового відростку.
- •Перелом вінцевого відростка
- •Дiафiзарні переломи обох кісток передпліччя
- •Переломо-звихи кісток передпліччя
- •Ушкодження Монтеджа
- •Ушкодження Голеаці
- •Перлом променевої кістки у типовому місці
- •Ушкодження кісток кісті Ушкодження кісток зап'ястя
- •Перелом човноподібної кістки
- •Перелом тригранної кістки
- •Переломи п’ясних кісток і фаланг пальців кисті
- •Перелом основи I п’ясної кістки
- •Переломи I-V п’ясних кісток
- •Переломи фаланг пальців кисті
- •Переломи тіл хребців.
- •Переломи дуг хребця.
- •Перелом поперечних відростків
- •Переломи остистих відростків
- •Ізольовані переломи
- •Переломи без порушення тазового кільця
- •Переломи з порушенням тазового кільця
- •Переломи вертлюгової заглибини
- •Пошкодження органів тазу при переломах
- •Внечеревні ушкодження сечового міхура
- •Внутрішньочеревні пошкодження сечового міхура
- •Ушкодження прямої кишки
- •Література
- •Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття Ушкодження стегна Медiальні переломи шийки стегнової кістки
- •Межвертлюжні і чрєзвертлюжні переломи стегнової кістки.
- •Ізольовані переломи малого вертлюга.
- •Ізольований перелом великого вертлюга
- •Переломи дiафiза стегнової кістки
- •Ушкодження колінного суглоба Переломи надколінка
- •Пошкодження менісків.
- •Розрив внутрішньої бокової зв'язки
- •Розрив зовнішньої бокової зв'язки
- •Пошкодження хрестоподібних зв'язок
- •Порушення осі колінного суглобу
- •Ушкодженнякісток гомілки та гомілковостопного суглоба Діафізарні переломи гомілки
- •Переломи кісточок
- •Переломи таранної кістки
- •Переломи п'яткової кістки
- •Переломи кісток переплюсни
- •Переломи плюсневих кісток
- •Переломи фаланг пальців стопи
- •Література
- •Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів і хребта та їх лікування (8 годин) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Структура суглобового хряща (Benning - Hoff)
- •Побудова суглоба
- •Патофоморфологія захворювань суглобів
- •Класифікації захворювань суглобів
- •Клінічна картина остеоартрозу
- •Лікування
- •Оперативні методи лікування артрозів
- •Шийний остеохондроз
- •Грудний остеохондроз
- •Поперековий остеохондроз.
- •Принципи хірургічного лікування охз.
- •Література
- •Пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху. (4 години)
- •Література
- •Перелік практичних навичок і вмінь, якими повинен оволодіти студент під час навчання
- •Перелік питань для поточного і підсумкового контролю
- •Список основної літератури
- •Список допоміжної літератури
Операцiя
Розтин у районі дiафiза, як правило, проводять по ходу ліній Langer. Як правило, продольні розтини влучають в проекцiї згаданих лiнiй. Проте, у районі суглобів, внаслідок існуючої судинної сітки, інколи розтин пересікає ці лінії. Ми в процесі операції орошаємо рану розчином Рiнгера кожні 15 хвилин. Цим переслідуємо дві цілі. По-перше, фізичним шляхом проводиться вимивання бактеріальних включень, що потрапили із повітря чи від членів операційної бригади. По-друге, запобігає висиханню м'яких тканин. Також звичайно ми віддаємо перевагу вакуумуванню рани перед видаленням рідини iз операційного поля при допомозі серветок, для покращання роботи отсос повинен мати накінечник і трубку великого діаметру, щоб вони не забивались фрагментами м'яких тканин. Після закінчення маніпуляцій на м'яких тканинах переходять до виділення місця перелому, з цією метою використовують різноманітні підіймачі. В цьому зв'язку ми повинні враховувати, що при застосуванні до них сили, можна викликати здавлення м'яких тканин, яке приводить до некрозу, це означає що зусилля, що додаються до інструменту, повинні бути розумними. Треба також уникати широкого періостального скелетування кістки. Хороший доступ до перелому досягається звичайно при скелетуваннi на відстані 2-3 мм від краю перелому. Зразу після видiлення перелому його поверхня повинна бути очищена вiд м'яких тканин. Хiд лінії перелому повинен бути ретельно проаналізований, обрані мiсця для гладких отворів і для отворів з різьбовою нарізкою.
Репозиція повинна бути атравматичною, при необхідності і можливостях, особливо на стегенній кістці, краще застосувати дистрактор. Точність репозицiї перевіряють візуально, а також за допомогою невеликого гострого крючка. Репозиція утримується різноманітними самоцентрующимися кісткоутримучами з фіксацією. При можливості треба уникати циркулярних захватив кісток. В випадках уламкових переломів можна скористуватися накладенням тимчасового дротяного серкляжу.
Аутокостні трансплантати
Доля пластини при внутрішній фіксації часто залежить вiд стану супротивного їй кортикального шару кістки. Первинний його дефект чи повторна недостатність призводять до циклічних змін напружень в пластині і рухах в місці перелому. Внаслідок виникає резорбція, результатом якої є перелом пластини. Тому будь-який дефект опорного для пластини кортикального шару повинен бути заміщений кістковим трансплантатом.
Закриття рани
Iмплантацією внутрішнього фіксатора операція не закінчується. Маніпуляції на м'яких тканинах і закриття рани часто вирішують успіх внутрішньої фiксацiї. Фасція ушивається погружними вільними швами. Замкнуті фасціальні ложа, такі як передня фасціальна піхва гомілки, щільно не закривають. Якщо глибока фасція зближена легко, в понад верхнiх шарах шви, по можливості, не залишають, особливо це стосується підшкірної області. Ми використовуємо активне дренування рани для профілактики гематом чи сірому. Дренажні трубки повинні бути в діаметрі 3-4 мм і мати перфорацію. Звичайно ми робимо від трьох до п’яти перфораційних отворів по ходу дренажної трубки. Шкіру зашиваємо прямовисними матрацними швами. При цьому добре зближається дерма і забезпечуються хороші косметичнi результати. Для накладення швів ми використовуємо нейлон 4/0 рідше 3/0. Послабляючі розтини застосовуються рідко, коли шкіра і м’які тканини були забиті. Класичний приклад такого розтину - задній продольний розтин на нижніх кінцівках, в комбінації з мобілізацією зовнішнього і внутрішнього шкіряного лоскутів. Вільна шкіряна пластика дефекту в данному випадку звичайно не вимагається, він добре закривається зведенням шкіряних країв стерiльним лейкопластирем або загоюється повторним натяжінням.