Операцiя

Розтин у районі дiафiза, як правило, проводять по ходу ліній Langer. Як правило, продольні розтини влучають в проекцiї згаданих лiнiй. Проте, у районі суглобів, внаслідок існуючої судинної сітки, інколи розтин пересікає ці лінії. Ми в процесі операції орошаємо рану розчином Рiнгера кожні 15 хвилин. Цим переслідуємо дві цілі. По-перше, фізичним шляхом проводиться вимивання бактеріальних включень, що потрапили із повітря чи від членів операційної бригади. По-друге, запобігає висиханню м'яких тканин. Також звичайно ми віддаємо перевагу вакуумуванню рани перед видаленням рідини iз операційного поля при допомозі серветок, для покращання роботи отсос повинен мати накінечник і трубку великого діаметру, щоб вони не забивались фрагментами м'яких тканин. Після закінчення маніпуляцій на м'яких тканинах переходять до виділення місця перелому, з цією метою використовують різноманітні підіймачі. В цьому зв'язку ми повинні враховувати, що при застосуванні до них сили, можна викликати здавлення м'яких тканин, яке приводить до некрозу, це означає що зусилля, що додаються до інструменту, повинні бути розумними. Треба також уникати широкого періостального скелетування кістки. Хороший доступ до перелому досягається звичайно при скелетуваннi на відстані 2-3 мм від краю перелому. Зразу після видiлення перелому його поверхня повинна бути очищена вiд м'яких тканин. Хiд лінії перелому повинен бути ретельно проаналізований, обрані мiсця для гладких отворів і для отворів з різьбовою нарізкою.

Репозиція повинна бути атравматичною, при необхідності і можливостях, особливо на стегенній кістці, краще застосувати дистрактор. Точність репозицiї перевіряють візуально, а також за допомогою невеликого гострого крючка. Репозиція утримується різноманітними самоцентрующимися кісткоутримучами з фіксацією. При можливості треба уникати циркулярних захватив кісток. В випадках уламкових переломів можна скористуватися накладенням тимчасового дротяного серкляжу.

Аутокостні трансплантати

Доля пластини при внутрішній фіксації часто залежить вiд стану супротивного їй кортикального шару кістки. Первинний його дефект чи повторна недостатність призводять до циклічних змін напружень в пластині і рухах в місці перелому. Внаслідок виникає резорбція, результатом якої є перелом пластини. Тому будь-який дефект опорного для пластини кортикального шару повинен бути заміщений кістковим трансплантатом.

Закриття рани

Iмплантацією внутрішнього фіксатора операція не закінчується. Маніпуляції на м'яких тканинах і закриття рани часто вирішують успіх внутрішньої фiксацiї. Фасція ушивається погружними вільними швами. Замкнуті фасціальні ложа, такі як передня фасціальна піхва гомілки, щільно не закривають. Якщо глибока фасція зближена легко, в понад верхнiх шарах шви, по можливості, не залишають, особливо це стосується підшкірної області. Ми використовуємо активне дренування рани для профілактики гематом чи сірому. Дренажні трубки повинні бути в діаметрі 3-4 мм і мати перфорацію. Звичайно ми робимо від трьох до п’яти перфораційних отворів по ходу дренажної трубки. Шкіру зашиваємо прямовисними матрацними швами. При цьому добре зближається дерма і забезпечуються хороші косметичнi результати. Для накладення швів ми використовуємо нейлон 4/0 рідше 3/0. Послабляючі розтини застосовуються рідко, коли шкіра і м’які тканини були забиті. Класичний приклад такого розтину - задній продольний розтин на нижніх кінцівках, в комбінації з мобілізацією зовнішнього і внутрішнього шкіряного лоскутів. Вільна шкіряна пластика дефекту в данному випадку звичайно не вимагається, він добре закривається зведенням шкіряних країв стерiльним лейкопластирем або загоюється повторним натяжінням.