Вивихи стегна

Механізм травми. Непрямий, внаслідок впливу великої сили і замежової амплітуди рухів.

Класифікація. Передні (лобковий і затульний) і задні (клубовий, сідничний).

Клініка, діагностика. Біль, вимушене положення ноги. Порушення рухів, що носять пружинячий характер, зміна контурів суглоба і лінії Розер-Нелатона. Для задніх вивихів характерно згинання, приведення і внутрішня ротація стегна, для передніх - -згинання, відведення і зовнішня ротація стегна.

Лікування - закрита одномоментна репозиція під наркозом. Застосовують засіб Кохера-Кефера і Джанелiдзе. Засіб Кохера-Кефера: хворого вкладають на підлогу на спину, помічник фіксує таз, хірург згинає кінцівку під прямим кутом в кульшовому і колінному суглобах і поступово приводить, здійснюючи тягу по осі стегна протягом 10-15 хвилин. Після цього роблять зовнішню ротацию стегна і відведення. При лобковом вивиху ногу спершу випрямляють, відводять і роблять зовнішню ротацію з наступним згинанням і внутрішньою ротацією.

Засіб Джанелiдзе. Хворого вкладають на стіл на живіт так, щоб пошкоджена нога звисала. Помічник фіксує таз. Хірург згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах до кута 90° до площини опори, відводить і ротує її дозовні, своїм коліном натискуючи на гомілку хворого і робить ротаційні рухи. Вправлення вивиху відчувають як клацання. Після вправлення накладають скелетне витягнення за виросткову область стегна на 4 тижні чи задню гіпсову шину з наступним функціональним лікуванням. Непрацездібність - 8-9 тижнів.

Вивихи гомілки

Механізм травми іздебільшого прямий. При вивиху пошкоджується капсула суглоба, менiски, зв'язочний апарат, а також можлива травматизація судинно-нервового пучка, що обумовлює наступну нестабiльність суглоба.

Вивих може бути переднім, заднім, зовнішнім, внутрішнім. Частіше зустрічається переднє вивих гомілки.

Клініка, діагностика. При передніх вивихах виступає передній відділ великогомілкової кістки, надколінник рухомий, кінцівка вкорочена, рухи в суглобі неможливі. Для задніх вивихів характерно вистояння виростків стегна до переду, надколінник фіксований. При бокових вивихах колінний суглоб збільшений в поперечнику. Рухи в колінному суглобі неможливі. Всі вивихи супроводжуються розладом кровообігу: шкіряні покрови бліді, місцями цианотичні, пастозни, знижена місцева температура. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування. Одномоментна закрита репозиція під наркозом. Хворий лежить на спині, помічник фіксує таз, хірург здійснює тягу по осі гомілки обережно, поволі, одночасно залежно від виду зміщення проводять тиснення на дистальний відділ стегна і проксимальний відділ гомілки в протилежних напрямках, відбудовуючи нормальне положення сегментів. Після вправлення - імобілізація до 8 тижнів з наступним функціональним лікуванням. При iнтерпозиції м'яких тканин вправлення вивиху неможливе, показана операція. Термін непрацездібності 3,5-5 місяців.

Вивих надколінника

Механізм травми звичайно прямий внаслідок бокового удару по надколіннику.

Клініка, діагностика. Локальний біль при пальпації в місці розриву капсули суглоба, гемартроз, латеропозиція надколінника. На етапі транспортування можливе самовправлення. Обов'язкова рентгенографiя.

Лікування. Проводять пункцiю колінного суглоба, ліквідують гемартроз, в порожнину суглоба вводять 20мл 1% розчину новокаiна, після чого, розгинаючи кінцівку в колінному суглобі пальцевим тисненням на надколінник в медiальному напрямку, його вправляють. Імобілізація гiпосовим тутором 4-6 тижнів з наступним фізiофункціональним лікуванням. Працездатність відновлюється через 6-10 тижнів.